UA-IN

В Україні почали діяти нові правила виклику та приїзду швидкої допомоги. Тепер швидка виїжджає тільки до ти пацієнтів, які перебувають на межі життя і смерті. Визначають критичний стан диспетчери гарячої лінії 103 і якщо вони щось не так зрозуміли, то отримають догану.

Реформа швидкої допомоги стартувала два тижні тому і було створено чотири категорії звернень громадян. Як тепер працює швидка і до кого лікарі приїжджають обов’язково, розповіли в матеріалі видання Vesti.

До кого швидка приїде, а до кого ні

Для диспетчерів швидкої допомоги тепер є чотири категорії пацієнтів, і вони змушені самі вирішувати, до кого повинен приїхати лікар, а до кого ні.

Критичний стан – у пацієнта зупинка дихання, масивна кровотеча або інша ситуація, за якої є безпосередня загроза життю людини. У таких випадках медики повинні прибути протягом 10 хвилин.

Екстрені виклики – ситуації, коли несвоєчасне надання допомоги може призвести до критичного стану, різко погіршити стан здоров’я, підозра на інфаркт або інсульт. Бригада повинна приїхати протягом 20 хвилин.

Не екстрений стан – пацієнт не в критичному стані, але йому необхідний терміновий огляд лікаря. Це може бути підвищення артеріального тиску, підозра на пневмонію. На такі виклики лікарі будуть виїжджати, якщо без їх допомоги обійтися не можна. Але приїжджати до пацієнтів вони будуть тоді, коли зможуть.

Непрофільний вид допомоги – людина не потребує огляду лікаря, нема потреби термінової госпіталізації, але потрібна медична допомога. У таких ситуаціях диспетчери будуть радити звернутися до сімейного лікаря. Вирішувати, чи потрібен лікар і як швидко доведеться диспетчеру.

Варто відзначити, що швидка допомога отримує близько 30-33 тисяч дзвінків в день. Близько 15 тисяч поїздок здійснюється бригадами швидкої допомоги й лише 26% пацієнтів дійсно потребують госпіталізації.

Яка ситуація в Україні у 2021 році

Мешканці України розповідають, що швидка допомога не приїжджає на виклики, якщо у дитини температура вище 39 градусів – радять, як збивати та рекомендують відправлятися до сімейного лікаря. Також не поїхали до пенсіонерки з високим тиском – порадили прийняти таблетку і звернутися до сімейного лікаря.

Фахівці швидкої допомоги в регіонах визнають, що деякі проблеми є. Можливі ламання машин та неможливість доїхати – це стосується віддалених населених пунктів. У великих містах – корки. До того ж багато чого залежить від кваліфікації диспетчера.

 

“По-перше, сьогодні багато залежить від кваліфікації диспетчера, наскільки він грамотний і досвідчений, правильні чи ставить питання і робить висновки — яку бригаду надіслати за викликом. Це складне завдання. По-друге, щоб приїжджати за 10-20 хвилин до пацієнтів, машини повинні бути нові або відремонтовані. Сьогодні майже на кожній станції в Україні 20-50% автопарку вимагає заміни. Щоб машини, виїхавши на виклик, по дорозі не зламалися, минулого року нам на всю Україну обіцяли закупити 400 нових. Але не вийшло, тепер обіцяють в цьому році купити. Крім того, не варто забувати, що відстань від станції швидкої до населеного пункту в районі доходить до 60 км, а з урахуванням якості дорожнього покриття, туди машина може годинами добиратися. Єдиний вихід – це збільшувати точки базування швидких, відкривати додаткові, так сказати, у важкодоступних місцях”, – розповів заступник завідувача Запорізької швидкої допомоги Анатолій Сидоренко.

На станціях швидкої допомоги є проблеми

Ще однією проблемою лікарі називають те, що не вистачає фахівців і багато бригад не укомплектовані. Буває таке, що на виклики їздять тільки фельдшери та санітари.

Контроль для диспетчерів швидкої допомоги є, оскільки саме вони приймають рішення, відправляти бригаду чи ні. Але, якщо не надана вчасно медична допомога призвела до тяжких наслідків з вини диспетчера, він отримає лише догану. Всі розмови записуються, і МОЗ робить перевірки по кожному окремому випадку.

Варто відзначити, що в Києві диспетчери бояться відмовляти, через те, що можна потрапити на чиновника чи ще когось зі зв’язками. В результаті 70% викликів додому – непрофільні.