UA-IN

«І ти у ньому бачиш слово “ВОЛЯ”»

19 лютого 1992 року – Затвердження Верховною Радою України Малого Герба України

До невід’ємних атрибутів держави належить герб. Герб (від німецького – спадщина) – це художньо-графічний символ держави, міста, роду, окремої особи. Це офіційна емблема держави, що зображується на прапорах, грошових знаках, печатках, деяких офіційних документах. Його призначення – сформувати уявлення про державу, її історію, суспільний і державний лад в умовних і лаконічних символах.

19 лютого 1992 року Верховна Рада України своєю постановою № 2137- XII затвердила малий Державний Герб України – у синьому полі щита золотий Тризуб. Проєкт малого герба, затверджений Верховною Радою, був розроблений групою українських геральдистів – Андрієм Гречилом, Олексієм Коханом та Іваном Турецьким. У 1996 році його статус був закріплений у статті 20 Конституції України, у якій він також згадується як «Знак Княжої Держави Володимира Великого».

Історики вважають, що саме поняття «герба» бере свої витоки ще з античних часів, коли воїни Давньої Греції почали наносити на свої бронзові та металеві щити ті чи інші зображення. Кожне таке зображення мало своє символічне значення: хтось хотів ще до бою залякати супротивника, хтось, зображуючи лева, намагався показати, що і власник зброї є хоробрим та сильним як лев.

Застосування Тризуба та його утвердження як державного символу, як герба Русі-України пов’язують з династією Рюриковичів.

Думки стосовно трактування символічних зображень герба досить різноманітні. Так, частина дослідників вбачає у ньому тризубець, інші – стилізовану блискавку; є серед них ті, які розглядають його як стилізоване зображення сокола у момент атаки. Але якби там не було, а вже князь Святослав Хоробрий використовує печатку з двозубцем (хоча у болгарських літописах його військо зображувалося з прапорами, на яких майоріли саме тризуби). І саме син Святослава, князь Володимир Великий, володар, який остаточно об’єднав усі східнослов’янські землі у складі давньоруської держави й охрестив Русь-Україну, почав використовувати Тризуб не лише як власний родовий знак, але і як герб своєї держави.

У часи правління Володимира Великого можна побачити Тризуб на його золотих і срібних монетах, зображення Тризуба робили майстри навіть на цеглі, з якої зводили перший на наших землях кам’яний храм – Десятинну церкву.

Зображувався Тризуб і на монетах сина Володимира Великого – князя Ярослава Мудрогого. На могилі його доньки, Анни Ярославівни, яка стала дружиною французького короля, теж було викарбовано Тризуб. (Деякі дослідники навіть у зображеннях лілій – геральдичних знаках французьких монархів, вбачають стилізоване зображення тризуба).

Нащадки Ярослава Мудрого досить активно використовували зображення Тризуба, хоча і вносили у нього деякі зміни. Проте, коли Русь-Україна почала дрібнитися на велику кількість князівств, практика використання Тризуба, як символу держави, почала забуватися. Після ж монгольської навали Тризуб надовго зникає з нашої історії.

Але Тризуб не забули історики, які бачили його на багатьох речах періоду Русі-України, на ювелірних прикрасах, на монетах. І саме тому, коли в 1917 році українці знову почали боротьбу за відродження своєї незалежної держави, Тризуб став символом – гербом новоутвореної Української Народної Республіки. Творчий процес розробки проєкту малюнка державного герба УНР перебував під пильним контролем М. Грушевського. Художник В.Кричевський, який за дорученням Голови УЦР працював над ескізом герба, вмістив стилізований Тризуб в оливковий вінок, що мав символізувати всенаціональне замирення і спокій, а барви було запозичено з галицького краєвого герба, схваленого в 1848 році. 12 (25) лютого 1918 року Мала Рада у місті Коростені своїм законом затвердила Тризуб як герб Української Народної Республіки. Оскільки історичний документ було підписано на залізничній станції Коростень, то саме цей вокзал вважають місцем народження державного герба УНР. У 2006 році біля місцевого перону було встановлено пам’ятний знак, на той час це був перший і єдиний в Україні пам’ятник тризубу. Коли на зміну Українській Народній Республіці прийшла гетьманська влада, яка проголосила Українську державу, Тризуб залишився її геральдичним державним символом.

Тризуб продовжував бути гербом і за часів Директорії УНР. Більше того, коли в березні 1939 року проголосили незалежність Карпатської України, одним з елементів її герба став саме Тризуб.

У цей же період в передчутті важливих світових змін, з надією на відродження незалежної України на замовлення уряду УНР в екзилі художник Микола Битинський створив комплекс символів України — великого, середнього й малого державних гербів. Лейтмотивом цієї праці стала соборність українських земель, що на час створення проєктів перебували у складі різних державних утворень: Чехословаччини, Польської республіки, Румунського королівства, СРСР. Малий герб складався із золотого Тризуба на блакитному щиті.

Тризуб активно використовували й українські борці за незалежність та права людини, які увійшли в історію як дисиденти.

Тож коли в 1991 році Україна здобула незалежність і постало питання про прийняття геральдичних державних символів, саме Тризуб став основою державного герба України. Тризуб було затверджено у якості малого Державного Герба України і передбачено, що в подальшому буде сформовано і

Великий Державний Герб України. У 1991 р., 1996 р., 2007-2009 рр. було проведено конкурси ескізів великого герба, але через відсутність консенсусу як у науковому середовищі, так і в суспільстві загалом жоден з варіантів не було затверджено Верховною Радою України. У 2020 році група народних депутатів на чолі з Головою Верховної Ради Дмитром Разумковим 18 серпня 2020 року зареєстрували у парламенті проєкт постанови про конкурс на кращий ескіз великого Державного Герба України, яка була ухвалена 25 серпня. Так, проєктом постанови пропонується доручити Кабінету Міністрів провести конкурс на кращий ескіз великого Державного Герба України. Провівши оцінювання отриманих ескізів, журі конкурсу з провідних істориків, юристів, мистецтвознавців, науковців та геральдистів 19 листопада 2020 року оголосило переможців. Лауреатом конкурсу (із зауваженнями) журі визнало Олексія Кохана, другу премію не присуджено, а третю отримала авторська група у складі: Іван Турецький, Лук’ян Турецький, Ігор Глоба, Дмитро Дубілет та Іван Сварник. Згодом буде підготовлено технічний опис та юридичні нюанси використання проєкту Великого Державного Герба. Після визначення переможців дискусія все ще триває. Тож порядок використання Великого Державного Герба України набуде чинності після затвердження відповідного закону у Верховній Раді України.

Тризуб, як наш Державний Герб, – це символ давності та історичності державотворення, державної традиції українців. Це не посилання на спадковість нашої держави як правонаступниці держави Русі-України; як держави, яка бере свої витоки у діяннях Володимира Великого, для багатьох українців Тризуб став дійсно сакральним символом. І недаремно у його зображенні ми бачимо закодоване слово «ВОЛЯ». Слово – яке є істинним прагненням для кожного українця.

Основні події:

19 лютого 1992 року – Верховна Рада України своєю постановою затвердила Тризуб як малий Герб України;

12 (25) лютого 1918 року – Мала Рада у місті Коростені своїм законом затвердила Тризуб як герб Української Народної Республіки;

18 серпня, 25 серпня 2020 року – реєстрація та ухвалення Верховною Радою України проєкту постанови «Про конкурс на кращий ескіз Великого Державного Г ерба України»;

19 листопада 2020 року – оголошено переможців конкурсу на кращий ескіз Великого Державного Герба України».

Список використаних джерел

Наш герб: українські символи від княжих часів до сьогодення : альб. / упоряд., ред. Б. Завітій, текст А. Гречило. – Київ : Родовід, 2018. – 399 с.
Про Державний герб України: постанова Верховної Ради України від 19 лютого 1992 р. № 2137-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 40. – Ст. 592.
Як і чому Тризуб став гербом України: 7 фактів, яких ви можете не знати. – Режим доступу: https://chytomo.com/iak-i-chomu-tryzub-stav-herbom-ukramy-7-faktiv- iakykh-vy-mozhete -пє -znaty/