UA-IN

Йде мужик вулицею і раптом бачить — на лавочці сидить школяр і рахує гроші. З одного боку від нього купа грошей, мабуть, вже порахованих і складених в пачки, а з іншого — просто купа купюр по 500 гривень, звідки він раз у раз бере їх, рахує, перетягує гумкою і кладе в акуратну купу. Мужик спочатку навіть не повірив своїм очам. А школяр продовжує відраховувати, бурмочучи собі під ніс:

– Двадцять п’ять, тридцять, тридцять п’ять…

Цікавість у мужика взяла верх, він підходить до хлопчика і каже:

– Хлопчик, а це все чиє?

Той відривається від рахунку і відповідає:

– Моє, інформує Ukr.Media.

– Але тут же дуже багато! Як ти стільки заробив?

– Не скажу.

– Ну скажи, будь ласка!..

– Ні, дядько, не можу сказати.

– Ну, будь ласка! Я тебе просто благаю! Натомість проси, що хочеш!

– Ну добре, — погоджується школяр, — Скажу вам за 500 гривень.

Мужик трохи пом’явся, а тоді все-таки дістав з гаманця гроші та простягнув їх хлопчику. Той узяв їх, кинув у купу неполічених і каже:

– Ну, ось так ось роки чотири — по п’ятсот, по п’ятсот…