UA-IN

24 травня 2020 спливає термін, коли Україна має подати матеріали до Міжнародного трибуналу з морського права та висунути вимоги проти країни-агресора РФ у справі про незаконне захоплення українських моряків та суден. Наразі невідомо: українська влада опікується цим питанням чи готова злити справу? Тож міжнародна волонтерська спільнота InformNapalm вважає, що варто нагадати про цей кейс завчасно, щоб потім чергова поступка Кремлю не стала сумним сюрпризом для українців.

25 листопада 2018 року Збройні сили РФ та кораблі Берегової охорони Прикордонної служби ФСБ РФ атакували (відкривши вогонь і протаранивши), згодом блокували і в результаті захопили українські артилерійські катери «Бердянськ», «Нікополь» і буксир «Яни Капу» Військово-морських сил України, якi намагалися пройти з Одеси до Маріуполя через Керченську протоку.

На борту перебувало 24 українських військовослужбовці, мінімум троє з них отримали поранення.

Також до блокування українських суден були причетні й цивільні особи, якi вели бізнес як в РФ, так і на території України та ЄС, про що раніше розповідали у власному розслідуванні волонтери InformNapalm.

Зіткнення сталося в нейтральних водах, що дало всі підстави вважати захоплених моряків військовополоненими.

Влада України стверджувала, що повідомлення про проходження через протоку було подано заздалегідь і що украінці повідомляли відповідні російські органи, але не отримували відповіді.

Також Україна посилається на передбачену свободу судноплавства для українських суден в протоці, визначену Договором між Україною і Російською Федерацією про співпрацю у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року і не визнає приналежність Росії територіальних вод біля узбережжя Криму.

За оцінками міжнародних експертів, Україна має необмежене право на транзит через Керченську протоку.

Із засудженням дій Росії виступили НАТО, США, ЄС, члени Великої Сімки, Генеральна Асамблея ООН і Парламентська асамблея Ради Європи.

Міжнародне співтовариство закликало РФ звільнити українських моряків, повернути Україні затримані кораблі, забезпечити безперешкодний доступ до морських портів у Азовському морі та свободу судноплавства в Керченській протоці.

15 березня 2019 року країни Заходу ввели санкції щодо учасників затримання українських кораблів.

1 квітня 2019 року Україна повідомила РФ, що починає процес в Міжнародному трибуналі ООН з морського права в Гамбурзі. Відповідно до Конвенції ООН з морського права (UNCLOS), військово-морські судна і персонал на борту володіють абсолютним імунітетом. Це означає, що іноземні держави не можуть їх заарештовувати, затримувати і судити.

16 квітня 2019 року Україна звернулася до Міжнародного трибуналу ООН з морського права (ITLOS), зажадавши негайного звільнення затриманих кораблів разом з екіпажами. Росія відмовилася брати участь у засіданнях трибуналу.

25 травня 2019 року Міжнародний трибунал з морського права зобов’язав Росію негайно звільнити два українських військових катера, допоміжне судно і 24 українських моряки, затриманих поблизу Керченської протоки в листопаді 2018 року, та дозволити їм повернутися на вільну територію України.

МЗС Росії заявило, що трибунал не має юрисдикції в суперечці з Україною.

09 липня стало відомо, що слідче управління ФСБ висунуло звинувачення в остаточній редакції 24 морякам, яких в кінці листопада затримали під час захоплення українських кораблів у Керченській протоці. Всього у справі 20 томів матеріалів, час на їх вивчення захисники оцінили в три місяці – слідство почало знайомити з ним обвинувачуваних та їхніх адвокатів через тиждень, після продовження судом арешту всім морякам.

7 вересня 2019 року між Україною і Росією відбувся обмін утримуваними громадянами у форматі 35 на 35. Серед тих, кого повернули Україні були також 24 моряки. 17 листопада РФ передала Україні утримувані українські кораблі. Повернула пошкодженими і повністю розграбованими.

18 листопада Лана Зеркаль заявила, що Україна має намір продовжити розгляд в Міжнародному трибуналі по керченському інциденту: «Наказ Міжнародного трибуналу [про повернення кораблів і екіпажу] не був і не є самоціллю. Наша мета – це встановлення порушення права, відновлення його і отримання належної компенсації».

І тільки наприкінці січня 2020 стало відомо, що слідчі ФСБ припинили слідство у кримінальній справі українських моряків, затриманих у Керченській протоці.

А 24 травня 2020 спливає термін, в який Україна повинна подати до Міжнародного трибуналу з морського права в Гамбурзі основний Меморандум, виклавши правову позицію і вимоги.

Цей кейс знаковий та символічний для України. Атаковані судна та моряки – це атакована Україна та її громадяни.

Утримувані і засуджені моряки та судна – це в проекції той же Крим і Донбас та наші там громадяни.

І просто повернути постраждалих захоплених моряків та судна розграбованими – це як повернути Крим і розграбований та зруйнований Донбас без покарання агресора та стягнення відповідних репарацій за матерільні та моральні збитки, нанесені українським громадянам.

І це зрозуміло всім і кожному, але ніхто інший як українська влада повинна діяти іменем України. Існує і доказова база зібрана спільнотою InformNapalm.

Масив інформації дозволяє Україні довести вину РФ – як агресора і спонсора тероризму.

І виникає питання як буде діяти в цьому питанні українська влада: в інтересах України, чи в інтересах Кремля?