UA-IN

Вони хотіли врятуватися, а потрапили під обстріл. Сім’я з друзями – четверо дорослих та троє дітей – виїжджали машиною з рідного Чернігова 9 березня. Вижили лише двоє. Жінка з малою донькою. Жінка розповіла про те, що їм довелося пережити і як вони почуваються зараз

Олеся та Сергій одружилися 2019 року. Незабаром у пари народилася донька Вероніка. 29-річна Олеся згадує, як щасливо вони жили у своєму будинку в Чернігові.

Залишити рідне місто вирішили тому, що було дуже страшно жити під обстрілами. На сусідній вулиці в будинок прилетіла ракета – загинула вся родина.

5-го березня на своєму автомобілі вирішили виїхати із міста. З Олесею, Сергієм та Веронікою була сестра Сергія зі своєю 15-річною донькою та знайома з донькою 14-ти років. Семеро людей і маленький собака виїхали за межу міста. Раптом почався обстріл. Після першого влучання вони ще намагалися їхати далі, після другого вибуху машину викинуло на узбіччя. З авто вилетіло кілька людей. Олеся почула плач своєї дитини. Дорогою продовжували їхати автомобілі, Олеся почала разом із дитиною, чіпляючись за траву, рухатися у бік дороги. Зупинилося дві машини, одна забрала доньку Олесі, друга – її саму. Обох доправили до лікарні.

В Олесі було багато опіків, постраждали очі, були зламані ребра, вибите коліно, осколкове поранення голови, плеча, спини та руки. Дворічна Вероніка постраждала також, рани були на руках, розрізані два пальці, тріщина в тазі та рана на голові. У Ніжинській лікарні мати та донька провели місяць.

Весь цей час Олеся шукала чоловіка та родичів. Вона розміщувала їхні фото у соціальних мережах, телефонувала по поліції, волонтерів. Їх знайшли за 28 днів. Усі вони були мертві. 4-го квітня їх поховали. Олеся не змогла з ними попрощатися. Весь цей час вона перебувала в лікарні у Києві. 1-го квітня їй провели операцію на очах, дістали уламки. Днями дівчині зробили повторну операцію. Попереду ще одна. Лікарі роблять все можливе, щоб повернути їй зір.

Лікарі також рятують обличчя та руки Олесі. Глибокі уламки дістали одразу, зараз лазером видаляють з-під шкіри пластик, який спікся. Після закінчення лікування Олеся повернеться додому. До доньки, яка вже впізнає її і весь час питає, де її мама й тато. Дитина знає, що таке бомба, сирена, своєю дитячою мовою розповідає їхню трагічну історію.

Війна забрала в Олесі найдорожче: її чоловіка та рідних, але жінка розуміє, що заради своєї доньки має бути сильною. Вона вірить, що коли закінчиться війна, вона житиме без остраху сирен і мін та під мирним небом.