UA-IN

Ситуація з викладачами ЗВО, які проводять лекції російською мовою – це проблема, яку потрібно вирішувати, вважає Тарас Кремінь.

Нещодавно, 8 липня, Україна знову отримала мовного омбудсмена – цю посаду зайняв Тарас Кремінь, український політик, науковець та громадський діяч. Він вважає, що однією з центральних проблем у нашій країні є неякісне викладання української мови, адже усе починається зі шкіл і закладів вищої освіти. Про це мовний омбудсмен розповів в інтерв’ю «Радіо Свобода».

Я думаю, що тут потрібно починати від коріння. У нас сьогодні насправді невисокий рівень викладання якості української мови в закладах освіти різних рівнів. Я кажу не тільки за обласні центри й за столицю. Я кажу і за периферію, за села, райони, ОТГ. Одним із таких показників є рівень складання підсумкової атестації, яка була цього року скасована через карантин. І, звичайно, результати проведення ЗНО, – наголосив Тарас Кремінь.

Він додав, що зовнішнє незалежне оцінювання в окремих регіонах насправді є провальним. І в цьому розумінні доволі часто згадують і Берегівський район Закарпатської області, і окремі райони або заклади освіти Миколаївської області. Зрештою, це можливості, які здобувачі освіти не можуть реалізувати в контексті своєї освітньої траєкторії.

Також мовний омбудсмен зазначив: ситуація з викладачами ЗВО, які проводять лекції російською мовою – це проблема, яку потрібно вирішувати.

Разом із законом про вищу освіту, ухваленим у 2014 році, університети стали автономними. Тому те, що стосується освітніх програм чи то бакалаврських, чи то магістерських, ліцензування окремих спеціальностей, то я думаю, що це пряма відповідальність керівника закладу вищої освіти, щоб вони відповідали чинному законодавству. Власне, одна з функцій Уповноваженого із захисту державної мови – це моніторинг виконання мовного законодавства. Я думаю, що це дуже важливо, особливо, коли ми говоримо про заклади освіти, які якраз і формують ідентичність нашої молоді і які закладають підвалини для майбутнього, – підкреслив Тарас Кремінь.

За його словами, з новопризначеним в.о. Міністра освіти Сергієм Шкарлетом вони ще не познайомилися, але омбудсмен впевнений: з МОН потрібно співпрацювати досить ефективно.

Питання якості освіти і якості викладання української мови в закладах освіти є одним із ключових завдань, які я ставлю перед собою і перед майбутнім офісом. У нас є Державна служба якості освіти, яка цього року започаткувала систему добровільної сертифікації вчителів різних рівнів. У нас є НУШ. З 1 вересня 2020 року у нас класи з російською мовою навчання повинні перейти на викладання дисциплін українською мовою. І разом з тим це говорить про новий етап розвитку НУШ, – акцентував увагу Кремінь.

Він додав, що і з Міносвіти, і з Мінкультом варто створити відповідну дорожню карту. Зокрема, й з Мін’юстом. Адже питання правозахисту, можливі порушення прав громадян на отримання інформації державною мовою так само є одним із ключових пріоритетів, які закладені в контексті закону.

Також Тарас Кремінь прокоментував ситуацію із законопроєктом № 3734, який дозволяє учням з тимчасово окупованих територій (ТОТ) вступати до українських вишів без складання ЗНО:

Громадяни України, де вони не перебували б, повинні бути захищені українським законом. І ті діти, які опинилися у неволі на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей, й у Криму – вони наші діти. І, звісно, ми як представники української держави повинні забезпечити їм доступ до здобуття освіти. Але водночас треба розуміти, що необхідно створити для того відповідні умови.

Мовний омбудсмен наголосив, що світова пандемія накладена на велику біду війни на сході країни разом з економічними проблемами на планеті взагалі. Дистанційна освіта, запроваджена фактично пів року тому, досить суттєво вплинула на якість освіти випускників закладів загальної середньої освіти.

Рішення про скасування ЗНО було ухвалене зовсім недавно, так само як і скасування державної підсумкової атестації. Але тоді виникає запитання: в який спосіб вимірювати рівень знань стосовно тих випускників з окупованих територій, які навіть не мають документа про рівень володіння тих чи інших дисциплін, в який спосіб провести? ДПА немає. ЗНО – основну сесію – скласти вони не змогли. В який спосіб вони зможуть стати студентами перших курсів українських університетів? Тут треба відверто говорити, що це надзвичайно непроста робота, бо ми не володіємо інформацією, яка це кількість дітей, скільки дітей по-справжньому зможе приїхати, – розповів Тарас Кремінь.

За його словами, насамперед необхідно визначитися з коштами. Якщо йдеться про кошти в межах чинних асигнувань на 2020 рік, то вони стосуються забезпечення освітніх потреб. Очевидно, що тут треба говорити й про збільшення відповідних квот на державне замовлення, і про створення необхідних умов для подальшого перебування в Україні.

Що таке дитина з окупованих територій? Вона однозначно повинна бути забезпечена гуртожитком й, можливо, соціальною стипендією. Зрозуміло, що вона повинна бути свідома того, що вона в Україні і повинна наздогнати ту освітню прірву, яку вона зазнала на окупованих територіях. Зрозуміло, що це питання і реінтеграції, можливо, членів родини. Не забуваймо і про дітей з інвалідністю. І такі діти у нас можуть бути, – зазначив мовний омбудсмен.

Він додав, що хотів би покладатися й на допомогу спецслужб. У ЗМІ траплялися випадки, коли громадяни, які брали участь у бойових діях на стороні терористичних організацій, потрапляли у списки здобувачів освіти, претендентів.