Про це розповів міністр фінансів Сергій Марченко Forbes, пише Оглядач.

“Я б поки що не забігав наперед, а дав можливість Генштабу разом із Міноборони знайти підходи в цьому питанні й запропонувати рішення, як вони це бачать, як бачать оптимізацію видатків чинних, бо ми виснажили наш внутрішній потенціал щодо фінансування військових потреб”, – сказав він.

За його словами, штучно збільшити видатки не вийде, адже їх просто немає. “Якщо нам потрібно буде їх знайти, то нам потрібно розуміти в часі – їх потрібно знайти вже сьогодні, чи це березень-квітень-травень, можливо, друге півріччя.

Тобто мені потрібна картина, як міністру, тоді можна буде говорити про забезпечення цих потреб”, – зазначив глава Мінфіну.

Він не відкидає, що доведеться шукати можливості стосовно додаткових доходів, додаткових джерел фінансування внутрішніх. “Але поки що зарано говорити про цифри, тому що несформоване розуміння потреб з боку відповідальних структур”, – пояснив він.

Відповідаючи на запитання стосовно заяв президента Володимира Зеленського, що мобілізація коштуватиме Україні додаткових 500 млрд грн, Марченко додав, що такі розрахунки “досить коректні”.

The post Масштабна мобілізація в Україні відміняється через брак коштів? first appeared on UA-IN.

Запис Масштабна мобілізація в Україні відміняється через брак коштів? спершу з'явиться на UA-IN.

Нагадаємо, що таку реформу передбачає урядовий законопроєкт №5848 «Про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру та спорт».

«Ми почали аналізувати роботу всіх ШВСМ… Повірте мені, що там дуже багато проблем, які я навіть не називатиму вголос. Дуже багато спортсменів, які не відповідають своїй кваліфікації, дуже багато тренерів, які не відповідають кваліфікації. Ми ж говоримо про ліцензії, ми ж говоримо про медалі. Це школи найвищої спортивної майстерності! Це має бути топ спортсменів, які готуються до чемпіонатів світу, Європи та до Олімпійських ігор! А там половина цієї відповідності не має, половина тренерів не відповідають цьому. Одна з найвидатніших, найкращих, напевно, за останні 10 років спортсменів України у світі, – не хочу називати прізвища, – у групі у тренера, який ніколи з нею в залі не знаходився, але він за неї отримує зарплату», – розповів міністр у інтерв’ю «Слово і діло».

За словами Гутцайта, після закриття ШВСМ одразу відкриватиметься Центр олімпійської підготовки. І кожен тренер там отримуватиме зарплату чітко за тих спортсменів, яких він готує для виступу у чемпіонатах світу та Олімпійських іграх.

«Якщо у Школах мільйони гривень, а результату немає жодного? Зі 100 спортсменів, які фінансуються, 2-3 показують результат, а 97 – нічого не показують, значить ми на правильному шляху чи не правильному? Отже, є проблема, отже, треба цими проблемами займатися», – сказав голова Мінспорту.

The post Ліквідація Шкіл вищої спортивної майстерності: у Мінспорту назвали аргументи first appeared on UA-IN.

Запис Ліквідація Шкіл вищої спортивної майстерності: у Мінспорту назвали аргументи спершу з'явиться на UA-IN.

У державному бюджеті на 2022 рік Міністерству освіти і науки України передбачено видатки обсягом 153,7 млрд грн, що на 14,4 млрд грн більше, ніж у 2021 році. Держбюджет на 2022 рік ухвалено Верховною Радою України 2 грудня 2021 року.

“Дякую народним депутатам за підтримку сфери освіти і науки України. Ми продовжуємо працювати над посиленням соціального захисту педагогів. Уже з грудня зарплата педагогів зросла на понад 8%, з 1 січня 2022 року передбачено збільшення академічних стипендій у закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти. А також уперше буде надано субвенцію на забезпечення пожежної безпеки в школах у розмірі 1,50 млрд грн”, – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

Загалом на субвенції для розвитку освіти передбачено 112,9 млрд грн (103,7 млрд грн у 2021 році).

У 2022 році буде виділено такі субвенції:

освітня – 108 млрд грн;
на розвиток НУШ – 1,57 млрд грн;
на реалізацію програми “Спроможна школа для кращих результатів” – 1 млрд грн;
на надання державної підтримки особам з ООП – 0,50 млрд грн;
на створення НПЦ професійної освіти – 0,25 млрд грн;
на забезпечення пожежної безпеки у школах – 1,50 млрд грн.
Державні видатки МОН на 2022 рік становлять 40,9 млрд грн, що на 5,4 млрд грн більше за минулорічний показник.

Зокрема, передбачено кошти для:

підготовки кадрів закладами вищої та фахової передвищої освіти – 27,8 млрд грн;
виплат академічних стипендій – 5,14 млрд грн;
забезпечення діяльності Національного фонду досліджень, грантової підтримки наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) досліджень – 0,83 млрд грн;
фонду розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти – 0,25 млрд грн.
Нагадаємо, з 1 грудня 2021 року відбулося підвищення заробітної плати всіх працівників бюджетної сфери, зокрема в галузі освіти, на 8,4%. Це передбачено Державним бюджетом на 2021 рік.

The post У Державному бюджеті на 2022 рік МОН передбачено 153,7 млрд грн – це на 14,4 млрд грн більше, ніж у 2021 році first appeared on UA-IN.

Запис У Державному бюджеті на 2022 рік МОН передбачено 153,7 млрд грн – це на 14,4 млрд грн більше, ніж у 2021 році спершу з'явиться на UA-IN.

Щоб отримати кредит, Кабмін вирішив піти на поступки кредитору і не став відчутно підвищувати соціальні стандарти. І це зважаючи, що за їхніми ж прогнозами ціни наступного року виростуть на 6,2%.

Про те, скільки українці заплатять за новий кредит від МВФ, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Дуже потрібні гроші. На що пішов Кабмін заради кредиту?
Якщо подивитися на графік підвищення мінімальних зарплат в Україні, то можна без зусиль угадати, коли отримували кредит від МВФ. Наприклад, у 2021-у, коли не було кредиту, мінімалку підвищили на 1500 грн. Ніхто не диктував, яким повинен бути бюджет. На рік раніше, коли бюджет затверджувався під пильною увагою Фонду, підвищення склало всього 277 грн.

Тепер же, щоб задовольнити побажання кредитора, Кабмін пішов ще далі. В умовах високої інфляції зарплату в 2022-му підвищать всього на 200 грн. OBOZREVATEL запитав у прем’єра Дениса Шмигаль, чому вирішили так незначно збільшити мінімалку.

“Якщо неконтрольовано підвищувати мінімальну заробітну плату – це досить великий ресурс, який матиме великий вплив на монетарну політику. Це може розкрутити інфляцію до стану гіперінфляції. Тому тут необхідно тримати баланс”, – сказав глава уряду.

Водночас неофіційно і в Кабміні, і в експертному середовищі говорять: бюджет писався під пильною увагою кредиторів. Грошей до кінця року не вистачить, якщо не буде кредиту. Тому доводиться йти на поступки МВФ.

“Я так розумію, уряд хоче отримати гроші від МВФ, тому зараз вони не закладають у бюджет жодних позицій, за якими у Фонду можуть бути серйозні питання”, – озвучив свою версію директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. З цим же згоден і колишній міністр соцполітики Андрій Рева.

І хоча раніше і в Кабміні, і в монобільшості розповідали про майбутню реформу прожиткового мінімуму, зростання зарплат і пенсій, у головному фінансовому документі прописали зовсім інші цифри. Ні високих зарплат, ні відчутного підвищення пенсій не буде. Зате є шанс отримати черговий кредит.

Заморозили і відняли: до чого призведе політика уряду
У 2022 році ціни в Україні виростуть на 7,3%, а мінімальна зарплата всього на 3%. У такій ситуації йдеться навіть не про “заморожування” соцстандартів. Ті, хто живе з мінімальною зарплатою, а це передусім бюджетники, стануть значно біднішими.

“Зарплата бюджетників фактично буде заморожена. Це найбідніша частина населення, що працює. Заморожування мінімальної зарплати створює проблеми в місцевих бюджетах. 40% застрахованих платять податки з мінімальної зарплати, отже, фонд оплати праці буде заморожений, а це джерело наших місцевих бюджетів. І паралельно це завдає удару по Пенсійному фонду”, – пояснив Рева.

Ба більше, щоб догодити кредитору, в Кабміні:

не передбачили витрати на індексацію пенсій (у липні та грудні);

не передбачили підвищення витрат на субсидії в умовах, коли очікується зростання тарифів.

Простіше кажучи: бідні стануть ще біднішими, а підтримувати, як видно з усього, будуть тих-таки кредиторів. Погашення та обслуговування державного боргу – головна стаття витрат. На це витратять 4 з 10 зароблених гривень.

Пощастило тільки військовим на Донбасі, які мають право на безкоштовні квартири. “Серед позитивів – передбачили 5 млрд грн на квартири учасникам АТО, їх 4 000 осіб на черзі”, – додав Рева.

За оцінками ексміністра, у 2022 році на субсидії знадобиться мінімум 55 млрд грн, але виділити зможуть тільки 38 млрд. А закладених на пенсії коштів (200,8 млрд з бюджету) фактично не вистачить на індексацію та перерахунок виплат військовим.

І поки Кабмін на догоду МВФ урізає соціальні стандарти замість того, щоб виводити 500 млрд грн зарплат з тіні, скорочувати контрабанду і знищувати схеми ухилення від сплати податків, повністю фінансуватися буде тільки одна стаття витрат – на обслуговування і погашення кредитів.

Як показав досвід 2017-го, під час двократного підвищення мінімалки різко зросли надходження до бюджетів усіх рівнів, скоротився дефіцит Пенсійного фонду, зменшився рівень бідності, скоротився обсяг тіньових зарплат. МВФ же передусім зацікавлений не в добробуті українців, а в платоспроможності держави.

The post МВФ дотиснув Кабмін: українцям “заморозять” зарплати, а грошей на індексацію пенсій не вистачить first appeared on UA-IN.

Запис МВФ дотиснув Кабмін: українцям “заморозять” зарплати, а грошей на індексацію пенсій не вистачить спершу з'явиться на UA-IN.

Міністерство фінансів 5 січня на аукціоні з розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) залучило до бюджету понад 8,7 млрд грн. Про це повідомляє пресслужба Мінфіну.

Мінфін запозичив на внутрішньому ринку ще 8,7 млрд грн
Як повідомлялося, Міністерство фінансів 15 грудня на аукціоні з розміщення ОВДП Мінфін залучив рекордні кошти на фінансування держбюджету. До державного бюджету було залучено 42,1 млрд гривень.

The post Мінфін запозичив на внутрішньому ринку ще 8,7 млрд грн first appeared on UA-IN.

Запис Мінфін запозичив на внутрішньому ринку ще 8,7 млрд грн спершу з'явиться на UA-IN.

Про це повідомив експерший заступник міністра економіки Павло Кухта.

“Згідно з оперативними даними казначейства, неоплачені фінансові зобов’язання станом на сьогодні становлять 9,4 млрд грн, з них 3 млрд грн за захищеними видатками. Це максимум від початку року і плюс 2 млрд грн до показників попереднього тижня”, – написав Кухта.

За інформацією ексчиновника, з 9 листопада казначейство працює в режимі картотеки – до ночі зводять надходження, на ранок формують пул витрат, які будуть профінансовані, все інше відкладають.

“У новітній історії України в середині листопада такого не було вже як мінімум років десять”, – зазначив Кухта.

За його словами, в бюджеті також немає грошей на підтримку сфери послуг, яка особливо страждає від обмежень карантину вихідного дня.

Ексчиновник вважає, що виходом із даної ситуації є термінове відновлення співпраці з МВФ і ухвалення реалістичного бюджету на 2021 рік.

The post Гроші закінчились навіть на захищені видатки, Держказначейство працює у режимі картотеки — ексзаступник міністра економіки first appeared on UA-IN.

Запис Гроші закінчились навіть на захищені видатки, Держказначейство працює у режимі картотеки — ексзаступник міністра економіки спершу з'явиться на UA-IN.

«11 листопада на засіданні уряду схвалили «Концепцію державної цільової програми науково-технічної програми розвитку авіаційної промисловості на 2021-2030 роки», – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що мета програми – відновити стабільний розвиток галузі авіабудування та забезпечити рентабельність високотехнологічного виробництва авіаційної техніки в Україні.

Вона передбачає:

модернізацію та виробництво пасажирських та транспортних літаків сімейства Ан, гвинтокрилів, безпілотних літальних апаратів;
розроблення нових конкурентоздатних авіаційних технологій;
сприятиме імпортозаміщенню комплектуючих з інших країн;
забезпечить подальше серійне виробництво для технічного переоснащення виробничих потужностей українських літакобудівних підприємств;
сприятиме сертифікації української авіаційної техніки за міжнародними стандартами та зростанню її експорту за кордон.
Сумарний бюджет програми становить 40 мільярдів гривень на весь період, половину з яких заплановано виділити з державного бюджету, половину – профінансувати з інших джерел.

Орієнтовний обсяг фінансування програми визначатиметься щороку, виходячи з можливостей державного бюджету, однак, за попередніми підрахунками передбачає фінансування у розмірі 2 млрд гривень на рік.

«Застосування озвученого підходу до відновлення галузі дозволить реально створити конкурентоспроможні авіаційні технології для серійного виробництва літаків та іншої авіаційної техніки. Відтак, за 10 років – зростити експорт до 300– 350 млрд гривень, що спрямує до бюджетів усіх рівнів близько 100–120 млрд гривень і забезпечить підвищення заробітної плати зайнятих у галузі у 1,6 раза, збереження 50 000 робочих місць та появу 5 000 нових», – коментує ефект від впровадження програми перша заступниця міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Юлія Свириденко.

The post Уряд схвалив концепцію розвитку авіаційної промисловості на 2021-2030 роки first appeared on UA-IN.

Запис Уряд схвалив концепцію розвитку авіаційної промисловості на 2021-2030 роки спершу з'явиться на UA-IN.

Всього депутати подали понад 2,4 тисяч правок. Щоб їх врахувати, знадобилося б близько 1,5 трлн гривень, зазначив голова бюджетного комітету Юрій Арістов (“Слуга народу”). А це – майже ще один бюджет країни, зазначив нардеп.

Депутати від опозиції внесли багато завідомо непрохідних ініціатив. Як, наприклад, висока мінімальна зарплата, 200%-е збільшення виплат медикам, підвищення окладів педагогам, а також підвищення пенсій за віком мінімум до 5 тисяч гривень.

Левову частку витратних правок, зрозуміло, відкинули. Тим більше що можливості бюджету вкрай обмежені. Економісти у вересні, як писало РБК-Украина, критикували проект Мінфіну, вказавши на надмірно роздутий дефіцит у 270 млрд гривень.

“Дірку” в бюджеті планують покрити за рахунок позик, як зовнішніх, так і внутрішніх. Хоча у експертів і чиновників є сумніви, що Мінфін зможе позичати достатньо, щоб покрити всі витрати. Тим більше що і у цьому році уряд вже відчуває труднощі з фінансування дефіциту держскарбниці.

Ця критика і побоювання, схоже, залишилися непоміченими депутатами. У Раді не стали втручатися в розрахунки Мінфіну у частині дефіциту, але додатково попросили в уряду більше грошей – в основному на округи, великі інфраструктурні проекти, лікування раку, екологічні проекти та дотації аграріям.

“Крім глобальних поправок до бюджету, які підтримують окремі сектори, є дуже багато врахованих несуттєвих поправок, поданих різними групами депутатів. Це виглядає так, що ці поправки були прийняті, щоб ці групи підтримали проект бюджету. Аналізуючи список правок, здається, що з великою ймовірністю буде підтримка у 226 голосів. А тому ми не підемо за процедурою, коли потрібно кожну правку розглядати окремо”, – сказав РБК-Україна секретар бюджетного комітету Володимир Цабаль (“Голос”).

До фінального голосування за бюджет уряд може врахувати і ряд інших поданих депутатами поправок, які не отримали підтримки комітету перед першим читанням, допускає заступник голови комітету Олександр Трухін (“Слуга народу”). Нардеп не виключає, що у ході доопрацювання проекту можуть змінитися і макропараметри, зокрема переглянуто розмір дефіциту.

“Остаточні переговори з МВФ і з іншими джерелами макрофінансової допомоги веде уряд і Мінфін. Ми залишили пас (щодо перегляду дефіциту і розміру запозичень, – ред.) їм на друге читання. Я думаю, що сума дефіциту буде скорочуватися”, – припустив Трухін. Він не зміг уточнити, наскільки можуть переглянути дефіцит, уточнивши, що це буде зрозуміло за підсумками переговорів із зовнішніми кредиторами.

Округу, аеродроми і дотації
На що просять гроші депутати? Третина “нових” витрат – так званий “соцеконом” – субвенція місцевим бюджетам на проекти соціально-економічного розвитку. На цю програму комітет вирішив виділити понад 7,3 млрд гривень, забравши при цьому понад 3,1 млрд гривень з Фонду регіонального розвитку. Якщо парламент погодиться, це стане найбільшою сумою з тих пір, як така стаття витрат з’явилася у держскарбниці.

Ще з часів Кабміну Володимира Гройсмана субвенцію прописували під запити мажоритарників, як стимул голосувати за бюджет. І навіть за наявності монобільшості у парламенті від неї не стали відмовлятися. Що важливо: у цьому році “соцекономом” розпоряджався Мінрегіон, але тепер буде Мінфін, підтвердив виданню Олександр Трухін.

Спочатку у проекті держбюджету субвенції не було. Але, як пояснив РБК-Україна співрозмовник, знайомий з ходом переговорів по бюджету, депутати у цілому подали пропозицій щодо “соцеконому” ледь не удвічі більше. І не врахувати їх побажання зовсім, значить посваритися з мажоритарниками і поставити під загрозу прийняття закону.

“Цей “соцеконом” був під Мінрегіоном. Була домовленість, що вони подають на Фонд регіонального розвитку запит трохи більше, як це завжди робилося, а потім з Фонду близько 2 млрд гривень знімається, стільки ж додається і близько 4-5 млрд гривень йде на субвенцію. Ці програми мають бути під профільним міністерством, яке може регулювати і ефективно розподіляти кошти між громадами по різним субвенціям”, – пояснив співрозмовник, що побажав залишитися неназваним.

Але, за його словами, члени бюджетного комітету не мали впливу на розподіл субвенції, поки вона була під контролем Мінрегіону. Передача грошей на Мінфін може цю ситуацію виправити, – вважає він. “Є думка, що впливовий депутат бюджетного комітету від “Слуги народу” готується зайти у наступному році у Мінфін. І тому ця історія з субвенцією зараз не взялася нізвідки”, – додав співрозмовник.

Ще 4,5 млрд гривень бюджетний комітет хоче направити на розвиток інфраструктури в аеропортах. Дві третини цих коштів піде в бюджет Міністерства інфраструктури. Ще 1,5 млрд гривень віддадуть Держагентству інвестпроектів на проектування і будівництво аеродрому Міжнародного аеропорту “Дніпропетровськ”. Цей проект лобіює група депутатів “Слуги народу”, обраних по округах у Дніпропетровській області.

Мінкультури та інформполітики отримає додатково 2,5 млрд гривень на Фонд розвитку установ загальнодержавного значення. Кошти розподілять на ремонт театрів та інші подібні проекти. У розрахунках Мінфіну на цю програму спочатку закладали 1 млрд гривень.

Серед інших великих витрат також варто виділити нову програму на 1,5 млрд гривень на створення клінічної бази для лікування онкології у Національному інституті раку, розпорядником цих коштів буде МОЗ. Правку внесли голова бюджетного комітету Юрій Арістов і група депутатів “Слуги народу”, а також нардепи від “Батьківщини” Андрій Пузійчук і Анатолій Урбанський з групи “За майбутнє”.

Комітет також вирішив збільшити витрати на дотації аграріям. У початковій редакції проекту бюджету на цю програму вже було передбачено 4 млрд гривень. Групи “За майбутнє” та “Довіра” просили додати аграріям понад 1,4 млрд гривень. Їх правки врахували частково, “доклавши” додатково 500 млн гривень.

Хто заплатить більше: НБУ і держкомпанії
Де брати гроші на нові програми? У Раді запропонували кілька компенсаторів, як, скажімо, на 1 млрд гривень збільшити план по податку на прибуток, майже на 0,5 млрд гривень – з рентної плати. Ще 2,4 млрд гривень додатково планують зібрати з ввізного мита. Але ключові джерела – НБУ і прибуток держкомпаній.

Більше половини “додаткових” грошей – 12 млрд гривень – депутати пропонують взяти у Нацбанку. Таким чином загальний план перерахувань до бюджету від НБУ зросте до 45 млрд гривень. Виходять депутати з того, що за півроку сума прибутку Нацбанку склала 80 млрд гривень проти прибутку в 6,4 млрд гривень за шість місяців 2019 року. В НБУ ж, за інформацією комітету, раніше повідомляли, що перерахують близько 22,6 млрд гривень.

У Нацбанку на запит РБК-Україна вказали, що ідея з додатковими 12 млрд гривень – це поки тільки пропозицію депутатів, а не затверджений у законі про держбюджет рядок доходів. І, ймовірно, переговори з цього питання ще продовжаться.

Підсумкова сума прибутку, яку НБУ перерахує у 2021 році, як уточнили в прес-службі центробанку, буде залежати від “фактичних макроекономічних показників у прогнозованому періоді 2020 року” і “буде визначатися після підтвердження зовнішнім аудитором і затвердження Радою НБУ річної фінансової звітності Нацбанку за 2020 рік”.

Що ж стосується держкомпаній, у комітеті вважають можливим підняти їм план по відрахуванню прибутку на 4,2 млрд гривень. Для цього доведеться на 2021 рік залишити норматив відрахувань прибутку на рівні 90%, а не 30%, як спочатку розраховував Мінфін.

Ще одне потенційне джерело доходу, що викликає питання, що стосується плати за ліцензії на ведення грального бізнесу та випуску лотерей. У Рахунковій палаті вважають, що варто врахувати у доходах бюджету на наступний рік як мінімум 2,2 млрд гривень. Тим більше, що вже затверджені ліцензійні умови та видача ліцензій Комісією з регулювання азартних ігор і лотерей.

До речі, витрати на комісію вже передбачені у проекті бюджету. Інше питання, чи встигне вона повноцінно запрацювати і чи буде попит на ліцензії.

Зайвий оптимізм
Експерти, як і два місяці тому, бачать ряд ризиків у проекті Мінфіну. Правки від нардепів ці побоювання тільки посилюють. Один з проблемних моментів, на думку виконавчого директора CASE-Ukraine Дмитра Боярчука, – це завищений план по доходах. На його думку, вони розраховані на вкрай оптимістичних для бюджету показниках, зокрема щодо інфляції – 7,3%.

“Світова економіка лише трохи прийшла до тями. Ми розуміємо, що ковідна історія продовжуватиметься, і невідомо коли закінчиться. А це означає, що ресурсні ціни – мова про нафту, газ та інші товари – швидше за все, будуть “придушені”. З чого НБУ і Мінфін очікують настільки розкручену інфляцію в наступному році, дуже складно сказати”, – зазначив Боярчук.

Стрімкого зростання цін можна досягти, запустивши емісійні процеси, припускає співрозмовник. Але при млявій економіці, на думку Боярчука, і цей план може не спрацювати.

“Гривнева ліквідність (у результаті емісії, – ред.) просто піде на міжбанк. І якщо вони на якомусь рівні нейтралізують тиск на курс, не допустивши істотної девальвації, то все одно не отримають стрімку інфляцію, просто витратять гроші з резервів”, – вважає виконавчий директор CASE-Ukraine.

Ще однією проблемою для Кабміну у 2021 році, як не дивно, може стати бюджет нинішнього року. Є висока ймовірність, що Мінфін не зможе перекрити дефіцит за рахунок позик. Через що уряду доведеться відмовитися від частини витрат і, можливо, перекинути деякі виплати вже на 2021 рік.

“Не бачу іншого варіанту. Вони або надрукують 100-150 мільярдів, оскільки позичити ніде. Або частково ці витрати перейдуть на наступний рік”, – впевнений Дмитро Боярчук.

Які статті доведеться урізати і кому притримати виплати – питання з області політичної відповідальності. Частково вирішити цю проблему влада могла б за рахунок МВФ, після отримання чергового траншу за програмою і подальшого розблокування коштів від інших кредиторів.

Але через скандал з Конституційним судом і тиском на антикорупційні органи це питання, схоже, поставлене на паузу як мінімум до початку наступного року. У зв’язку з чим зростають ризики, що разом з прийняттям непростого бюджету на 2021 рік уряду доведеться в авральному режимі закривати рік нинішній.

The post Бюджетні ігри. Як Кабмін і Рада ділять держскарбницю на 2021 рік first appeared on UA-IN.

Запис Бюджетні ігри. Як Кабмін і Рада ділять держскарбницю на 2021 рік спершу з'явиться на UA-IN.

Звідки візьмуть гроші на доплати

Чи можуть витратити на зарплати весь бюджет НСЗУ

Президент Володимир Зеленський під час свого виступу у Верховній Раді заявив, що вже в 2021-му лікарі повинні заробляти 20-25 тис грн, медсестри – 15 тис. грн, а молодший медперсонал – 10-12 тис. грн.

Про те, скільки зараз отримують медики та чи дійсно їхні зарплати можуть підвищити в рази.

Скільки отримують лікарі

Медична реформа в Україні, яка фактично стартувала в 2018-му, була спрямована зокрема й на підвищення зарплат медиків. У межах реформи первинної ланки сімейні лікарі дійсно почали отримувати більше (приблизно 12-15 тис. грн), але на лікарях другої ланки реформа загальмувала. І зараз їхні офіційні зарплати переважно не дотягують до прожиткового мінімуму або тільки злегка його перевищують.

На одній із нарад у червні цього року президент Володимир Зеленський навів статистику зарплат лікарів. За його інформацією, ставка хірурга в середньому дорівнює 5870 грн. З надбавками – близько 7 тис. Це менше, ніж пропонують у столиці касиру в супермаркеті! До того ж, на відміну від касира, щоб стати хірургом, потрібно вчитися близько десяти років. Зарплати ж у лікарів інших спеціальностей ще менші.

Про виплати самі лікарі говорять дуже неохоче. Як зізналася одна з наших співрозмовниць, “бояться втратити хоча б те, що мають”. Олена, лікарка однієї з лікарень Дніпра, яка не побажала розголошувати своє прізвище, що до вересня цього року її ставка становила всього 3826 гривень.

“Ще 10% додають за вислугу років, плюс 15% за шкідливість. Але відніміть податки. Разом за березень 2020 го до виплати було 4200 грн. За вересень, правда, доплатили ще близько 3000. У підсумку вийшло 7000 грн. Обіцяють, що так буде й до кінця року”, – ділиться Олена.

Інна – лікарка з Харкова. 15 років пропрацювала в державній лікарні, а зараз має приватну практику. “У мене в державній лікарні чверть ставки. Отримую 1300 гривень. За повну зайнятість лікарі отримують трохи більше ніж 5 тисяч. Як ви думаєте, можна прожити на такі гроші? Ні. Така робота – більше волонтерство. Якби не моя приватна практика, не знаю, що б робила”, – підсумувала Інна.

Підвищення на старті

З першого вересня всі працівники медичної сфери почали отримувати доплати до заробітної плати. Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов:

“З вересня й до кінця року всі наші медичні працівники почнуть отримувати доплати до своєї заробітної плати. Якщо ми говоримо про лікаря, то це в середньому 3560 грн, середній медичний персонал – близько 2500 грн, і молодший медичний персонал – близько 1250 грн”.

Також Максим Степанов ще у вересні заявляв – у бюджет 2021 заклали і більш серйозне підвищення зарплат. Уже наступного року лікарям нібито будуть платити від 22 до 25 тисяч гривень. Медсестрам – 17-18 тис грн, а молодшому медперсоналу – від 12 тис грн. Але в нещодавній промові президента перед Верховною Радою зарплати злегка “впали”. Лікарям, зі слів Володимира Зеленського, будуть платити не менше ніж 20 тис. грн, медсестрам – 15 тис., а молодшому медперсоналу від 10-ти тис. грн. Але чи дійсно закладених у бюджеті коштів вистачить на таке підвищення?

Звідки гроші?

Зараз гроші на всі медустанови розподіляє Національна служба здоров’я за Програмою медичних гарантій. За ідеєю лікарні повинні отримувати гроші за конкретні проліковані випадки. Чим більше буде звернень від пацієнтів – тим більше заплатить НСЗУ установі. З цієї суми кожна лікарня повинна сама розподілити: скільки піде на зарплати, а скільки – на ліки й техніку. Директор Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки Павло Ковтонюк упевнений, за такою системою підвищити зарплату лікарів до рівня, який озвучив президент, дійсно реально:

“Системний спосіб, як підвищити зарплату лікарям, – це повноцінно запустити механізм фінансування з Національної служби здоров’я з максимальною прив’язкою до результатів роботи установи. У “первинці” це дорівнює тому, скільки пацієнтів підписали декларації в установі. У “вторинці” – скільки тієї чи іншої послуги надала лікарня. Це економічно доцільний рецепт підвищення зарплати лікарям, одночасно зі збільшенням фінансування. Якщо дати НСЗУ більше грошей і максимально прив’язати ці гроші до наданих послуг, то в лікарень, які надають багато послуг, буде хороше збільшення зарплат. Приблизно до тих цифр, які озвучив президент. А пацієнти зі свого боку отримають якісну медичну допомогу”.

Але проблема в тому, що зараз така система фінансування не працює, і прив’язувати виділення коштів до пролікованих випадків не поспішають. Лікарні отримують фінансування від НСЗУ в тому обсязі, в якому раніше його надавали їм місцеві органи самоврядування. Лише невелика частина фінансування зараз прив’язана до наданих послуг. Відповідно, збільшити зарплати лікарям за свої, “зароблені”, гроші лікарні не можуть, адже зайві фінанси в них не з’явилися. Тому керівництво держави вирішило просто додати потрібні суми до зарплатних фондів. Але чи вийде це?

Що з бюджетом?

Павло Ковтонюк у можливість масового підвищення зарплат не вірить. Адже потрібних грошей у бюджеті насправді немає. У 2020-му році для НСЗУ передбачили 99 млрд грн. У 2021-му суму злегка збільшили – до 123,6 млрд грн. Але цього критично мало.

“Щоб просто продовжувати практику з доплат міністра Степанова, яку він почав восени і на яку на поточний квартал виділили 6 млрд грн, на наступний рік потрібно закласти додатково 24 млрд грн. І це ще не зробить медикам зарплату в 20 тисяч (а лише в 7 тис, – Авт.). Фінансування НСЗУ в 2021-му році дійсно збільшать, але цю суму “з’їдає” підвищення мінімальної заробітної плати. Потрібно перерахувати всі зарплати медпрацівників, щоб вони були не менше ніж 5 тис. грн. На це потрібно приблизно 15 млрд грн. Ще 7 млрд піде на індексацію медпослуг через інфляцію. У тому проєкті бюджету, який подав Мінфін, немає ні копійки на підвищення зарплат, про яке говорять міністр і президент”, – підсумував Ковтонюк.

За останніми підрахунками Державної служби статистики, в Україні 186 тисяч лікарів. З них 23 тисячі працюють на “первинці”. З огляду на підвищення, на зарплати лікарям за рік потрібно витратити 42,4 млрд грн (39,1 млрд грн – на спеціалізовану допомогу і 3,3 млрд – на первинну). Але це ще не всі працівники. Згідно з тією ж статистикою, середнього медичного персоналу (медсестер) у нас аж 360 тисяч. Усім їм хочуть заплатити по 15 тис грн. Це обійдеться державі приблизно в 64,8 млрд грн. Молодший медперсонал до статистики не внесено, але й без них тільки на зарплати піде 109,4 млрд з усього бюджету НСЗУ на наступний рік!

Чи вистачить решти 14,2 млрд грн на обладнання і ліки всім лікарням України ще й в умовах пандемії? Виглядає сумнівно. Щоб збільшити зарплати на стільки, скільки хочуть Максим Степанов і Володимир Зеленський, грошей потрібно в рази більше. Де ж президент збирається знайти стільки додаткових коштів, щоб виконати свою обіцянку, ще й на рік серйозного економічного падіння? Це поки залишається загадкою.

Навіть самі лікарі в можливість такого серйозного підвищення зарплат не дуже вірять:

“Якщо верстат увімкнуть і додрукують, тоді в нас буде і 10, і 15, і 20 тисяч зарплата. – каже Інна. – Питання в рівні інфляції, яку ми тоді очікуємо. Адже чим більше підвищується зарплата у медиків, тим більша інфляція. Пам’ятаю 2008-й рік, коли стрибнув долар. Перед цим теж підвищили зарплату. Я якось уже боюся цього.”

The post Зеленський пообіцяв лікарям зарплату в 25 тисяч, але не виділив грошей: що чекає на медиків у 2021-му first appeared on UA-IN.

Запис Зеленський пообіцяв лікарям зарплату в 25 тисяч, але не виділив грошей: що чекає на медиків у 2021-му спершу з'явиться на UA-IN.

Відповідні дані навели у пресслужбі Міністерства фінансів.

У відомстві зазначили, що підрахунок загальної суми проводили 27 серпня.

В міністерстві додали, що 3,03 млрд гривень витрачено з місцевих бюджетів, ще 2,33 млрд грн. – з державного бюджету.

Минулого місяця на спрощені процедури закупівлі витратили більше 850 мільйонів гривень.

The post У Мінфіні назвали суму, яку Україна витратила на коронавірусні закупівлі first appeared on UA-IN.

Запис У Мінфіні назвали суму, яку Україна витратила на коронавірусні закупівлі спершу з'явиться на UA-IN.