Україну накрила найсильніша магнітна буря місяця. Вона раптово посилилася і затягується. Про це повідомляє meteoagent.

29 квітня почалася магнітна буря, яка в підсумку стала найсильнішою бурею травня. 30 квітня її потужність раптово посилилася до майже 7-ми балів, а вже 2 травня стала майже 8-бальною.

4 травня потужність геомагнітного шторму почала знижуватися і зупинилася на рівні 6-ти балів. З такою потужністю він протримався цілих три дні. Очікується, що 7 травня сила шторму знизиться до 4-х балів, 9 травня – до 3-х балів, після чого знизиться до мінімуму.

За даними meteoprog, за останні 24 години відбулося 9 спалахів класу Х. Повідомляється, що 5 травня можуть статися на Сонці нові спалахи класу М. Їхня ймовірність становить 90%. Імовірність спалахів класу Х становить 50%.

Повідомляється, що зараз на Сонці помічено 62 сонячні плями.

Що таке магнітна буря?
Магнітна буря – це збурення геомагнітного поля, яке може тривати від кількох годин до кількох діб. Вони спричиняються збуреними потоками сонячного вітру, які надходять у магнітосферу Землі та взаємодіють із нею. Ці геомагнітні бурі можуть впливати на техніку і навіть людський організм. Вони можуть спричинити порушення або поломки в апаратурі космічних апаратів, вивести з ладу електронну техніку на Землі.

Що стосується впливу магнітних бур на людський організм, то однозначної відповіді на це питання немає. Однак багато хто зазначає, що під час геомагнітного шторму в них погіршується самопочуття. Про це повідомляє Вікіпедія.

Що відбувається з людиною під час магнітної бурі
Під час магнітних бур у людей можуть виникати такі негативні симптоми:

Головний біль,
запаморочення,
нудота,
біль у серці,
слабкість і сонливість,
біль у спині та суглобах,
підвищений тиск,
загострення хронічних захворювань.

Що робити під час магнітної бурі
Для того, щоб звести до мінімуму негативний вплив бурі, дотримуйтеся правил здорового способу життя під час бурі та за кілька днів до неї.

Обмежте вживання жирної, смаженої, гострої та борошняної їжі. Їжте більше сезонних фруктів і горіхів, риби, горіхів.

Відмовтеся від кави, алкоголю та сигарет. Шкідливі напої замініть трав’яним чаєм. Частіше бувайте на свіжому повітрі та більше ходіть пішки. Регулярно провітрюйте кімнату.

The post Україну накрила потужна магнітна буря після сильних спалахів на Сонці first appeared on UA-IN.

Запис Україну накрила потужна магнітна буря після сильних спалахів на Сонці спершу з'явиться на UA-IN.

Україну накрила дуже сильна магнітна буря. Вона буде вирувати цілих 9 днів. Про це повідомляє meteoagent.

Магнітна буря атакувала країну 14 квітня з потужністю 4 бали. На такому ж рівні вона була і наступного дня. Уже 16 квітня потужність геомагнітного шторму раптово посилилася до майже 7-бального рівня.

Наступного дня буря опустилася до 4-х балів, але вже 19 квітня злетіла до майже шести балів. Сьогодні, 20 квітня, сила бурі зросла до майже 7-ми балів.

Очікується, що 21 квітня геомагнітний шторм опуститься до майже 5-ти балів, 22 квітня – до 3-х балів, після чого опуститься до мінімуму.

За даними meteoprog, за останні 24 години відбулося 14 спалахів класу М. Повідомляють, що 20 квітня можуть статися на Сонці нові спалахи класу М. Їхня ймовірність становить 75%. Імовірність спалахів класу Х становить 20%.

Повідомляється, що зараз на Сонці помічено 107 сонячних плям.

The post Потужна магнітна буря обрушилася на Україну: врізав майже 7-бальний шторм first appeared on UA-IN.

Запис Потужна магнітна буря обрушилася на Україну: врізав майже 7-бальний шторм спершу з'явиться на UA-IN.

Про те, коли колядувати, щедрувати та посівати за новим стилем, пише “РБК-Україна”.

Традиції колядування дещо відрізняються у різних регіонах. У декого ходять колядувати – 24 грудня на Святвечір, а подекуди – 25 грудня на Різдво.

Колядувати також можуть ходити на другий та третій день Різдва, тобто 26 грудня, коли вшановують святу Марію та 27 грудня, коли святкують Степана.

Колядувати можуть ходити як хлопчики, так і дівчатка. Колядки традиційно прославляють родючість землі, містять побажання щастя та розповідають історію народження Христа.

Коли щедрувати

На Щедрий вечір або на Маланки заведено щедрувати. За новим стилем це свято припадає на 31 грудня.

Традиційно щедрували тільки дівчата, але вже згодом почали ходити й юнаки. У щедрівках вихваляють господаря та його господу. Здавна у народі вірили, що така обрядова пісня сприятиме гарному врожаю у наступному році. Тому кожен господар заздалегідь закликав щедрівників до себе на Щедрий вечір. Вважалося поганою ознакою, якщо чийсь дім минули щедрівники.

Коли посівати

Здавна українці засівають рано-вранці на Василя. За новим стилем це свято припадає на 1 січня. У багатьох регіонах першому посівальнику давали найбільшу винагороду. Тож юнаки старались вийти посівати, якомога раніше.

Традиційно засівати мали ходити тільки хлопці, адже вірили, якщо першим на Новий рік у хату увійде юнак, то це віщує добробут. Під час віншування хлопці символічно посівають у домі пшеницю або ж інше зерно. Це віщує щедрий урожай в Новому році.

Сучасним колядникам, щедрівникам та віншувальникам дають гроші, а от у давнину їх пригощали солодощами, горіхами та фруктами.

The post Різдво по-новому: у які дати тепер колядувати, щедрувати та посівати first appeared on UA-IN.

Запис Різдво по-новому: у які дати тепер колядувати, щедрувати та посівати спершу з'явиться на UA-IN.

Про це Україні Православній розповів Митрополит Тернопільський і Кременецький Нестор.

“Казали, що нібито частина парафій в областях на Заході України виступала активно проти. Ніхто не забороняє, залишайтеся на старому календарі! Але питання у тому, що звучать усі ці питання майже завжди з боку священиків.

З боку людей ми бачимо прагнення до цих календарних змін, тобто якщо йдеться про вагання, то з боку священиків його порівняно більше, ніж з боку людей.

Якщо говорити про спосіб ухвалення рішень, то фактично з початку самого утворення ПЦУ, відповідно до Статуту у нас дуже багато рішень приймаються соборно. Якщо говорити про Синод, то я можу порівняти, як проходили його засідання до Об’єднавчого Собору, в УПЦ КП, і як проходять вони тепер. Тоді рішення були приготовані наперед і треба було фактично тільки проголосувати за них.

Рідко коли відбувалися зміни внаслідок обговорення. У Православній Церкві України виносяться питання, які Синод обговорює, а тоді вже формулюється рішення чи постанова Синоду. Тобто ми бачимо, що це відбувається дуже відкрито, соборно.

І сама політика Блаженнійшого у тому, що якщо йдеться про якісь важливі рішення – він з архієреєм особисто спілкується і питає його думку. Тому,напевно, оця соборність дає свої плюси в одностайності сприйняття рішень.

Але в часі це триває довше”, – зауважив єпископ Нестор.

The post “Кому не подобається – лишайтесь на старому календарі”: єпископ Тернопільський Нестор зробив різку заяву first appeared on UA-IN.

Запис “Кому не подобається – лишайтесь на старому календарі”: єпископ Тернопільський Нестор зробив різку заяву спершу з'явиться на UA-IN.

Того ж дня до Почаївської лаври навідалася СБУ. Про те, чому московський патріархат досі знаходиться в Почаєві, про перехід на новий календар та чому Почаївська лавра повинна належати ПЦУ, а не УГКЦ, в інтерв’ю Вірі Касіян розповів митрополит Нестор.

Тернопільська єпархія – одна з найчисельніших в Українській Православній Церкві. На кінець 2022 року вона налічувала понад 400 парафій і чотири чоловічі монастирі. Проте найбільший і найвідоміший із православних монастирів Тернопілля досі перебуває у підлеглості московської церкви.

Митрополит Тернопільський і Кременецький Нестор очолює кафедру з березня 2006 року. А з березня 2023-го архієрей є також священноархімандритом Почаївської Успенської Лаври.

Інтерв’ю з владикою Нестором планувалося, як підсумки першої Всеукрaїнської нaукової конференції, присвяченої Почаївській Лаврі («Почаївська Лавра та її вплив на формування української православної ідентичності», Кременець, вересень 2023). Однак розмова вийшла значно ширшою й грунтовнішою, хоч і розпочалася таки з конференції, що була приурочена до 90-річчя української маніфестації (вересень 1933 р.) під гаслом «Почаївська лавра мусить бути українською».Як не сумно було б визнавати, гасло «Геть московського попа!» досі залишається актуальним.

– Ми провели наукову конференцію, присвячену Почаївській Лаврі. Реакція як учасників-науковців, так слухачів конференції показала, що ця тема цікавить багатьох. І йдеться не тільки про питання приналежності Лаври – адже дехто вважає, що конференції проводять, щоби позначити приналежність. Нашою метою було показати, що Лавра всю свою історію, навіть історію 20-го століття, коли вона перебувала у складі московського патріархату, була своєрідним центром тяжіння українських сил. Люди давно мріяли про те, щоби Лавра була українською. І маніфестація, яка відбулася 90 років тому, зокрема, стала підтвердженням цьому.

Сьогодні ми теж, розуміючи, що Почаївська Лавра є українською православною святинею, говоримо про те, що її потенціал повинен бути реалізований, що вона має бути не проповідником «русского міра», а тим місцем, навколо якого будуть гуртуватися православні українці, як це було в часи преподобного Іова Почаївського, як це було всю історію Лаври до 18-го століття і в кінці 19-го і 20-го століття. Тобто всі розуміють, що московський патріархат у Почаєві – це аномалія, яка повинна зникнути.

Ми віримо, що з Божою допомогою Лавра, яка всю свою історію була для західного регіону України, повторюсь, центром тяжіння людей, котрі прагнуть мати в Україні патріотичну сильну Помісну Українську Православну Церкву і хочуть, щоби ця святиня українська була частиною цієї Церкви, – щоби це нарешті сталося. І всі українці могли заходити в Лавру на молитву, на служіння, не боячись, що їх виженуть чи якимось іншим способом принизять, а що вони дійсно будуть відчувати, що прийшли в українську святиню на українській землі.

– За 90 років у питанні Почаївської Лаври справді істотно мало що змінилося. Але якщо тоді люди мали сміливість виступити проти московщини у Церкві, то чому зараз нічого такого там не відбувається?

– Ну чому не відбувається? 2008 року багато духовенства, і архієреїв, і мирян зібралися, коли патріарх Кіріл, який є очільником РПЦ і який і тоді проповідував ті самі ідеї, що йсьогодні, приїхав у Почаїв. І українці зібралися, щоб показати: Почаїв є українською землею і патріархові РПЦ тут не раді. Тоді відбулося і богослужіння, і хресний хід. Такі події були. Якщо ж згадаємо маніфестацію 1933 року, то вона відбулася не просто якогось випадкового дня, а тоді, коли туди прибув митрополит Діонісій, якого розглядали як одного з російських, навіть не тільки за національністю, а й за переконаннями, архієрея, який був за Росію. Українці такого не хотіли – вони хотіли мати українську Церкву, хотіли мати українських архієреїв і щоби Церква проповідувала любов до свого народу. Фактично можна сказати, що повторення цього сталося у 2008 році, тобто майже 15 років тому. Якби знов Гундяєв планував сюди приїхати, то тепер, думаю, була б іще більша маніфестація. Можливо, якісь подібні акції будуть відбуватися ще, тобто ми цього не відкидаємо. Але разом з тим точно не під часвійни, коли наші сили зосередження на інших питаннях.

– Думаю, багато хто може закинути нашій Церкві надмірну поміркованість у питанні Почаївської Лаври зокрема. Адже в Києві події довкола Лаври відбуваються набагато активніше. Але, як ми знаємо, були закиди й у надмірній агресії.

– Чому можуть? Нам це вже закидають, і не тільки щодо Почаївської Лаври.

– Що закидають? Надмірну агресію?

– Навпаки, надмірну поміркованість. Те, що в нас надто спокійно все відбувається. Інші конфесії більш радикальні в цьому плані. У нас усі процеси справді відбуваються після довгого обдумування, зважування і тоді аж вирішення. Але ми бачимо, що всі питання, які, як кажуть, довго запрягаються – потім довго їдуть. Тобто навіть із таким болісним питанням, як календарне, ці довгі обговорення не викликали всередині якогось неспокою чи нерозуміння.

– Перехід на новий календар це вже був якийсь такий єдиний порив, як на мене. Склалося так історично: російська агресія прискорила процес. Здається, кращого часу для відходу від старого календаря годі й чекати.

– Але навіть на тому самому Помісному Соборі були голоси проти.

– Скільки? Я чула, що незгідних було п’ятеро. Цікаво, хтоголосував проти.

– Я не стежив, щоби цим спеціально цікавитися. Але казали,що нібито частина парафій в областях на Заході України виступала активно проти. Ніхто не забороняє, залишайтеся на старому календарі! Але питання у тому, що звучать усі ці питання майже завжди з боку священиків. З боку людей ми бачимо прагнення до цих календарних змін, тобто якщо йдеться про вагання, то з боку священиків його порівняно більше, ніж з боку людей.

Якщо говорити про спосіб ухвалення рішень, то фактично з початку самого утворення ПЦУ, відповідно до Статуту у нас дуже багато рішень приймаються соборно. Якщо говорити про Синод, то я можу порівняти, як проходили його засідання до Об’єднавчого Собору, в УПЦ КП, і як проходять вони тепер. Тоді рішення були приготованінаперед і треба було фактично тільки проголосувати за них. Рідко коли відбувалися зміни внаслідок обговорення. У Православній Церкві України виносяться питання, які Синод обговорює, а тоді вже формулюється рішення чи постанова Синоду. Тобто ми бачимо, що це відбувається дуже відкрито, соборно. І сама політика Блаженнійшого у тому, що якщо йдеться про якісь важливі рішення – він з архієреєм особисто спілкується і питає його думку. Тому,напевно, оця соборність дає свої плюси в одностайності сприйняття рішень. Але в часі це триває довше.

Але якщо ми говоримо про питання Почаївської Лаври, томи розуміємо, що зараз переконувати суспільство в тому,що Лавра повинна бути українською, по-перше, не потрібно, а, по-друге, воно нічого не змінить. Тому на нинішньому етапі важливіше, щоби влада це зрозуміла.

Ми не можемо впливати на те, що Лавра законно чи незаконно робить певні дії, тобто ми не маємо заразможливостей ці речі змінювати законодавчо чи добиватися, щоби органи, правоохоронні структури якісь робили щодо цього вивчення ситуації, ініціювали судові розгляди. Але ми знаємо, що процес уже йде – просто не всі процеси на поверхні. Напевно, краще не бігти, а зробити все повільніше, але результативніше, ніж поспішити – і в результаті потім довго добиватися вирішення проблеми. Ми це бачимо навіть у питаннях переходів громад з московського патріархату. Там, де всі процедури були дотриманні, всі документи відповідним чином підготовлені, жоден суд не скасував жодне рішення зборів. Єдиний випадок – в одному із сіл Шумського району, де всі кричали, що рішення потрібно швидко, вже, не хочемо чекати. І все було зроблено поспіхом. У результаті це єдине рішення про перехід, яке судом скасоване і на сьогоднішній день там московська громада залишилася, а Українська Церква була змушена створювати нову громаду, богослужіння відбуваються почергово. Якщо ми хочемо рішення «вже і зараз», нам треба бути готовими, що це рішення складно буде відстояти у суді. Тож краще нехай буде повільно і результативно, ніж швидко і програшно.

– Повернімося до Почаївської Лаври. Претензії на неї, бажання зайти туди після звільнення святині від московських окупантів неодноразово озвучувала Українська Греко-католицька Церква.

– Претензії можуть бути різні. І якщо просто посилатися на історію, що було колись, – це як казати, що українці претендують на Перемишль і Хелм, а поляки на Львів і Тернопіль. В історії були різні події, в різні боки пересовувалися кордони, в різні юрисдикції входили ті чи інші храми чи монастирі. Зараз легко заявляти, що якщо там якийсь порівняно короткий період щось було, то там воно має бути і тепер. Це шлях, який, по-перше, не дасть ніяких добрих результатів, по-друге – приведе до сварок,непорозумінь і конфліктів. Мені здається, що так свідомо гальмують, що спеціально намагаються посіяти розбрат між українцями і щоб заважати утвердженню єдиної Помісної Церкви. Кинута кістка на гризню між людьми, тому що кожен при своїй позиції, вважає, що це є моє. І протилежна думка дуже важко сприймається. Це так само, як з трагічними подіями минулого, через які сусідні народи часто досі не можуть справді примиритися одне з одним. Плюс інформаційна війна, тобто є люди, які свідомо зацікавлені в розпалюванні суперечок і це все використовують.

Вони можуть багато на що претендувати, але будьмо щирі: Волинь, до якої історично належить Почаїв – православний, а не унійний регіон.

І знову ж таки, якщо ми зі свого боку почнемо наводити список тих усіх монастирів, соборів які були спочатку, віддавна православними, а потім були переведені в унію – чи згодяться опоненти з цим? Адже всі давні їхні монастирі, та сама Унівська Лавра, наприклад, починалися як православні і були засновані првославними. Але ж тепер ми не претендуємо на них і не кажемо: а згадайте-но отой період, що більшу частину своєї історії вони були все-таки православними. Всі давні монастирі на наших теренах до того, як була прийнята Унія, були православними. На мою думку питання приналежності Почаївської Лаври зараз порушується більше для того, щоби не було згоди. А кому служать ті, хто сіє незгоду, нехай вирішують наші читачі.

– Владико, не боїтеся, що Церква, як інституція втратить свою роль у недалекому майбутньому?

– Ні, тому що різні важкі події, якісь труднощі супроводжують Церкву всі дві тисячі років її історії. Не треба думати, що всього того, що відбувається зараз, ще не було. Воно вже було, і не раз – у різних формах, з різним баченням. Церква може втратити свою роль тільки тоді,коли вона обере напрямок йти від Христа до якихосьвиключно соціальних сьогоденних проєктів. Якщо втрачається основна сутність ведення людини до Христа, то пастирське служіння Церкви перетворюється на якусь таку діяльність, на якісь проєкти соціальні, політичні, громадські. На щось таке, що ніколи не було і не є основною місією Церкви, але чим Церква завжди займалася, тому що дуже часто більше не було кому. І от якщо інше, земне, не обирати, як основний напрямок діяльності замість служіння Христу, то Церква ніколи не втратить свою роль. Вона може втрачати на який час популярність, комусь, як блудному сину з притчі, бажаним буде інше життя. Бо ми маємо в історії різні періоди, і суспільство відверталося від Церкви. Але наша Церква завжди залишалася Церквою, і в цьому,напевно, сила Православної Церкви. І з часом ті, хто відвертався, вони, або нащадки – розуміли неправоту, і поверталися до Бога і віри.

The post Московський патріархат у Почаєві – це аномалія, яка повинна зникнути – митрополит Нестор first appeared on UA-IN.

Запис Московський патріархат у Почаєві – це аномалія, яка повинна зникнути – митрополит Нестор спершу з'явиться на UA-IN.

Іменини або день ангела — один із найважливіших днів у житті кожної людини. Щоб дізнатися, коли у вас день ангела, якщо ви народилися всередині літа, чи як назвати дитину в липні 2023 року, зверніть увагу на церковний календар.

Іменини в липні 2023 року: жіночі й чоловічі імена
1 липня — Леонтій, Василь, Олександр, Віктор;
2 липня — Іван, Марія;
3 липня — Андрій, Афанасій, Гліб, Єлисей, Іван, Інна, Лука, Римма, Хома;
4 липня — Олексій, Анастасія, Антоній, Василіса, Георгій, Іван, Юлій, Максим, Микита, Микола, Павло, Федір;
5 липня — Василь, Геннадій, Юліана;
6 липня — Олександр, Олексій, Антоній, Артемій, Герман, Йосип, Петро, ​​Федір;
7 липня — Іван, Антоній, Яків, Микита;
8 липня — Петро, Василь, Єфросинія, Костянтин, Микола, Прокопій, Семен, Федір;
9 липня — Аліпій, Анастасія, Діана, Іван, Іона, Леонід, Петро, Феодора;
10 липня — Георгій, Іванна, Мартін;
11 липня — Іван, Сергій, Герман, Павло;
12 липня — Павло, Петро;
13 липня — Андрій, Арсеній, Варфоломій, Василь, Динара, Яків, Іван, Матвій, Михайло, Никон, Петро, Стефан, Тимофій, Тихон, Філіп, Фома;
14 липня — Ангеліна, Олексій, Аркадій, Василь, Іван, Костянтин, Лев, Петро;
15 липня — Фотій;
16 липня — Олександр, Анатолій, Василь, Іван, Костянтин, Марк, Філіп;
17 липня — Микола, Олександра, Олексій, Ольга, Тетяна, Марія, Анастасія, Андрій, Юхим, Марфа, Федір;
18 липня — Сергій, Варвара, Єлизавета, Анна;
19 липня — Антоній, Валентин, Василь, Інокентій, Юліана, Марфа;
20 липня — Герман, Євдокія, Фома;
21 липня — Прокопій;
22 липня — Кирило, Панкратій, Федір;
23 липня — Олександр, Антоній, Георгій, Данило, Леонтій, Нестор, Петро, ​​Стефан;
24 липня — Ольга, Олена, Аркадій, Лев;
25 липня — Арсеній, Вероніка, Гаврило, Григорій, Юхим, Іван, Михайло, Семен, Федір;
26 липня — Антоній, Гавриїл, Юліан, Сара, Стефан;
27 липня — Іоанн, Стефан;
28 липня — Володимир, Петро;
29 липня — Алевтина, Валентина, Яків, Іван, Юлія, Павло, Петро, ​​Федір;
30 липня — Вероніка, Лазар, Леонід, Марина, Маргарита;
31 липня —Опанас, Іван, Леонтій, Стефан.

The post Іменини в липні 2023 року: церковний календар, який допоможе назвати дитину first appeared on UA-IN.

Запис Іменини в липні 2023 року: церковний календар, який допоможе назвати дитину спершу з'явиться на UA-IN.

УГКЦ від 1 вересня 2023 року впроваджує новий календар, проте деякі парафії можуть користуватись юліанським календарем до 2025 року.

Про це повідомляє пресслужба УГКЦ.

“Взявши до уваги численні прохання віруючих та провівши попередні консультації із духовенством та монашеством нашої Церкви про назрілу потребу реформи Літургійного календаря УГКЦ в Україні, а також зважаючи на душпастирські рації ухвалено: УГКЦ в Україні перейти з 1 вересня за новим стилем (початок Індикту) 2023 року Божого на новий стиль для нерухомих свят із збереженням чинної Пасхалії. Для тих парафій чи поодиноких громад, які відчувають себе ще не готовими до такого кроку (за окремим благословенням єпархіального єпископа), залишити можливість літургійного життя за юліанським календарем на період до 2025 року Божого”, – йдеться у повідомленні.

Очільник УГКЦ Блаженніший Святослав пояснив, що Великдень та пов’язанні з ним свята святкуватимуть так, як і зараз. Проте “нерухомі свята”, які мають конкретну дату, відзначатимуть за новим календарем, починаючи з 1 вересня 2023 року. Тобто Різдво у 2023 році УГКЦ святкуватиме 25 грудня, а не 7 січня 2024 року.

“Церковний календар має два цикли або два види свят, які ми святкуємо. Одні з них ми святкуємо за сонячним календарем. І це так звані нерухомі свята – свята, які кожного року випадають на одну і ту саму дату. А є інша група свят, які ми святкуємо за місячним календарем. Це так звана “Пасхалія”, тобто, свята, які пов’язані із святом Пасхи. І це є “рухомі свята”, – наголосив Святослав.

Блаженніший Святослав закликав вірян не боятися змін, оскільки це буде тільки на краще та гарантуватиме Україні світле майбутнє.

Дискусії щодо календарної реформи в церквах України
Останніми роками, особливо після повномасштабної війни Росії проти України, посилилась дискусія щодо переходу на новий календар, щоб святкувати Різдво разом зі світом – 25 грудня.

В Україні більшість церков користувалась юліанським календарем, хоча майже весь світ живе за григоріанським.

Більшість країн Заходу та Римська Церква одразу прийняли григоріанський календар і почали проводити за ним богослужіння. Православний Патріархат відмовився та зажадав і далі жити за юліанським календарем.

The post Українська греко-католицька церква переходить на новий календар: коли святкуватимуть Різдво і Великдень first appeared on UA-IN.

Запис Українська греко-католицька церква переходить на новий календар: коли святкуватимуть Різдво і Великдень спершу з'явиться на UA-IN.

Завтра, 15 січня, в православному календарі день пам’яті святого Сильвестра. Народився він в Римі, в сім’ї благочестивих християн. Тому з ранніх років юнак виховувався у любові до Господа та людей. Сильвестр дбайливо ставився до жебраків та хворих. Правитель міста довгий час намагався переконати юнака відмовитися від віри в Христа. Однак той не прийняв таку пропозицію. За це його піддали тортурам. Однак всі муки він витримав і предрік правителю швидку смерть.

Люди почали ще більше поважати святого Сильвестра за такий вчинок. До нього приходили навіть язичники, щоб поговорити зі святим. А після бесід часто зверталися в християнство. Коли було Сильвестру 30 років, він спочатку став священником, а потім навіть єпископом. Відомий був як знавець Святого Письма. Неодноразово вступав в суперечки з язичниками та іудеями, а ще став тим, хто хрестив царя Костянтина. Римською Церквою правив Сильвестр впродовж 20 років та помер приблизно 335 року.

В народі 15 січня на честь святого називають Сильвестрів день.

Прикмети 15 січня

яскраво світить місяць — буде ясна погода, а туман означає снігопад;
рано заснули кури — швидко прийдуть холоди;
під дах ховаються сороки — будуть сильні снігопади;
дуже рано почали співати півні — буде відлига.
Що завтра не можна робити
Цього дня наші предки намагалися не їсти м’ясо птиці, інакше щастя може “відлетіти” з дому. За народними традиціями готував вечерю 15 січня лише чоловік. До таких справ не підпускали жінок, щоб домашні кури не захворіли. Також Церква забороняє лаятися і сваритися.

Що можна робити завтра
Особливу увагу приділяли домашній птиці. Наші предки обкурювали травами курники. Вірили, що так можна відлякати нечисту силу. Також годували тварин і чистили приміщення. А господині готували карамельних “півників”, якими пригощали дітей. Намагалися цього дня помити вікна освяченою водою. Звичайно її розбавляли звичайною.

The post 15 січня — яке церковне свято в православному календарі first appeared on UA-IN.

Запис 15 січня — яке церковне свято в православному календарі спершу з'явиться на UA-IN.

Про це “Українській правді. Життя” розповів отець Тарас Жеплінський, керівник інформаційного відділу департаменту інформації УГКЦ.

За словами отця Тараса Жеплінського, місцеві парафії без відповідного дозволу церковної влади не можуть самостійно вирішувати звершувати різдвяні літургії 24-25 грудня.

“Жодного рішення Синоду єпископів щодо впровадження в Україні календарної реформи не прийнято, а отже у день Різдва Христового за григоріанським календарем – 25 грудня – парафії УГКЦ в Україні не звершуватимуть різдвяних богослужінь”, – говорить керівник інформаційного департаменту УГКЦ.

Однак брати участь 25 грудня у різдвяних богослужіннях інших церковних конфесій, наприклад Римо-Католицької Церкви в Україні, прихожанам УГКЦ не забороняють.

“Більше того, на різдвяній Святій Месі 25 грудня в римо-католицькому костелі Святого Олександра в Києві завжди присутні єпископи і священники, а також вірні нашої Церкви, щоб розділити різдвяну радість з братами у вірі.

Аналогічно відбувається і 7 січня, коли на різдвяній Літургії у нашому Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві присутні представники Римо-Католицької Церкви”, – розповідає Тарас Жеплінський.

Що стосується переходу на григоріанський календар, то, за словами священника, УГКЦ має багатолітній досвід переходу на нього.

“Багато парафій нашої Церкви за кордоном вже живуть за новим календарем. Нещодавній приклад – з 1 вересня 2020 року УГКЦ в Італії (170 парафій) повністю перейшла на григоріанський календар”, – каже Жеплінський.

Утім, Тарас Жеплінський зазначає, що окрім позитивного досвіду переходу на григоріанський календар, є і “болючий досвід так званих календарних війн”.

“Інколи траплялося, що календарна реформа розділяла українські церковні громади. В Україні УГКЦ ще не жила за григоріанським календарем, хоч у першій половині ХХ століття були спроби переходу”, – говорить голова департаменту.

За його словами, наразі питання переходу на новий календар активно вивчається.

Глава УГКЦ Блаженніший Святослав назвав три засади, необхідні для проведення календарної реформи в Україні.

Передусім, зміна дати Різдва потягне за собою зміну дат інших свят.

“Різдво – це цілий період літургійного року. Тому його потрібно відповідно організовувати й переживати. Не можна змінювати дату лише одного свята. Нам потрібна всеохопна, цілісна реформа, що потягне за собою зміну всіх інших дат нерухомих свят у літургійному році. Миколая буде 6 грудня, а День українського війська на Покров – 1 жовтня”,– пояснив Блаженніший Святослав.

В УГКЦ вважають, що календарну реформу потрібно робити разом з іншими церквами України

“Не можна такого типу зміни робити одноосібно, окремо від церковної спільноти. Різдво – це свято цілого народу, всієї Церкви. Дуже важливо святкувати разом, радіти разом”,– зазначив Глава УГКЦ.

Також у церкві впевнені: війна не є зручним часом для календарної реформи.

“Коли горить хата, то не час дискутувати, на яку стіну вішати ікони. Нам так важливо всі сили спрямувати на перемогу України!” – сказав архиєрей. Стараймося гідно разом пережити весь різдвяний час, оновити наші сили для перемоги України над російським агресором”, – закликав Блаженніший Святослав.

Нагадаємо, православна церква України цьогоріч дозволила святкувати Православне Різдво за західним стилем або не за юліанським, а за григоріанським календарем, а саме 25 грудня.

Офіційно ПЦУ продовжує святкувати Різдво Христове 7 січня.

The post 25 чи 7: за яким календарем будуть святкувати Різдво українські греко-католики first appeared on UA-IN.

Запис 25 чи 7: за яким календарем будуть святкувати Різдво українські греко-католики спершу з'явиться на UA-IN.

Зміст
Коли батьківські суботи 2022 року: дати православних і народних поминальних днів
Батьківська субота: що потрібно робити
Чому православні проводять батьківські суботи
Коли батьківські суботи 2022 року: дати православних і народних поминальних днів
9 травня — єдина поминальна батьківська субота, дата якої ніколи не змінюється. А ось коли будуть інші батьківські суботи 2022 року, читайте далі:

26 лютого — М’ясопусна субота;
19 березня — субота Великого посту;
26 березня — субота Великого посту;
2 квітня — субота Великого посту;
3 травня — Радониця;
11 червня — Троїцька батьківська субота;
5 листопада — Дмитрівська батьківська субота.
Окрім православних, в Україні також поширені народні поминальні дні, які 2022 року випадають на 8 жовтня (Покровська батьківська субота) і 19 листопада (Михайлівська батьківська субота). Хоч це винятково народна традиція, проте українці цими днями ходять на кладовища, щоб поминути покійних родичів.

Батьківська субота: що потрібно робити
В батьківську суботу християни моляться за душу померлого. В переддень батьківської суботи служиться велика панахида. А вже зранку потрібно прийти до храму, де священники проводять заупокійні Божественні літургії, а після них — загальні панахиди. Якщо ж ви не можете сходити до церкви через хворобу чи інші причини, можете прочитати вдома просту молитву “За упокій”:

На заупокійну Божественну літургію ви можете подавати записки з іменами покійних родичів, знайомих, друзів, за яких ви хотіли б помолитися. Також цього дня парафіяни приносять до церкви їжу (“на канон” або на переддень). Це можуть бути лише пісні продукти, а також кагор, який використовується під час літургії.

Щоб імена було зручніше зачитувати, їх прийнято записувати в “пом’янник” — це невелика книжечка, до якої людина виписує імена живих та померлих родичів. Їх можна прочитувати і під час домашньої молитви. У багатьох українців існує традиція вести сімейні пом’янники та зачитувати імена всіх відомих предків.

Церква рекомендує по-можливості провести поминальну батьківську суботу у молитві, щоб покійникам Господь простив всі їхні земні гріхи. А як правильно поминати померлих розповідає протоієрей Олександр Клименко у відео:

Чому православні проводять батьківські суботи
Християнська віра вчить нас, що існує життя після смерті. Але для людської душі посмертна доля може бути різною. Якщо за своє життя людина жила неправедно, часто грішила, робила погані вчинки, то і її душа страждатиме після смерті. Але покаятися і виправити свої помилки вже неможливо. Проте, завдяки зусиллям живих родичів, з якими зберігається любовний зв’язок, душа може змінити своє позаземне життя.

The post Поминальні дні і батьківські суботи 2022 року: дати, які потрібно запам’ятати first appeared on UA-IN.

Запис Поминальні дні і батьківські суботи 2022 року: дати, які потрібно запам’ятати спершу з'явиться на UA-IN.