МЗС та ООН запроваджують нові правила для тих, хто виїхав, що зміниться
Глава МЗС Дмитро Кулеба та Верховний комісар ООН з питань біженців Філіппо Гранді оголосили про запуск онлайн-платформи “Україна – це Дім” для українців, які розглядають можливість повернення з-за кордону. Про це інформує пресслужба МЗС.

Платформа буде надавати переміщеним особам і сім’ям перевірену та актуальну інформацію, яка допоможе їм ухвалити поінформовані рішення щодо можливості повернення з-за кордону до України.

“Ми готові працювати разом над допомогою тим українцям за кордоном, які готові повернутися, у поверненні додому. У цьому зв’язку розраховуємо, що одним з важливих інструментів стане платформа “Україна – це Дім”, що розпочинає свою роботу під егідою УВКБ. Ця платформа допоможе людям отримати достовірну та актуальну інформацію з усіх питань, які стосуються повернення до України, побачити, які є можливості та переваги, та зробити поінформований вибір”, – зазначив Кулеба.

The post Стосується всіх, хто виїхав: МЗС та ООН запроваджують нові правила, що зміниться first appeared on UA-IN.

Запис Стосується всіх, хто виїхав: МЗС та ООН запроваджують нові правила, що зміниться спершу з'явиться на UA-IN.

Про це повідомили в пресслужбі Пенсійного фонду.

Як стало відомо, перелік одержувачів виплат визначається з урахуванням інформації, що міститься в базах даних ПФУ. Водночас період, протягом якого надається щомісячна додаткова грошова допомога, залежить від фінансування проєкту.

Право на отримання додаткової грошової допомоги мають пенсіонери:

➧ які отримують пенсію в розмірі меншому за 3250 грн (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової допомоги, сум індексації тощо);

➧ які проживають на територіях активних або можливих бойових дій;

➧ які не отримували з 1 березня 2023 року додаткових грошових виплат від міжнародних організацій або допомоги на проживання ВПО.

Водночас виплата додаткової грошової допомоги припиняється, якщо пенсіонер перестає відповідати хоча б одній із зазначених умов.

Крім того, отримати допомогу можуть пенсіонери, які проживають у регіонах активних або можливих військових дій:

Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей.

Сама ж виплата відбувається у наступний спосіб:

➧ для пенсіонерів, які отримують пенсії на банківську картку шляхом перерахування коштів – на їх банківські рахунки;

➧ для пенсіонерів, які отримують пенсію через АТ “Укрпошта”, – з січня 2024 року шляхом виплати через відділення поштового оператора.

Допомогу виплачують відповідно до постанови Кабміну від 28 липня 2023 року про реалізацію спільного з Всесвітньою продовольчою програмою Організації Об’єднаних Націй проєкту стосовно додаткових заходів із соціальної підтримки окремих категорій населення.

The post В Україні деякі категорії пенсіонерів можуть отримати допомогу від ООН first appeared on UA-IN.

Запис В Україні деякі категорії пенсіонерів можуть отримати допомогу від ООН спершу з'явиться на UA-IN.

У середу, 3 травня, Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) заявила, що метеорологічне явище Ель-Ніньйо спричинить підвищення температур на планеті до нових теплових рекордів.

Про це повідомляє The Guardian.

“Це змінить погодні та кліматичні моделі в усьому світі”, — сказав журналістам у Женеві Вілфран Муфума Окіа, голова регіонального відділу прогнозування клімату ВМО.

Ель-Ніньйо є природним кліматичним явищем, яке зазвичай пов’язане зі збільшенням спеки в усьому світі, а також посухою в деяких частинах світу та сильними дощами в інших місцях, востаннє його фіксували 2018-2019 року.

2020 року світ постраждав від надзвичайно тривалої Ла-Нінья – протилежності Ель-Ніньйо, яка супроводжується похолоданням і яка закінчилася на початку цього року, поступившись місцем нинішнім нейтральним умовам.

ООН заявила, що останні вісім років були найтеплішими за всю історію, незважаючи на те, що ефект охолодження Ла-Ніньї тривав майже половину цього періоду. Без цього погодного явища ситуація з потеплінням могла б бути ще гіршою.

Ла-Нінья “діяла як тимчасове гальмо для підвищення глобальної температури”, — сказав у заяві голова ВМО Петтері Таалас. Тепер, за його словами, “світ повинен підготуватися до розвитку Ель-Ніньйо”.

За його словами, очікуване потепління клімату, “найімовірніше, призведе до нового сплеску глобального нагрівання та збільшить шанси побити температурні рекорди”.

На цьому етапі нема жодних ознак сили чи тривалості наближення Ель-Ніньйо. Останній його прояв вважався дуже слабким, але попередній, між 2014 і 2016 роками, став одним із найсильніших за всю історію, що мало жахливі наслідки.

У ВМО зазначили, що 2016 рік був “найтеплішим роком за всю історію спостережень через подвійний удар дуже потужної події Ель-Ніньйо та спричиненого людиною потепління через парникові гази”.

Оскільки вплив Ель-Ніньйо на глобальну температуру зазвичай проявляється через рік після його появи, вплив, ймовірно, буде найбільш очевидним 2024 року, йдеться в повідомленні.

“Ми очікуємо, що в найближчі два роки буде серйозне підвищення глобальних температур”, — сказав Окіа.

The post На людство чекає рекордна спека: в ООН попередили про загрозливе явище first appeared on UA-IN.

Запис На людство чекає рекордна спека: в ООН попередили про загрозливе явище спершу з'явиться на UA-IN.

Країна-агресор вимагає скликати засідання Радбезу ООН через підтримку України західними партнерами.

Про це повідомили у секретаріаті Радбезу, передає Укрінформ.

На засідання Росія хоче обговорити поставку озброєння Україні західними країнами. Засідання заплановане на 9 грудня, о 15:00 за східноамериканським часом (о 22:00 за Києвом).

Зазначимо, що країна-агресор активно домагається зменшення фінансової та військової допомоги Заходу Україні, а також вимагає визнання за нею анексованих українських територій.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що постійний представник України в ООН Сергій Кислиця пропонує перейменувати Росію на Московію.

Крім того, ми раніше інформували, що постійний представник Росії при ООН Василь Небензя втік із зали засідання Ради безпеки ООН 6 грудня, на якому обговорюється гуманітарна ситуація в Україні, пов’язана з обстрілами цивільних та об’єктів інфраструктури.

The post Росія скликає Радбез ООН через підтримку України Заходом first appeared on UA-IN.

Запис Росія скликає Радбез ООН через підтримку України Заходом спершу з'явиться на UA-IN.

Нагрівання планети та підвищення рівня океану прискорюються, останні вісім років були найтеплішими за всю історію спостережень, і ніщо уже не зупинить танення льодовиків.

Про це йдеться у звіті Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), опублікованому у неділю, 6 листопада з нагоди відкриття кліматичної конференції ООН (COP27) в Єгипті.

Голова ВМО ООН Петтері Таалас попередив, що утримати потепління нижче межі в 1,5 градуса за Цельсієм порівняно з доіндустріальною епохою, ймовірно, буде вже неможливо, а катастрофічні наслідки зміни клімату будуть посилюватися і ставати помітнішими.

Кліматологи прогнозують, що середня температура цього року буде на 1,15 градуса вище, ніж середня температура 1850-1900 років. Зараз рівень океану підвищується вдвічі швидше, ніж на початку 1990-х років. Тільки від січня 2020 року океани піднялися на один сантиметр.

“Для багатьох льодовиків уже занадто пізно, їх танення триватиме протягом сотень або навіть тисяч років з далекосяжними наслідками для безпеки водних ресурсів. Швидкість підвищення рівня океану подвоїлася за останні 30 років. Наразі, хоча ми все ще вимірюємо його в міліметрах на рік, він додає від пів метра до одного метра за століття, що становить величезну небезпеку для мільйонів людей, які живуть поблизу узбережжя або в низинних районах”, — сказав Таалас.

У ВМО повідомляють, що континентальні льодовики зникають рекордними темпами не лише в Європі. Наприклад, у Гренландії крижаний покрив зменшується вже 26-й рік поспіль, в Альпах цього року товщина льодовиків стала тоншою на 3-4 метри.

Зміни клімату все більше відчувають на собі люди по всій планеті: катастрофічні повені в Пакистані цього року забрали життя 1700 людей, чотирирічна надзвичайна посуха в Африці поставила під загрозу голоду 18 мільйонів людей, рівень річки Янцзи впала до рекордно низького рівня, Європа пережила безпрецедентну спеку.

“Цей звіт ВМО читається як медичний висновок про важкохворого пацієнта, але в цьому випадку пацієнтом є Земля”, — цитує AP кліматологиню Дженніфер Френсіс, яка не брала участі в його формулюванні.

The post Ніщо не зупинить танення льодовиків, океани піднімуться на метр — заява Всесвітньої метеорологічної організації first appeared on UA-IN.

Запис Ніщо не зупинить танення льодовиків, океани піднімуться на метр — заява Всесвітньої метеорологічної організації спершу з'явиться на UA-IN.

Жодного разу за час існування ООН такого прецеденту у Раді безпеки не було.

Та безпрецедентна російська агресія робить українські вимоги ще більш обґрунтованими, а “неможливе” може стати реальністю.

Ця стаття пояснює, які юридичні механізми та дипломатичні механізми може задіяти Україна, щоб викинути Росію не лише з Радбезу, а й взагалі зі складу ООН.

Вигнання Росії: позиції сторін

Про те, що Російська Федерація не є повноправним членом ООН і тим більше не може бути постійним членом Радбезу, українські дипломати час від часу говорять вже не перший рік. Активно піднімати цю тему почали на стику 2021 та 2022 років, коли безпекова криза на російсько-українському кордоні почала різко загострюватися.

Саме тоді український постпред в ООН Сергій Кислиця почав нагадувати західним колегам та пояснювати журналістам, що в 1991 році Росія посіла своє місце всупереч процедурі та з порушенням Статуту ООН (дивіться відеоінтерв’ю дипломата).

А після початку повномасштабного вторгнення Україна на найвищому рівні заговорила про те, що Росію необхідно позбавити привілеїв постійного члена РБ ООН.

26 лютого президент Володимир Зеленський повідомив, що говорив з генсеком ООН про позбавлення РФ можливості голосувати у Раді безпеки. А 5 квітня, на засіданні Радбезу ООН, президент у своїй промові висунув вимогу до РБ ООН ухвалити рішення попри опір РФ:

“[Ви маєте] або усунути Росію як агресора та джерело війни від блокування рішень щодо її ж агресії – і тоді зробити все, що може встановити мир… Або, якщо ваш чинний формат – безальтернативний, і виходу просто немає, то далі – тільки саморозпуск [ООН]”.

8 червня, у ще одній промові у Радбезі, він знову закликав усунути Росію від участі у роботі як Радбезу, так і Генеральної асамблеї. 21 вересня повторив схожий заклик у виступі на сесії Генасамблеї ООН.

Ще у березні речниця Білого дому Джен Псакі заявила, що “не бачить сценарію” усунення Росії від голосування у Радбезі. Згодом, у травні, представник США в ООН Лінда Томас-Грінфілд у своєму інтерв’ю зазначила, що “Росія є постійним членом Ради безпеки… і я наразі не бачу, що це якось зміниться” – хоча й додала, що цей статус не дає РФ права здійснювати агресію проти України.

Хоча вже у вересні та ж Лінда Томас-Грінфілд висловила вже трохи іншу позицію та заявила, що США виступають за реформу Радбезу – але нічого не сказала ані про можливі обриси реформи, ані про те, чи можливо позбавити Росію права вето за підсумками реформи.

І, нарешті, про позицію Росії. Тут – жодних несподіванок.

РФ наполягає, що вона перебрала місце СРСР в ООН цілком законно, а всі закиди щодо сумнівності цієї процедури необхідно відкинути. Утім, коментарів по суті українських претензій бракує. Тож варто нагадати та пояснити цю суть.

Як фальшували статус Росії в ООН

Як відомо, у ст. 23 Статуту ООН перелічені п’ять постійних членів Ради безпеки:

“Республіка Китай, Франція, Союз Радянських Соціалістичних Республік, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії та Сполучені Штати Америки”.

Росія стверджує, що набула місце Радянського Союзу наприкінці 1991 року.

Між тим в ООН діє принцип, що держава-правонаступниця (якою РФ є стосовно СРСР, так само, як і Україна та інші колишні союзні республіки) не має права успадкувати місце держави-попередника в ООН.

Основа цієї позиції була закладена у висновку юридичного комітету Генеральної асамблеї ООН ще 1947 року. Цей документ каже, що коли в державі відбуваються зміни уряду, конституції, території чи назви, але ця держава продовжує існувати як той самий суб’єкт міжнародного права (в юриспруденції цей статус називають “держава-продовжувач” або “контінуатор”) – то вона продовжує бути членом ООН. Але якщо утворюється нова держава, то нова держава, хоч би вона і була правонаступницею члена ООН (або кілька таких держав), має подавати нову заяву про членство.

Цей принцип ніколи не заперечували в ООН.

Але у Біловезькій угоді, яку 8 грудня 1991 року підписали лідери Білорусі, РРФСР та Україна, було чітко сказано: “Союз РСР як суб’єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування”. 10 грудня того ж року вона була ратифікована Україною та Республікою Білорусь, а 12 грудня – РРФСР.

Ця угода не допускає іншого тлумачення: СРСР як держава і суб’єкт міжнародного права (а отже, і як член ООН) припинив своє існування. Тобто насправді РФ ніяк не могла успадкувати його місце в ООН, у тому числі у Раді безпеки.

Чому ж тоді світ (включаючи юристів-міжнародників) толерує перебування Росії в ООН всупереч базовим принципам організації?

Річ у тім, що у західних професійних колах панує думка, що РФ отримала місце якраз у відповідності до цих принципів. Тобто вони вважають, що юридично РФ – це той самий СРСР, той самий суб’єкт міжнародного права, який змінив назву, уряд і дещо змінив кордони. Бо росіяни змогли переконати їх у цьому, за допомогою своїх тодішніх західних друзів.

Відразу після укладання розпаду СРСР проблему втрати місця у Раді безпеки усвідомили представники Союзу в ООН, які почали шукати вихід із ситуації. І виявилося, що вони мають потужного союзника в особі США.

Про це згодом розповів у спогадах колишній представник СРСР в ООН Юлій Воронцов, який у грудні 1991 року оголосив себе представником РФ в ООН: “Американські юристи підказали нам дуже хороший юридичний варіант […] щоб у нашій заяві про зміну назви країни, як ми говорили тоді, було зазначено, що Російська Федерація є продовжувачем Радянського Союзу. […] Фактично увесь процес зовні виглядав як проста зміна таблички за столом делегацій у Генеральній асамблеї та у Раді безпеки”.

Отже, привласнення Росією місця СРСР в ООН було засновано на свідомому обмані за сприяння США.

Цією фальсифікацією Росія займалася на найвищому рівні. 24 грудня 1991 року президент РРФСР Борис Єльцин направив генеральному секретарю ООН листа, в якому повідомив про зміну назви “СРСР” на “Російська Федерація”, того ж дня Воронцов зі своїм супровідним листом передав листа Єльцина генсеку ООН Пересу де Куельяру, а той телеграмою розіслав це представникам інших держав-членів ООН.

Натомість існування Біловезької угоди Москва широко не афішувала і загальмувала передачу в ООН її перекладу.

Здійснення цієї махінації полегшило як те, що 24 грудня був переддень Різдва, так і те, що у Раді безпеки в той час за збігом обставин головував саме Радянський Союз, тому Воронцов на наступному засіданні 31 грудня просто змінив табличку СРСР на “Російська Федерація” – і ніхто не заперечував.

Але жодних формальних рішень з цього приводу ніколи не приймалося, і питання ніколи формально не обговорювалось в ООН.

Як вигнати Росію з ООН? Югославський сценарій

За чинним Статутом ООН, виключити постійного члена Ради безпеки з Організації без його згоди неможливо, навіть якщо ця держава системно порушує Статут. Зміна чинного Статуту ООН також неможлива без згоди усіх постійних членів Радбезу.

Утім, є юридичні шляхи усунути РФ з ООН у межах чинного статуту та прецедентного права ООН.

Є навіть два сценарії, які можна умовно назвати “югославський” та “китайський”. Обидва передбачають ухвалення резолюції Генеральної асамблеї про визнання припинення існування СРСР та про негайне усунення РФ з ООН.

У 1992 році Союзна Республіка Югославія (СРЮ) наполягала на продовженні членства в ООН Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія (СФРЮ) після її розпаду.

Однак Рада безпеки ООН ухвалила Резолюцію, якою визнала, що СФРЮ припинила своє існування, відтак СРЮ не може автоматично продовжувати її членство в ООН. Генасамблея, посилаючись на це рішення РБ, затвердила резолюцію, в якій також постановила, що СРЮ не може продовжувати членство попередниці та має подавати заявку на членство як нова держава.

Для нас у цій історії важливі процедурні моменти: 1) можливість визнання Організацією Об’єднаних Націй, що держава-член ООН припинила своє існування, 2) можливість ухвалення рішення ГА ООН про те, що конкретна держава не є продовжувачем (контінуатором) держави-члена ООН, і відтак має подавати заяву про членство як нова держава.

Однак у нашій ситуації все ускладнюється тим, що Росія де-факто бере участь у роботі РБ ООН і може блокувати його рішення, чого Югославія робити не могла. Отже, потрібен спосіб дій, який дозволяє ухвалити аналогічне рішення Радбезу попри російське вето.

Треба наголосити, що резолюція Ради безпеки дійсна також тоді, коли хтось з постійних членів утримався від голосування (щоб заблокувати рішення, треба проголосувати “проти”).

Між тим за Статутом ООН утримання від голосування може бути як добровільним (voluntary abstention), як у наведеному прикладі, так і вимушеним, обов’язковим (obligatory abstention).

Інститут obligatory abstention базується як на фундаментальній загальновизнаній правовій нормі “ніхто не судить у своїй справі” (nemo judex in causa sua), так і на прямій нормі ч. 3 ст. 27 Статуту ООН, яка каже, що “при ухваленні рішення на підставі Розділу VI та на підставі пункту 3 статті 52 сторона-учасник суперечки повинна утриматися від голосування”.

Треба наголосити, що ця норма має обмежений обсяг застосування. Наприклад, коли триває розгляд рішень, що стосуються загроз миру, як-от щодо російської агресії (Розділ VII Статуту), і у рішенні немає посилань на норми Розділу VI, то статутних підстав для відсторонення агресора від голосування немає.

Варто також зазначити, що ця норма досі ніколи не застосовувалася у Раді безпеки ООН, але при правильному підході її застосування є можливим.

Україна може взяти на себе провідну роль у цьому процесі.

Спочатку, посилаючись на ст. 33 Статуту ООН, Україна надсилає до РФ дипломатичну ноту (це можна зробити і за відсутності дипломатичних відносин), в якій вимагає від РФ не порушувати положення Біловезької угоди в частині припинення існування Радянського Союзу та негайно припинити представляти Радянський Союз в ООН.

Одночасно Україна направляє звернення до Ради безпеки та Генеральної асамблеї ООН, в якій, посилаючись на ст. 34-35 Статуту ООН, повідомляє їх “про наявність спору” (dispute) між Україною та РФ, додавши копію вищезгаданої ноти. Цим Україна також створює потужний інформаційний привід для обговорення того, що РФ не є членом в ООН, а також для роботи з урядами інших держав, які зрештою мають підтримати рішення про визнання в ООН припинення існування СРСР.

Якщо після отримання дипломатичної ноти РФ негайно не припинить представляти СРСР в ООН, Україна, посилаючись на ч. 1 ст. 37 Статуту ООН, формально передає спір на вирішення Ради безпеки, вимагаючи від неї ухвалити резолюцію, аналогічну до згаданої югославської: визнати, що Радянський Союз припинив існування, та визнати, що РФ через це не може автоматично продовжувати членство СРСР в ООН. У цьому разі Радбез має рекомендувати Генасамблеї вирішити, що РФ має звертатися за отриманням членства в ООН “з нуля”, а до того російський представник не може брати участь у роботі Генасамблеї.

А оскільки попередні кроки формалізували наявність спору між Україною та РФ відповідно до норм статей 33-35, 37, тобто розділу VI Статуту ООН, Україна наполягає, що при ухваленні рішення Радою безпеки щодо цього питання “сторона, що бере участь у конфлікті, повинна утриматися від голосування”, а отже – щоби РФ була примушена це зробити за “примусовим” механізмом (obligatory abstention).

Для цього, до розгляду питання по суті, на розгляд Радбезу виноситься резолюція про те, що РФ як сторона спору має утриматись від голосування під час розгляду в РБ згаданої суперечки з Україною. А оскільки ця резолюція є “процедурною” (стосується процедури голосування), то відповідно до ч. 2 ст. 27 Статуту ООН для її ухвалення потрібна лише більшість голосів членів Радбезу і не може бути застосоване “право вето”.

Отримавши згоду Ради безпеки ООН на усунення представників РФ від голосування, а потому також позитивне рішення Радбезу по суті – Україна вимагає включення в порядок денний Генасамблеї ухвалення резолюції про те, що РФ не може автоматично продовжувати членство СРСР в ООН і повинна подаватися на членство в організації з нуля.

Утім, треба усвідомлювати, що цей сценарій спрацює лише у разі, якщо і у Радбезі, і в Генасамблеї буде тверда підтримка позбавлення Росії членства в ООН. Наразі, коли навіть США не готові обговорювати цей сценарій, це не є очевидним, а отже, перед запуском процедури Україна має провести серйозну роботу з партнерами.

“Китайський” сценарій вигнання Росії

Існує також сценарій ухвалення рішення без задіяння Ради безпеки і, відповідно, без потреби долати вето у Радбезі.

Для цього можна використати прецедент голосування з подібного питання стосовно Республіки Китай – також одного з постійних членів РБ ООН.

У 1949 році уряд Чан Кайші, що представляв в ООН Республіку Китай, втратив контроль над материковою частиною держави; натомість у Пекіні був створений уряд, що назвав себе “Китайська Народна Республіка”. Уряд Чан Кайші, втім, продовжив існування, контролюючи Тайвань і декілька інших островів.

Обидва уряди – і “Республіка Китай” (РК), і “Китайська Народна Республіка” (КНР) – наполягали на тому, що є єдиною законною владою в Китаї. А оскільки у Статуті ООН записано, що постійним членом Радбезу є саме РК, і двоє постійних членів Ради безпеки (США та сама РК) були проти передачі цього місця материковому Китаю – то саме тайванський уряд зберіг представництво у цьому органі разом із правом вето.

Так тривало до 1971 року.

25 жовтня того року Генасамблея ООН ухвалила резолюцію за назвою “Відновлення законних прав Китайської Народної Республіки в ООН”, якою постановила “негайно усунути представників Чан Кайші з місця, яке вони протиправно займають в ООН та всіх пов’язаних організаціях”, і визнала уряд КНР єдиним правомірним представником Китаю в ООН. А щоби голосів за таку карколомну зміну вистачило, Генасамблеї довелося в цей же день, перед голосуванням по суті, відхилити пропозицію США визнати питання “важливим”, тобто таким, що вимагає кваліфікованої більшості голосів ГА для прийняття рішення.

У цій складній історії, утім, для нас важливим є один елемент.

Це – те, що Генасамблея сама, без згоди РБ, може визначати, хто представляє в ООН конкретну державу. До того ж – це ще важливіше – може робити це після кількох десятиріч представлення цієї держави іншим урядом. А отже, Генеральна асамблея ООН, в принципі, може вирішити також, що в конкретному випадку ніхто не може представляти Радянський Союз та що Російська Федерація обіймає це місце незаконно.

Таке рішення по суті може бути ухвалене простою або кваліфікованою (2/3) більшістю голосів, залежно від попереднього процедурного рішення Генеральної асамблеї та незалежно від волі Ради безпеки ООН.

Як має діяти Україна у цьому разі?

Перші кроки можуть бути точно такими, як в “югославському сценарії” – ініціювання спору з РФ щодо Біловезької угоди та переговори з партнерами щодо цього. Тут ці дії не є юридично обов’язковими, але вони стануть у пригоді для інформаційної та дипломатичної підготовки, для переговорів із партнерами.

Далі Україна включає це питання в порядок денний Генеральної асамблеї, без його попереднього розгляду Радою безпеки. Спершу – щодо того, чи є питання “важливим” у сенсі ст. 18 Статуту ООН, тобто чи потребує двох третини голосів, чи достатньо простої більшості.

Варто спробувати поставити на голосування питання у такому вигляді: “Чи потрібна кваліфікована більшість для визнання припинення існування СРСР?”. І якщо позитивного рішення щодо цього не буде – то основну резолюцію (яка констатує розпад СРСР і, як наслідок, заборонить російським дипломатам представляти неіснуючу державу та запросить Росію до вступу в ООН “з нуля”) можна буде схвалити простою більшістю голосів.

Вже існує навіть проєкт цієї резолюції та супровідний меморандум до неї (англійською).

У разі, якщо така резолюція буде ухвалена за будь-яким зі сценаріїв, у світової спільноти з’явиться значно більше механізмів для протидії російській агресії.

Зокрема, з’явиться можливість задіяти миротворчі сили ООН зі схваленням їхнього мандата у Радбезі ООН. Введення миротворчих сил на територію України було б доцільним, серед іншого, для запобігання можливості удару по території України тактичною ядерною зброєю.

Також зростають шанси на покарання очільників Російської Федерації за вчинений ними злочин агресії – чи то через створення спеціального трибуналу, який отримає схвалення РБ ООН, чи то силами Міжнародного кримінального суду, якому Радбез може доручити розслідування цього злочину.

Винні мають бути притягнуті до відповідальності. Адже увесь світ зацікавлений у тому, щоб “українське 24 лютого” не повторилося більше ніде і ніколи

The post Два шляхи вигнати Росію з ООН: як позбавити агресора права вето у Раді безпеки, і не тільки first appeared on UA-IN.

Запис Два шляхи вигнати Росію з ООН: як позбавити агресора права вето у Раді безпеки, і не тільки спершу з'явиться на UA-IN.

Незалежна міжнародна комісія ООН, яка займається розслідуваннями подій в Україні, знайшла докази низки воєнних злочинів російської армії. Серед них – катування, зґвалтування, страти та інші страшні злочини окупантів.

Комісія оприлюднила свій звіт 18 жовтня.

Загалом звіт складається з 17 сторінок. Висновки у ньому міжнародні фахівці зробили з подій у Київській, Чернігівській, Харківській та Сумській областях. Збирання фактів провели наприкінці лютого та березні 2022 року. Зокрема, комісія відвідала 27 міст і селищ та опитала 191 потерпілого і свідка. Окрім цього, слідчі оглянули місця руйнувань, могил, місць ув’язнення та тортур, а також залишки зброї, ознайомилися з великою кількістю документів і звітів.

Відповідно до документу, слідчі встановили докази про безперервне застосування окупантами вибухової зброї з великою зоною дії в населених пунктах, що спричинило масові вбивства та десятки постраждалих мирних жителів і зруйновані цілі квартали. Комісія також задокументувала атаки з використанням касетних боєприпасів, некерованих ракет і авіаударів. Ці системи зброї, ймовірно, мають наслідки для цивільного населення. Дійсно, більшість підтверджених смертей від початку військових дії були спричинені цією зброєю. Житлові будинки, школи, лікарні серед інших частин цивільної інфраструктури були пошкоджені або знищені.

“Комісія також встановила, що російські збройні формування стріляли по мирних жителях, які намагалися втекти. І що під час ведення бойових дій сторони розгорнули свої війська таким чином, що може поставити під загрозу цивільне населення, всупереч міжнародному гуманітарному праву”, – йдеться у висновку комісії.

Крім того, слідчі задокументували випадки незаконних страт без належного судового розгляду ув’язнення, катування, жорстокого поводження, зґвалтування та іншого сексуального насильства. Місцеві були затримані, деякі з них – незаконно депортовані до Російської Федерації, а багато досі вважаються зниклими безвісти. Сексуальне насильство застосовувалося до жертв будь-якого віку, а дітей іноді змушували бути свідками злочинів.

The post Катування, зґвалтування, страти: комісія ООН оприлюднила звіт на 17 сторінок зі страшними воєнними злочинами окупантів first appeared on UA-IN.

Запис Катування, зґвалтування, страти: комісія ООН оприлюднила звіт на 17 сторінок зі страшними воєнними злочинами окупантів спершу з'явиться на UA-IN.

Моніторингова місія ООН задокументувала вже майже 15 тисяч жертв серед цивільних у війні РФ проти України.

Як передає кореспондент УНІАН, про це під час прес-брифінгу розповіла голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матільда ​​Богнер.

Богнер зазначила, що у 34-й періодичній доповіді Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, що охоплює період з 1 лютого до 31 липня 2022 року, було подано звіт про ситуацію з правами людини в Україні. Звіт містить інформацію, отриману від 78 виїздів на місця, 20 виїздів до місць утримання під вартою, понад 1 тис. інтерв’ю з жертвами та свідками порушень та інших джерел інформації.

“З моменту останнього звіту місія збільшила присутність в Україні та працює у шести локаціях”, – зазначила вона.

За словами Богнер, з 24 лютого станом на цей тиждень було задокументовано 5996 загиблих людей, 8848 отримали поранення. Серед загиблих 382 дитини. Вона зазначила, що це підтверджені випадки, але фактичні цифри значно більші.

За звітний період було зафіксовано 407 випадків насильницьких зникнень та довільних затримань, з яких 18 осіб було згодом знайдено мертвими.

Також вона повідомила, що протягом звітного періоду було зафіксовано 9 випадків згвалтувань – 8 жінок та одну дитину, 15 випадків сексуального насильства щодо чоловіків та 11 випадків примусу до публічного роздягання.

“30 випадків було скоєно російськими силами, два – силами безпеки України, 11 випадків – цивільними особами чи членами територіальної оборони України”, – повідомила Богнер.

Вона також висловила своє занепокоєння порушенням права на справедливий судовий розгляд, задокументованим у процесах проти російських збройних сил. У 19 випадках обвинувачені не мали можливості спілкуватися з адвокатами, а в 11 випадках судовий розгляд проводився у прискореному форматі.

“Ми взяли до уваги, що уряд України порушив розслідування випадків нелюдського поводження з військовополоненими з боку сил безпеки України, а також випадків довільних затримань. Очікуємо на притягнення до відповідальності винних осіб”, – заявила вона.

Моніторингова місія ООН стурбована також погіршенням ситуації довкола свободи слова на територіях, окупованих Росією. За її словами, застосування російського законодавства невиправдано обмежило право на свободу думок і суттєво звузило простір для висловлювання поглядів на питання, що становлять суспільний інтерес.

Крім того, Богнер заявила, що українських військовополонених зазнають позасудових страт, сексуального насильства та інших наруг російські сили та пов’язані з ними збройні формування, цитує її Reuters.

The post Сексуальне насильство та страти: в ООН опублікували звіт про війну в Україні first appeared on UA-IN.

Запис Сексуальне насильство та страти: в ООН опублікували звіт про війну в Україні спершу з'явиться на UA-IN.

Під час війни деякі категорії українців можуть отримати фінансову допомогу від Організації Об’єднаних Націй у розмірі 2200 гривень. Однак заявники хвилюються, адже виплати не приходять вчасно. Відповідь, чому так відбувається, дали в Міністерстві соціальної політики.

Насамперед, варто зрозуміти, що до Мінсоцполітики надійшла дуже велика кількість заявок. Станом на 3 червня їх було відправлено понад 600 тисяч, але процес ще й досі триває.

Якщо ви все ще не отримали кошти, скоріш за все ваша заявка наразі обробляється. Також варто врахувати, що програма розрахована лише на певні області та міста, які прийняли найбільшу кількість переселенців:

Вінницька;
Дніпропетровська;
Закарпатська;
Львівська;
Тернопільська;
Хмельницька;
Чернівецька;
Івано-Франківська;
Вінниця.
Жителі інших областей можуть навіть не залишати заявку, адже вона розглядатися не буде.

Не варто забувати і про пріоритети Міністерства соціальної політики. Спочатку фінансова допомога буде нарахована тим людям, які наразі перебувають на деокупованих територіях чи регіонах, де ведуться активні бойові дії.

Зверніть увагу, повністю процес нарахування повинен закінчитися в кінці серпня. А тому потрібно не хвилюватися і просто зачекати.

The post Чому українцям не приходять 2200 гривень допомоги від ООН: відповідь Мінсоцполітики first appeared on UA-IN.

Запис Чому українцям не приходять 2200 гривень допомоги від ООН: відповідь Мінсоцполітики спершу з'явиться на UA-IN.

Готівкові виплати від Організації об’єднаних націй громадянам України, які покинули свої домівки через війну, здійснюватиме Всесвітня продовольча програма ООН (World Food Programme, WFP) через систему Western Union в ПриватБанку.

Про це повідомили у пресслужбі банку.

У повідомленні йдеться, що сума допомоги складатиме 2 220 грн на особу та до 6 660 грн на родину.

Після оформлення допомоги код переказу буде надіслано Western Union в SMS-повідомленні на мобільний телефон отримувача. За відсутності мобільного телефону, потрібно буде ввести свої дані на сайті програми та отримати код банківського переказу у паперовому вигляді за адресою проживання.

Отримати переказ за кодом Western Union можна через Приват24 (мобільний і веб), у банкоматах, терміналах самообслуговування, у відділеннях банку або зарахувати на картку за телефоном клієнтської підтримки 3700 або в чаті онлайн.

Усі питання стосовно отримання допомоги можна вирішити, звернувшись до Всесвітньої продовольчої програми ООН (World Food Programme, WFP) на сайті або, зателефонувавши
на гарячу лінію організації 0 800 307 711.

The post Вимушені переселенці в Україні можуть отримати допомогу за програмою ООН через ПриватБанк first appeared on UA-IN.

Запис Вимушені переселенці в Україні можуть отримати допомогу за програмою ООН через ПриватБанк спершу з'явиться на UA-IN.