Під час пандемії багато викладачів коледжів відмовилися від завдань з друкованих підручників і замість цього звернулися до цифрових текстів або мультимедійних курсів.

Як професор лінгвістики, я вивчала особливості електронної комунікації порівняно з традиційною друкованою у справі навчання. Чи однаково людина розуміє текст, читаючи його на екрані і на папері? І чи є – при висвітленні того самого матеріалу – прослуховування та перегляд вмісту настільки ж ефективним, як читання написаного слова?

Відповіддю на обидва питання часто буває “ні”, я це обговорюю в своїй книзі “Як ми тепер читаємо”, випущеній в березні ц.р. Причини пов’язані з різними факторами, включаючи зниження концентрації, розважальний спосіб мислення та схильність до мультизадачності при споживанні цифрового контенту.

Читання: друк проти цифри

При читанні текстів обсягом в кілька сотень слів і більше навчання є, як правило, успішнішим, коли ми читаємо з паперу, а не з екрана. Цей висновок підтверджує ціла низка досліджень.

Переваги друкованого тексту проявляються особливо яскраво, коли експериментатори переходять від простих завдань (таких як визначення основної ідеї в прочитаному фраґменті) до завдань, що вимагають розумової абстракції (зробити, наприклад, висновки з тексту). Читання друкованого тексту також підвищує ймовірність запам’ятовування деталей – наприклад, “якого кольору було волосся в актора?” – і запам’ятовування того, де в прочитаному відбувалися події: “чи стався нещасний випадок до чи після політичного перевороту?”

Дослідження показують, що і учні, і студенти сподіваються отримати вищі бали в тесті на розуміння прочитаного, якщо читатимуть в цифровому форматі. Однак насправді більше балів вони набирають, коли перед тестуванням читають друкований матеріал.

Педагоги повинні знати, що використовуваний для стандартизованого тестування метод може вплинути на результати. Дослідження норвезьких десятикласників і американських учнів третього–восьмих класів показують, що вищі бали вони отримують при паперових текстах тестів. В американському дослідженні негативні наслідки цифрового тестування були найвідчутнішими серед учнів з низькими навиками читання, при вивченні англійської мови та при корекційному навчанні.

Ми з колегами підійшли до цього питання інакше. Замість того, щоб запропонувати студентам прочитати текст і пройти тест, ми запитали, як вони оцінюють своє навчання при використанні надрукованих або цифрових матеріалів для читання. І старшокласники, і студенти коледжів в переважній більшості відповіли, що читання з паперу краще для концентрації, навчання і запам’ятовування, ніж читання в цифровому форматі.

Розбіжності між друкованими та цифровими результатами частково пов’язані з фізичними властивостями паперу. З папером пов’язані тактильні відчуття та візуальна географія окремих сторінок. Люди часто пов’язують свої спогади про прочитане з тим, на якій це було сторінці або де це було на сторінці.

Але не менш важливою є психологічна перспектива і те, що дослідники читання називають «гіпотезою поверховості». За цією теорією, люди підходять до цифрових текстів з такою ж психологічною настановою, як і до буденних соціальних мереж, і докладають менше розумових зусиль, ніж під час читання надрукованих матеріалів.

Подкасти та онлайн-відео

Враховуючи поширення “перевернутих класів”, де студенти слухають або переглядають вміст лекцій перед тим, як приходити на заняття, – поряд із загальнодоступними подкастами та відеоконтентом в інтернеті, багато шкільних завдань, які раніше передбачали читання, замінено на прослуховування чи перегляд. Ці заміщення прискорилися під час пандемії і переходу до віртуального навчання.

Опитавши в 2019 році викладачів норвезьких та американських університетів, ми з професором Ставангерського університету Енн Манґен виявили, що 32% викладачів США тепер замінюють тексти відеоматеріалами, а 15% — аудіоматеріалами. У Норвегії ці цифри були дещо нижчими, але в обох країнах 40% респондентів, які змінили підходи до своїх курсів за останні 5-10 років, повідомили, що нині задають менше читати.

Основною причиною переходу на аудіо та відео є те, що студенти відмовляються читати заданий матеріал. Хоча цю проблему не назвеш новою, дослідження 2015 року, в якому взяли участь понад 18 тисяч випускників коледжів, показало, що тільки 21% з них зазвичай читали всю задану лектуру.

Аудіо та відео можуть здаватися привабливішими за текст, і тому викладачі дедалі частіше вдаються до цих технологій – переглянути, скажімо, виступ на TED замість прочитати статтю цієї ж людини.

Максимізація розумової уваги

Психологи продемонстрували: коли дорослі читають новини або художню літературу, то вони запам’ятовують більше змісту, ніж коли би вони ідентичні уривки слухали.

Дослідники виявили подібні результати, коли студенти університетів читали статтю, а не слухали подкаст з текстом. Подібне дослідження підтверджує, що студенти більше відволікаються при прослуховуванні аудіо, ніж при читанні.

Результати з молодшими школярами аналогічні, але з певними особливостями. Проведене – цього разу на Кіпрі – дослідження, показало, що зв’язок між навичками слухання і читання змінюється, коли діти навчаться вільно читати. Якщо другокласники краще розуміли текст при прослуховуванні, то восьмикласники — при читанні.

Дослідження стосовно відео та текстового навчання перегукуються з тим, що ми бачимо при аудіонавчанні. Наприклад, дослідники в Іспанії виявили, що учні з четвертого по шостий клас, які читали тексти, демонстрували значно більше осмислення матеріалу, ніж ті, хто дивився відео. Автори підозрюють, що студенти “відчитують” відео поверхневіе, бо в них відео асоціюється з розвагами, а не з навчанням.

Колективне дослідження показує, що цифрові медіа мають спільні риси та практики їхнього сприйняття користувачами, які можуть перешкоджати навчанню. До них належать зниження концентрації, розважальний спосіб мислення, схильність до багатозадачності, відсутність фіксованих фізичних орієнтирів, скорочене використання анотацій і менша частота повторення прочитаного, почутого або переглянутого.

Цифрові тексти, аудіо та відео – всі вони відіграють свою освітню роль, особливо коли надаються ресурси, недоступні в друкованому вигляді. Однак для максимального навчання, коли потрібні концентрація уваги та рефлексія, педагоги – і батьки – не повинні припускати, що всі медіа однакові, навіть якщо вони містять однакові слова.

The post Друковані підручники ефективніші при навчанні, ніж аудіо чи відео first appeared on UA-IN.

Запис Друковані підручники ефективніші при навчанні, ніж аудіо чи відео спершу з'явиться на UA-IN.

Народний депутат Інна Совсун на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook поділилася публікацією з якоюсь “регулярною” рубрикою під назвою “пекельні підручники”.
Жінка надала кілька фотографій нутрощів книги і заявила, що “Основи здоров’я” вчать 8-класників принципу “самі винні”.

“За логікою авторів, якщо вас пограбували, це тому, що ви спровокували злочинця, “запросили” вас пограбувати: виставили напоказ гаманець з грошима, дорогий мобільний або велика кількість дорогих прикрас. Причина згвалтування, виявляється, – це коротка спідниця, повернення додому без супроводу в темний час доби або переляканий вигляд. Підручник відкритим текстом вчить дітей, що на “сильних і рішучих” не нападають. Вибачте, але таке враження, що цей підручник писав гопник або недобросовісний працівник МВС часів Януковича”, — написала у своїй публікації Совсун.

Нардеп заявила, що подібного можна було б уникнути, якби представники президентської фракції “Слуга народу” не провалили законопроект №3900 “про експертизу підручників на науковий характер, академічну чесноту і відсутність дискримінаційних висловлювань”. Він би надав батькам інструменти для можливості скаржитися на якість навчальної літератури.
Нещодавно підручник “Основи здоров’я” для 8-класників вже обговорювали, в книзі йдеться, що діти самі винні в насильстві над собою.

The post Український шкільний підручник виправдовує гвалтівників first appeared on UA-IN.

Запис Український шкільний підручник виправдовує гвалтівників спершу з'явиться на UA-IN.

В українських підручниках показали видатних українців. Разом з Тарасом Шевченком і Лесею Українкою в цьому ряду стоять українські поп-зірки – Надя Дорофєєва та Дмитро Монатік.

Вони запитали, чи не фейк це, але факт підтвердився. Дійсно, у робочому зошиті “Я досліджую світ” для другого класу школи є таке завдання – розповісти, що відомо про людей, які перебувають на фото.

“Привіт. Допоможіть ідентифікувати підручник (або зошит) для 2-го класу. Або це фейк? UPD: не фейк, додаю фото зошити і сторінки, які мені вислали до повідомлення”, – написала автор посту.

Зазначимо, що ця новина в коментарях викликала небувалий резонанс. Українці відзначили, що цей зошит затверджено Міністерством освіти.

Це друкований робочий зошит з ЯДС, а не підручник. Але цей зошит затверджений МОН.
Мда, думала, що дитині не в іншому класі доведеться пояснювати, що у підручниках можуть друкувати дурню.. Думала, пізніше.
Чому було не згадати про Всеволода Нестайка. Чи Ліну Костенко, нашу сучасницю… А то одні з іншими взагалі не в’яжуться.
Думала дно. Читаю коменти – нижче постукали. Агов, люди, ви дійсно не розумієте, що ставити в один рядок Шевченка, та Монатіка – лютий треш, та ви ще поставте поруч Грушевського та Вєрку Сердючку і обговорюйте хто “дєткам більше нравиЦЦо”. Я розумію, що автори намагаються осучаснити підручники та робочі зошити, тож було б не дивно якби у завданні ми б побачили Руслану, Джамалу, Вакарчука, Скрипку, принаймні ці співаки вже нікого певний внесок в історію України. Так само як і логічно мати завдання з Шевченком, Лесею, Сковородою і нехай для багатьох другоклашок це лише зображення на купюрах, альо такі завдання заохочують принаймні поцікавитись “ху із ху”…
Деякі мами не бачать в цьому нічого поганого, пишуть, що добре, хоч не українські політики зображені на фото.

Що не так? Не політики. Щоб зацікавити дітей хіба погано?
Батьки, як ви дістали! То вам занудна застаріла програма нецікава, то істерика, що когось з них “в один ряд” поставили.

The post У шкільних підручниках показали “видатних” українців: батьки дітей шоковані first appeared on UA-IN.

Запис У шкільних підручниках показали “видатних” українців: батьки дітей шоковані спершу з'явиться на UA-IN.