Урядовий законопроєкт №10449 щодо правил мобілізації, який має відповідати нормам Конституції України та міжнародним угодам в галузі прав людини, має низку суперечливих норм.

Про це заявив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

Зокрема, він вказав на низку зауважень до законопроєкту, що озвучила його представниця з соціальних та економічних прав Олена Колобродова на Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Також відповідний лист вже відправили до профільного Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

“Нормативний казус є у питанні порядку виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього в установленому порядку. Тут питання у відмітках: формулювання “зняти” та “виключити” з військового обліку (яке вказується у військовому квитку) на практиці стає проблемою, яка потребує урегулювання”, – зазначив Лубінець.

У законопроєкті йдеться й про те, що військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з країни. Однак, згідно з вимогами статті 17 Конституції України, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян. Тож ці пропоновані зміни суперечать Конституції України.

Ба більше, за словами Лубінця, у законопроєкті пропонують передбачити обов’язок реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста за невиконання якого останні несуть визначену законом юридичну відповідальність. Проте таке положення законопроєкту не відповідає положенням Конституції України, закону України “Про захист персональних даних”, правовим позиціям Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя.

У новому законопроєкті також прописано те, що призов на військову службу під час мобілізації здійснюється незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Лубінець зазначив, що проаналізував зверненнення до його офісу та виявив, що під час мобілізації часто порушується право громадян на звільнення від призову, оскільки медичні документи, а також документи, які дають право військовозобов’язаному на звільнення від призову (свідоцтва про народження дітей, довідки про інвалідність батьків тощо), громадяни з собою не носять, оскільки їх за законом мають надати до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку.

Тож закріплення у Законі цієї норми є недоцільним, вважає Лубінець.

The post Що не так із новим законопроєктом про мобілізацію: омбудсмен вказав на порушення прав громадян first appeared on UA-IN.

Запис Що не так із новим законопроєктом про мобілізацію: омбудсмен вказав на порушення прав громадян спершу з'явиться на UA-IN.

Нині в Австрії повністю щеплені 65% дорослого населення. При цьому, щоби стримати поширення вірусу, ВООЗ радить імунізувати щонайменше 75% громадян.

Напередодні в Австрії зафіксували найбільшу кількість добових заражень – понад 15 тисяч. Тож від понеділка вся країна йде на карантин. Триватиме він 20 днів. Виходити з дому можна лише з важливих причин, а відпочивати на вулиці тільки неподалік дому. Працюватимуть лише тільки продовольчі магазини та аптеки.
Водночас школи й дитсадки залишаться відчиненими. Уряд пообіцяв економічну підтримку всім підприємствам, які постраждають через локдаун.

“Я розумію, що ми просимо піти на карантин багатьох вакцинованих людей у цій країні. Вони знову зіткнулися з обмеженнями, тому що багато хто серед нас не проявили солідарності. Я прошу всіх вас про допомогу. Дослухайтеся до нас. Дотримуйтеся карантину. Намагайтеся обмежити контакти максимум на 20 днів, щоби вакциновані й захищені громадяни провели Різдво в безпеці”, – сказав канцлер Австрії Александр Шалленберг.

Нагадаємо, станом на 17 листопада 2021 року принаймні першу дозу вакцини вже отримали 40% українців, віком від 18 років.

The post Першою в Європі Австрія зробить обов’язковими щеплення від коронавірусу first appeared on UA-IN.

Запис Першою в Європі Австрія зробить обов’язковими щеплення від коронавірусу спершу з'явиться на UA-IN.

Цей захід став можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в межах Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Довідка: Міжнародне гуманітарне право – це галузь міжнародного публічного права, яка застосовується під час збройних конфліктів, щоб обмежити засоби та методи ведення воєнних дій. Ця галузь права спрямована на захист цивільного населення від впливу збройного конфлікту та тих, хто припинив брати участь у воєнних діях, і покликана обмежити наслідки конфліктів, виходячи з міркувань гуманності.

Учасниками заходу були представники органів центральної влади, міжнародних та українських правозахисних організацій: ОБСЄ, Української Гельсінської спілки з прав людини, Товариства Червоного Хреста України, науковці.

Під час круглого столу всі учасники акцентували увагу на важливості впровадження освіти прав людини у школах, а також розширення знань із міжнародного гуманітарного права для учнів та педагогічних працівників. Такі знання завжди є надзвичайно важливими й необхідними, а в умовах збройного конфлікту на території України – особливо.

▪ Начальник управління загальної середньої освіти Міністерства освіти і науки України Юрій Кононенко засвідчив важливість впровадження освіти прав людини та підтримку з боку МОН цієї важливої діяльності.

▪ Заступниця Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Інна Драганчук наголосила на тому, що ми говоримо не просто про «збройний конфлікт», а про те, що Україна є об’єктом російської агресії, тому ми маємо протистояти цій агресії, захищаючи мирних людей.

▪ Президент Товариства Червоного Хреста України Микола Поліщук відзначив, що Червоний Хрест вже 150 років захищає права мирних людей під час збройних конфліктів. Пан Микола нагадав давню латинську приказку: «Вода камінь точить».

▪ Радник віце-прем’єр-міністра України – Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олександр Смирнов також зауважив, що потрібно підвищувати рівень освіти з міжнародного гуманітарного права.

▪ Державний експерт експертної групи політики військових засобів масової інформації Директорату інформаційної політики у сфері оборони та стратегічних комунікацій Міністерства оборони України Богдана Тична звернула увагу, що саме завдяки вчителям відбулася зміна ставлення до уявлення про міжнародне гуманітарне право. Вона зазначила, що Збройні Сили України готові до співпраці у розвитку розуміння міжнародного гуманітарного права.

▪ Докторантка Національного університету “Одеська юридична академія”, професорка кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства Міжнародного гуманітарного університету Наталія Хендель звернулася із закликом до Міністерства освіти і науки України – поширювати знання про міжнародне гуманітарне право.

▪ Керівниця освітнього департаменту Української Гельсінської спілки з прав людини Валентина Потапова зазначила, що майже мільйон дітей на окупованих територіях стали об’єктом ворожої пропаганди за 8 років російської агресії. Але цим дітям треба допомагати дізнаватися про основи міжнародного гуманітарного права, які обов’язково ввести в освітню програму. Для цього виданий відповідний посібник.

▪ Координаторка освітніх проєктів Української Гельсінської спілки з прав людини Олександра Козорог наголосила на важливості комунікації між усіма, хто здійснює освіту, зокрема з прав людини. Вона звернула увагу, що учням необхідно не лише давати знання, а й формувати в них цінності дотримання прав людини. А для цього надзвичайно важливою є форма подання інформації про права людини на уроках. Вона акцентувала також, що у державних стандартах освіти обов’язково треба включати питання дотримання прав людини та врахувати складову міжнародного гуманітарного права й наголосила на необхідності підтримки МОН. Також необхідно розробити критерії оцінювання освіти прав людини.

Пані Олександра звернула увагу на курс «Досліджуючи гуманітарне право», який впроваджується у закладах освіти, та посібник «Вивчаючи міжнародне гуманітарне право», над яким два з половиною роки спільно працювали юристи та педагоги.

▪ Експерт з освіти у сфері прав людини, координатор проєктів ОБСЄ в Україні Олександр Войтенко також наголосив, що потрібна підтримка держави, зокрема МОН щодо впровадження освіти у сфері прав людини, рекомендації, а також дуже важлива консолідація зусиль різних установ.

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов звернув увагу на недостатню готовність вчителів до викладання прав, зокрема, засад міжнародного гуманітарного права. Міжнародне гуманітарне право для більшості з них – це, на жаль, «далека тема», навіть коли педагоги або їхні близькі люди перебувають в умовах збройного конфлікту. Знання про права людини варто наскрізно включати до тем навчальних програм із різних предметів, а також розглядати на уроках конкретні кейси, які демонструють, як права застосовуються на практиці. Водночас і сам вчитель та керівник закладу освіти мають демонструвати учням, що вони поважають права людини та дотримуються прав. Також в кожному закладі освіти необхідно аналізувати стан дотримання прав учасників освітнього процесу, зокрема, проводити анонімні опитування здобувачів освіти, педагогів та батьків.

Захист своїх прав повноцінно неможливий у недоброчесному середовищі. Тому важливо з якнаймолодшого віку говорити з дітьми про доброчесність. ГО “СмартОсвіта” видали корисний навчально-методичний курс “Уроки доброчесності” для 3–4 класів і методичні рекомендації.

▪ Виконавчий директор Освітнього дому прав людини в Чернігові (ОДПЛЧ), експерт Всеукраїнської освітньої програми «Розуміємо права людини», експерт з освіти у сфері прав людини, координатор проєктів ОБСЄ в Україні Сергій Буров вважає, що насамперед важливо визнати проблему з освітою у сфері прав людини та створити реальну програму впровадження такої освіти.

▪ Директор СШ 148, учитель історії та правознавства Іван Пікуль вважає необхідним включити програми прав людини до більш молодших класів.

Підбиваючи підсумки обговорення, модератор заходу, експерт з миробудівництва та неформальної освіти, фасилітатор діалогів Максим Єлігулашвілі повідомив, що всі пропозиції учасників дискусії будуть узагальнені та зведені в один документ, який організатори оприлюднять та надішлють зацікавленим у розвитку викладання прав людини в Україні.

The post Під час збройного конфлікту на території України необхідно поширювати знання про права людини та міжнародне гуманітарне право first appeared on UA-IN.

Запис Під час збройного конфлікту на території України необхідно поширювати знання про права людини та міжнародне гуманітарне право спершу з'явиться на UA-IN.