Як виживають села, де немає чоловіків через мобілізацію
В Україні досі триває повномасштабна війна. Продовжили воєнний стан та загальну мобілізацію. У країні залишилися села, де не залишилося чоловіків, адже всі вони вирушили воювати за свою країну. Як же мешкають такі села, повідомляється у соціальній мережі Фейсбук на сторінці «Белсат».

Згідно з інформацією у селі під Києвом не залишилося чоловіків призовного віку, тож жінки взяли всі обов’язки по господарству на себе.

Пустоварівка – невелике село у Сквирській міській громаді Білоцерківського району (Київська область). Саме тут представниці слабкої статі змушені дбати про господарство за двох. Адже майже всіх чоловіків селища призвали на військову службу. Тому жінкам довелося швидко освоювати нові господарські справи.

Зокрема, Любов, одна з мешканок села Пустоварівка, наголошує на наступному: “Самоучка! Дивилася, що хлопці робили, потім цього року спробувала все сама”.

Зараз жінка сама дбає про господарство: обробляє землю, носить по 52 відра води на день та самостійно приймає у худоби пологи. “Тут уже залишилися одні пенсіонери та жінки. Тут навіть щоб і покричати, так нікого, щоб хтось допоміг”, – зауважує Любов.

Самостійно веде домашні справи та Зінаїда Бондар. Вона разом із доньками керує фермою. Чоловік помер кілька років тому, а син пішов на фронт. Тому сім’я намагається розраховувати лише на свої сили.

До початку повномасштабної війни в селі жило близько двох тисяч людей. Нині ця цифра значно знизилася. Зменшилося кадрових представників і у місцевій агрофірмі. Звідси на війну призвали 14 людей. Проте тракторист Анатолій залишився на селі, адже чоловікові вже 69 років. Через нестачу робочих кадрів чоловік іноді змушений працювати без вихідних.

“Потрібно працювати, а як же, куди дінешся? Треба. Життя є життя, ми тут також працюємо для фронту, для перемоги”, – зазначає Анатолій.

The post ТЦКашний апокаліпсис по селах: як живуть там, де вигребли всіх мужиків – не дивуйтеся, коли пропадуть продукти first appeared on UA-IN.

Запис ТЦКашний апокаліпсис по селах: як живуть там, де вигребли всіх мужиків – не дивуйтеся, коли пропадуть продукти спершу з'явиться на UA-IN.

Про це пише місцеве видання СарниNews.City.

Як відомо, Герой загинув 26 липня 2023 року.

За словами старости Ремчицького старостинського округу №6 Леоніда Доліда, куди входять і Тріскині, отець Василій відмовив у похованні, бо “не співслужить з ПЦУ”.

“Мама загиблого Івана Козельця звернулася до місцевого священика отця Василія, щоб дозволив відслужити у храмі літургію за загиблим сином. Хотіли, щоб відспівували священники Православної церкви України, але в храмі села Тріскині. Храм є сільський, жителі його всі разом будували в 1990-х роках. Проте він у категоричній формі відмовив. Потім обіцяв подумати та надати відповідь до 11 години ранку 29 липня. Вона знову до нього звернулась і він сказав, що храм для поховання не надасть”, – сказав Долід.

Щоб провести заупокійну службу, воїна в закритій труні везли за 14 км — у Свято-Покровський храм міста Сарни. Жителі Тріскинь кажуть, що це не перший випадок відмови священника рідним загиблих захисників. Леонід Долід запевняє, що реагуватиме на ситуацію та радитиметься з громадою щодо подальших рішень.

“Однозначно реакція на це буде. Люди вже говорять, що потрібно скликати збори, це питання вирішувати. Думаю, що завтра я зі священником зустрінусь. Можливо, правильно буде провести зустріч не лише з ним, а й з прихожанами цієї церкви. Оскільки вони підтримують священника в його рішеннях”, – додав староста.

Отець Василій почав служити у Свято-Миколаївському храмі УПЦ навесні 2022 року. Він наполягає, що жодних конфліктів з матір’ю загиблого воїна не мав.

“Мама загиблого вчора була в мене в дворі. Хлопчинку цього (загиблого воїна Івана Козельця — прим. авт.) я особисто знав ще до того, як священником став. І я не ворог ні родинам, ні людям. Я мамі сказав, що він є хрещений у цій церкві, було б дуже доцільно, і так само ж люди хочуть, щоб ми відспівували. Я сказав, що я з представниками ПЦУ не співслужу. Я просто поки не маю на це право такого. Доки в нас немає єднання, то ми не можемо разом співслужити”, – зазначив отець Василій.

На питання журналістів про те, чи міг він просто надати храм, священник відповів: “Але ж мама вже не наполягала на цьому. Я запропонував їй, що ми можемо відспівати. І в нас конфлікту ніякого не було. Я відмовив, тому що, рахую, і по деяких джерелах, це є спланована акція, щоб дальше розвивати тут ворожнечу”.

До слова, представники Сарненського РТЦК та СП з’ясували, що отець Василій не перебуває на військовому обліку. Тож йому вручили повістку на виклик у військкомат для уточнення облікових даних.

The post Із загиблим військовим прощалися у чужому селі. “Відмова священика у похованні загиблого героя: оскорблення чи приниження?” first appeared on UA-IN.

Запис Із загиблим військовим прощалися у чужому селі. “Відмова священика у похованні загиблого героя: оскорблення чи приниження?” спершу з'явиться на UA-IN.

Староста села Гавронщина на Київщині разом із двома військовими підірвалися на розтяжці. Вони дістали контузії та осколкові поранення обличчя і рук. Жителям Київщини все ще не радять поспішати повертатися додому, бо розмінування триває. Однак, у пріоритеті – шляхи і місця важливі для відновлення газо- та електропостачання. Аби оглянути всі двори і будинки – поки що просто не вистачає ресурсів.

В неї посічене чоло, зашита щока, постраждали очі – пані Наталя налякана і соромиться понівеченого обличчя. «Були пару частинок в роговиці ока, їх витягнули, тут зашили», – розказує жінка.

Вона староста села Гавронщина на Київщині. Після відходу російських військ повернулася у свою громаду. Збиралася почати роботу у сільраді. Разом із військовими перевіряла адмінбудівлю, збиралися спуститися у підвал. «Пані Наталя з двома військовими хотіла оглянути підвальне приміщення сільради. Ніхто не міг подумати, що тут є якась небезпека, бо двері були зачинені акуратно на замок. А він тут висів ще задовго до приходу росіян», – розповідають працівники.

Військові встигли лише спуститися на три сходинки вниз. «Я тільки побачила світло і це вибух. Все залило кров’ю, я розуміла, що у мене є руки, ноги, я була у свідомості, але я не знала, чи є в обличчя і чи в мене є очі», – каже вона.

Пані Наталя прооперована. У одного військового осколкові поранення обличчя та передпліччя. У іншого контузія і осколкові поранення. «Там була граната і ми підірвалися на розтяжці», – констатують вони.

З двох гранат здетонувала одна. На вході у підвал обгоріла стіна і все посічене довкола. Сама розтяжка була дуже ретельно замаскована, каже військовий, і хоча вони обережно заходили, все одно її зачепили. «Вибуховий пристрій може бути, де завгодно і як завгодно, як на розтяжці внизу за дверима, так і зверху. Таких подарунків буде багато і дуже небезпечно», – повідомляють військові.

Щоб обстежити усі будинку і подвір’я в селах і містах, що були під окупацію на Київщині знадобляться місяці.

Олег хотів повернутися до дому до Бучі. Треба перепоховати маму і брата, які заховані на подвір’ї. Він встиг вивезти жінку з дітьми. Повернувся до Бучі, що врятувати брата і маму, але під час спроби виїзду єдиний вижив під обстрілом росіян. Після деокупації сусіди сказали, що в його будинку жили окупанти. Тож піротехніки обстежують дім. У шафі кухні стоїть посуд господарів, а під одною з кружок лежить граната. Якби Олег зрушив посуд – навряд чи залишився живий.

Роман Шутило, керівник піротехнічної частини показує, як вони працюють саме в будинках. «Відкриваєте шухлядку на два сантиметра, продивляєшся, далі ще на два сантиметра», – пояснює він.

Потім військові методично проглядають подвір’я. Олег, який поховав маму і брата, розуміє, наскільки правильним було рішенням не повертатися додому з дружиною і дітьми, тут досі вибухи, але вже під час розмінувань.

Мешканцям області кажуть, що ще рано повертатися, але дуже багато людей хочуть подивитися, чи вціліли їх будинки. Розмінування триває, однак в пріоритеті дороги, адмінбудівлі, місця, де працюють газовики та електрики. Обстежити будинки і подвір’я швидко – не вистачає фахівців.

The post Староста села на Київщині підірвалась на розтяжці у підвалі сільради first appeared on UA-IN.

Запис Староста села на Київщині підірвалась на розтяжці у підвалі сільради спершу з'явиться на UA-IN.

У новій розмові російського окупанта з дружиною, яку перехопила СБУ, відкривається цікава інформація.

Загарбник розповів, що це самі росіяни обстріляли село Клімово у Брянській області, внаслідок чого постраждали люди. “Це наші херачать”, – сказав російський військовий.

На подив дружини, навіщо вони це роблять, окупант відповів: “Так треба”.

“Так треба. Так роблять для того, щоб типу хохли провокують. І ось тому потрапляють”, – пояснив окупант.

Почувши, що це самі росіяни відкрили вогонь по своїх, жінка сказала, що “від цього якось легше”.

Окрім того російський загарбник сказав, що так само Росія вчиняла за часів чеченської війни:

“Така ж херня була і в чеченську війну, квартири обстрілювали у Москві, типу, що це терористи. Насправді, це ФСБшники. Просто зараз вони (Україна – ред.) ніяк не могли дострілювати з такої відстані до Клімово”, – сказав окупант.

The post Окупант розповів дружині, що це самі росіяни обстріляли село у Брянській області в РФ first appeared on UA-IN.

Запис Окупант розповів дружині, що це самі росіяни обстріляли село у Брянській області в РФ спершу з'явиться на UA-IN.

Решта піде доучуватися в коледжі, де отримає професійну освіту. Однак ліцеї можуть відкритися тільки за умови, якщо буде набиратися щонайменше по два паралельних 10 класів по 25 учнів. Передусім таке правило загрожує тим, що навчальні заклади в селах і районах просто закриють.

Що передбачає реформа?
Далеко не кожен старшокласник в Україні зможе вступити до 10 класу. До 2027-го планують провести оптимізацію шкіл: на базі деяких будуть створені ліцеї, куди зможуть вступати за конкурсом випускники 9 класів, які планують здобувати вищу освіту у вузах.

Ті, хто не хоче або кому не пощастить із вступом, зможуть продовжити навчання в коледжах (зокрема в колишніх ПТУ), де отримають знання за останні класи і професію.
Нещодавно Верховна Рада ухвалила законопроєкт 4621-1, за яким у ліцеях має бути не менш ніж два класи на паралелі. І в кожному з них повинно бути не менш як 25 учнів. Виняток зроблено лише для шкіл у гірських районах, там може бути тільки один клас.

Якщо для міських навчальних закладів це не проблема, то для сільських, районних та інших невеликих населених пунктів – нездійсненне завдання. Там просто нереально буде виконати “норматив” через невелику кількість населення. Адже в середньому по Україні наповнюваність сільських шкіл становить 14 осіб. А отже, дітям звідти доведеться кататися на навчання в райцентри, сусідні міста або зовсім забути про вищу освіту і йти в коледж.

У школах України вже почалися скандали
Уже зараз у містах та селах задумалися про укрупнення шкіл. Фактично, частину навчальних закладів закриють, а в інших залишать тільки початкову і середню школу. Звичайно, це спровокувало скандали.

The post Скасування старших класів і негайне закриття сільських шкіл: нововведення, яке обурило вчителів та батьків first appeared on UA-IN.

Запис Скасування старших класів і негайне закриття сільських шкіл: нововведення, яке обурило вчителів та батьків спершу з'явиться на UA-IN.

У мережі показали покинуте Українське село без жителів. Про це розповіли на сторінці проекту “Captain Dzembronia”у соцмережі Facebook.

Повідомляється, що на Закарпатті, поблизу румунського кордону знаходиться Село Буркут, яке раніше було відомим курортом, а зараз повністю покинуте.

У селі немає жодного жителя, а старі розбиті будинки заповнені різним сміттям.

“Село Буркут – колись відомий курорт, а тепер пустка схожа на Прип’ять. Розташований під румунським кордоном, там, “де дітько говорить добраніч”. Туди важко дістатися, а ще важче вибратися. Саме так виглядає українська Шамбала.”- сказано в повідомленні.

Варто відзначити, що в південно-східному напрямку від села Буркут знаходиться гідрологічна пам’ятка природи – “Болото Висяче”. Також недалеко від села розташована Ботанічна пам’ятка природи під назвою “Редіскул”.

Село відоме джерелом з мінеральною водою типу “Єсентуки”, “Боржомі”, яка називається “Буркут”, що означає кисла, винна вода. Саме від неї походить назва села.

Відомо, що влітку в 1901 році в Буркуті жила Леся Українка, яка 40 днів лікувалася водою з мінеральних джерел. Тут відома поетеса написала цілий цикл віршів. Два рази до Лесі Українки в Буркут приїжджав Іван Франко, який пригощав її власноруч спійманою фореллю.

The post У мережі показали “мертве” українське село, мороз по шкірі: “Як Прип’ять” first appeared on UA-IN.

Запис У мережі показали “мертве” українське село, мороз по шкірі: “Як Прип’ять” спершу з'явиться на UA-IN.