Про те, коли колядувати, щедрувати та посівати за новим стилем, пише “РБК-Україна”.

Традиції колядування дещо відрізняються у різних регіонах. У декого ходять колядувати – 24 грудня на Святвечір, а подекуди – 25 грудня на Різдво.

Колядувати також можуть ходити на другий та третій день Різдва, тобто 26 грудня, коли вшановують святу Марію та 27 грудня, коли святкують Степана.

Колядувати можуть ходити як хлопчики, так і дівчатка. Колядки традиційно прославляють родючість землі, містять побажання щастя та розповідають історію народження Христа.

Коли щедрувати

На Щедрий вечір або на Маланки заведено щедрувати. За новим стилем це свято припадає на 31 грудня.

Традиційно щедрували тільки дівчата, але вже згодом почали ходити й юнаки. У щедрівках вихваляють господаря та його господу. Здавна у народі вірили, що така обрядова пісня сприятиме гарному врожаю у наступному році. Тому кожен господар заздалегідь закликав щедрівників до себе на Щедрий вечір. Вважалося поганою ознакою, якщо чийсь дім минули щедрівники.

Коли посівати

Здавна українці засівають рано-вранці на Василя. За новим стилем це свято припадає на 1 січня. У багатьох регіонах першому посівальнику давали найбільшу винагороду. Тож юнаки старались вийти посівати, якомога раніше.

Традиційно засівати мали ходити тільки хлопці, адже вірили, якщо першим на Новий рік у хату увійде юнак, то це віщує добробут. Під час віншування хлопці символічно посівають у домі пшеницю або ж інше зерно. Це віщує щедрий урожай в Новому році.

Сучасним колядникам, щедрівникам та віншувальникам дають гроші, а от у давнину їх пригощали солодощами, горіхами та фруктами.

The post Різдво по-новому: у які дати тепер колядувати, щедрувати та посівати first appeared on UA-IN.

Запис Різдво по-новому: у які дати тепер колядувати, щедрувати та посівати спершу з'явиться на UA-IN.

Літнє сонцестояння — це момент, коли нахил осі обертання Землі у напрямку на Сонце набуває найменшого значення.

Оскільки літнє сонцестояння триває лише короткий момент часу, то для дня, коли відбувається літнє сонцестояння, існують й інші назви, наприклад: “середина літа”, “найдовший день” або “перший день літа”.

Свято літнього сонцестояння широко святкується різними народами: у фінів-інгерманландців і — Юханнус, у латишів — Ліго.

Святкування з нагоди літнього сонцестояння і на честь Святого Іоанна Хрестителя відомі в багатьох народів. Найбільшого розмаху свято набуло в Іспанії, де 19–24 червня проводиться фестиваль “Вогнища Сан Хуана”, та в Бразилії — “Феста Юніна” 13-29 червня.

У слов’ян свято відоме як Купала. Його святкували у червні, хоча у зв’язку з введенням григоріанського календаря на державному рівні, а на церковному ні, свято почало припадати на ніч протии 7 липня. Хоча коректного його відзначати саме у червні. У 2021 році це свято припадає на 21 червня.

Святкували Купала здавна по всій Україні, щоправда, з певними відмінностями по регіонах. За радянського панування частина притаманних святу регіональних звичаїв, на жаль, відмерла.

Купала – це давнє язичницьке свято краси, молодості й самоочищення. З ним пов’язані цікаві обряди біля води, які влаштовувала молодь у ніч проти літнього сонцестояння. Хлопці готували вогнище, а дівчата вбирали опудало – Марену. З настанням сутінків парубки підпалювали ватру, через яку попарно перестрибували. Натомість юнки топили Марену, яка символізувала русалку, і пускали на воду віночки, ворожачи на майбутнє подружнє життя.

Як пише відомий український етнограф Василь Скуратівський у книзі “Місяцелік”, у цей день годилося обов’язково скупатися, а дітям – пострибати через кропиву. Всі, хто йшов на дійство, намагалися не оглядатись, щоб не наздогнала відьма, котра обов’язково мала бути присутньою на святі. Для того, щоб її впізнати, необхідно мати при собі попіл з вогнища, загорнутий у ганчірочку. Тоді відьма неодмінно підійде і скаже: “Віддай мені те, що у тебе є”. Крім того, якщо цей попіл закопати біля воріт, то жодна з відьом не доїтиме корів.

В інших селах закопували на леваді виготовлену з дерева ляльку, ставили поруч стіл, накривали його скатертиною, клали хліб з дрібком солі та, взявшись за руки, ходили довкола, наспівуючи пісень. По закінченні дійства Марену також відносили до річки й топили

Дівчата й хлопці намагались облити одне одного водою. На Закарпатті жінки робили на.Купайла віночки й відносили на могилки своїх дітей, що народилися неживими або ж нехрещеними померли. В цей день навіть не пускали корів у поле. До дійних тварин на цілу ніч і день підпускали малих телят, «щоб відьма не нашкодила». Зібраний на Купала подорожник вважався помічним од багатьох хвороб.

The post Літнє сонцестояння: традиції та звичаї first appeared on UA-IN.

Запис Літнє сонцестояння: традиції та звичаї спершу з'явиться на UA-IN.

Цей день знаменує кінець Різдвяних Святок, які проходять в період з 7 по 19 січня. Головним святковим обрядом є купання в ополонці. Навіть незважаючи на морозну погоду, на Водохреща у водойм збираються натовпи охочих зануритися у святу воду.

Звичаї на Водохреща
Напередодні, а також в день свята Хрещення, склався звичай хрестити оглашенних, а на водоймах і в храмах здійснювалось освячення води. Вода, яка була освячена в цей день – найбільша святиня, здатна зцілити душу і тіло. Її намагаються зберегти протягом усього року, освячуючи по потребі речі, приймаючи її як ліки під час хвороби і т. д.

У наших предків існувала маса звичаїв, які обов’язково виконувалися кожною сім’єю і в кожному будинку. Наприклад, ось такий звичай, пов’язаний зі святою водою: у господині в будинку був особливий глечик, який використовувався тільки для хрещенської води, у нього збирали сніг у день свята, а після того, як він ставав водою – відносили в льох і застосовували весь рік у випадку хвороби.

Хрещенські традиції
Існує безліч водохресних традицій і обрядів, що склалися за довгі тисячоліття. Однією з найпопулярніших і відомих традицій є приготування святкової куті з рису або пшениці з додаванням родзинок, маку, меду, кураги і чорносливу. Всі члени родини сідали за великим святковим столом, на якому були присутні кутя, узвар, вареники, млинці, здоба, страви з риби, каші, і разом чекали появи першої зірки на небосхилі. Тільки після цього можна було розговлятися, адже перед Хрещенням необхідно дотримуватися строгого посту.

Звичайно, головною традицією є водне хрещення. Вода освячувалася в криницях і джерелах, а якщо не було такої можливості, то в стінах храму. Цей обряд проводиться і в наші дні. Священик опускає в спеціальну ополонку хрест. Ополонку має назву “йордань”, а освячена в ній вода – “велика агіаса”, що означає велика святиня. Вірять у те, що ця вода є такою ж чудодійною і святою, як і вода Йордану, в яку входив Ісус.

Також стало всенародною традицією купання на Хрещення. Особливо часто біля ополонок можна зустріти людей, що страждають якими-небудь захворюваннями, які вірять у своє зцілення чудодійною водою. Крім того, тим, хто вбирався і переодягався під час святкування Нового року, також слід зануритися у святу воду, щоб очиститися від гріха. У дворах храмів можна побачити довгі черги з людей, бажаючих освятити воду. Однак ті, хто не зміг прийти на службу, може набрати воду з будь-якого водоймища в водохресну ніч. Вважається, що у всіх джерелах в цей час вода набирає свою цілющу силу.

Коли ж купаються на Хрещення?

Зазвичай купаються в ніч з 18 на 19 січня, причому багато хто намагається зробити занурення рівно опівночі. Але денне купання або нічне, – неважливо, як і те, у скільки купаються на Хрещення. Адже і дата свята в глобальній багатовіковій перспективі досить умовна.

Одна з причин популярності звичаю – повсюдне уявлення про те, що занурення в освячену купіль на Водохреща змиє всі гріхи. Насправді це не так.

The post Що потрібно обов’язково зробити на Водохреща: коли купаються в свято first appeared on UA-IN.

Запис Що потрібно обов’язково зробити на Водохреща: коли купаються в свято спершу з'явиться на UA-IN.