Вже другий тиждень у зоні відчуження пожежникам не вдається погасити вогонь. Влада запевняє, що ніякої небезпеки для людей немає, а радіація в повітрі у межах норми. Ми запитали в екологів та експертів чи дійсно все так однозначно.
У 2020 році взагалі краще й не виходити з дому, до епідемії коронавірусу в Україні додалось інше лихо – масштабна пожежа у Чорнобильській зоні. І хоч влада не б’є на сполох, мовляв, радіаційний фон у нормі й небезпеки немає, усе ж таки експерти зазначають, що ризик розповсюдження радіації є.
Наразі невідомо точна площа пожежі. В Державному агентстві з управління зоною відчуження зазначили, що вона складає приблизно 10 тисяч га. Точно можна буде підрахувати після погашення вогню. У 2015 році у цій зоні згоріло 15 тисяч га.
Так, це вже не перша масштабна пожежа у Чорнобильській зоні. Зі слів голови Агентства Катерини Павлової, влада винна у тому, що стався рецидив.
Після пожежі у 2015 році на цій території лишилось згарище, яке дуже швидко зайнялось й посприяло масштабному розповсюдженню вогню. На думку Павлової, влада повинна була знешкодити це згарище аби не допустити повторного загорання, але цього за п’ять років не було зроблено. У цій зоні дуже небезпечно боротися з вогнем, адже залишки погорілих дерев падають як сірники. А радіаційний фон на цій території завищений.
Які наслідки пожежі в Чорнобильській зоні для людей?
Влада запевняє, що всі рятувальники забезпечені необхідними засобами для захисту. А пересічним громадянам взагалі не варто перейматися, адже заміри повітря на радіацію у Києві та інших населених пунктах не перевищують норму. Такі меседжі надсилає ДСНС та уповноважені особи держави.
Проте експертка Центру екологічних ініціатив “Екодія” Олена Міскун переконує, що загроза зовсім в іншому.
Замірювання радіаційного фону не допоможе, він лишиться незмінними, оскільки нових викидів радіації не було. Основна проблема це те, що радіаційні частинки осідають на полях й потраплятимуть до людей з продуктами,– сказала у коментарі 24 каналу Олена Міскун.
Радіоактивні елементи, які вилетіли з ядра реактора у 1986 році, продовжують лежати на землі у зоні відчуження й вони нікуди не поділись. Тисяча років мине поки вони стануть неактивними. Тому коли у цій зоні щось горить, повітря піднімає згорілі залишки у вигляді диму й попелу разом з радіоактивними часточками, розповіла еколог.
Й не варто чекати на підвищення радіаційного фону, запевнила Олена Міскун, небезпека полягає у тому, що цей попіл розповсюджується на інші території й країни. Його не достатньо аби рівень фону показав наднормову цифру, водночас, якщо ці радіоактивні матеріали потраплять на продукти харчування, те що у нас надходить з полів, людина, яка їх вживає матиме проблеми зі здоров’ям. Найгірший варіант – можна вдихнути цю небезпечну часточку.
Посадовці або закривають очі на це або не розуміють проблеми, підсумувала Олена Міскун.
Які наслідки пожежі для природи?
Це ліс особливий. Він уявляв собою унікальний експеримент, коли природу залишили на дуже довгий час у спокої, такий собі унікальний біосферний заповідник у якому природа належала сама собі, продовжує розповідати еколог.
Там почали відроджуватись популяції диких звірів. Це була унікальна можливість лісу вирости й вилікуватись. Пожежа звісно негативно вплине на все те, що там встигло відродитися.
І винні у цьому люди. Нагадаємо, що пожежу розпочав раніше судимий 27-річний чоловік. Він заради забави підпалив сухостій.
Пожежі у Чорнобилі: що відомо
З 4 квітня рятувальники не можуть приборкати пожежу у Чорнобильській зоні. За попередніми даними, вона виникла під час умисного підпалу трави “заради забави”.
До гасіння полум’я залучають все більше людей – на місці працює майже 400 пожежників та майже сотня одиниць техніки. Три літаки та три вертольоти ДСНС напередодні скинули 370 тонн води.
Пожежу в Чорнобильській зоні видно навіть з супутників NASA.
Синоптики кажуть, що сьогодні до Києва потрапить забруднене повітря, адже у бік столиці дме сильний вітер.
Вогонь наближається до Прип’яті Масштабні пожежі у Чорнобильській зоні: вогонь наближається до Прип’яті
Верховна Рада України схвалила законопроєкт про підвищення штрафів за підпал трави Рада підтримала підвищення штрафів за підпал трави: деталі. Відтепер мінімальне покарання зросте від штрафу у 170 гривень до 3 тисяч 60 гривень.