В Україні 1 січня 2022 року завершився перехідний період впровадження реформи шкільного харчування. Тепер годувати учнів мають по-новому в усіх закладах.
Оновлене меню для їдалень містить 160 страв. Кухарі зобов’язані обмежити у них кількість солі та цукру, жирів та субпродуктів. Про це OBOZREVATEL повідомили у Держпродспоживслужбі.
Ініційована першою леді України Оленою Зеленською реформа шкільного харчування з 1 січня має запрацювати повною мірою – змінити меню та склад страв в їдальнях мають в усіх закладах.
Оновлене меню для шкільних їдалень має 160 страв. Кухарі зобов’язані обмежити у їжі для дітей кількість:
солі;
цукру (у 2-2,5 рази, до 7,5 г на один прийом їжі);
жирів рослинного походження;
жирів тваринного походження;
субпродуктів;
хліба (із 60-80 г до 30-50 г на один прийом їжі).
І водночас у меню повинні зменшити кількість:
молока та кисломолочних продуктів;
м’яса (зокрема, збільшити кількість м’яса птиці так, щоб протягом п’ятиденного робочого тижня у разі одноразового харчування були дві порції м’яса по 70 г, 100 г або 120 г кожна, залежно від віку дітей);
риби;
свіжих овочів і фруктів (до 100 г на один прийом їжі).
Особливості страв:
приблизно 75% продуктів мають бути рослинного походження: овочі, салати, злакові, фрукти та ягоди;
картоплю як окрему страву можна давати не більше ніж двічі на тиждень у разі п’ятиденного перебування в школі, або не більше від трьох разів у випадку 6–7-денного перебування;
не можна відварювати овочі, щоби приготувати салати наступного дня;
салати треба заправляти перед видаванням;
треба надавати перевагу продуктам із вищим вмістом харчових волокон (наприклад, обирати гречку замість рису);
надавати перевагу цільнозерновим хлібобулочним виробам із високим вмістом клітковини з додаванням висівок, насіння;
у стравах можуть бути очищені горіхи або насіння. Але їх треба вказувати в меню, аби діти з харчовими алергіями знали про це. Горіхи або насіння також можна пропонувати в окремій упаковці, але без глазурі й цукру;
м’ясні страви (очищені від волокон курку, індичку, нежирну свинину, телятину) треба якомога частіше комбінувати з овочевими гарнірами чи салатами;
насичені жири, зокрема вершкове масло, не мають становити понад 10% від загальної кількості калорій;
сніданок, обід та вечеря мають містити по одній порції зернових продуктів або картоплі, овочів, фруктів, м’ясних чи рибних страв, молочних чи кисломолочних продуктів. Плавлений сир давати дітям не можна;
сіль можна використовувати лише йодовану та лише для приготування їжі;
заборонено використовувати соуси та майонези, крім кетчупу з високим вмістом томатів на 100 г продукту;
питна вода має бути доступна завжди під час їжі, сік можна пропонувати в обмеженій кількості й без додавання цукру та підсолоджувачів.
У шкільних буфетах відтепер заборонено продавати такі готові продукти та напої:
солодкі хлібобулочні вироби;
продукти з високим вмістом цукру чи солі, консервантів, барвників та ароматизаторів;
м’ясні та рибні продукти промислового і кулінарного виробництва;
гриби;
газовані напої, зокрема й солодкі;
непастеризовані соки;
непастеризовані молочні продукти;
каву.
“Держпродспоживслужба контролюватиме впровадження нових норм та дотримання санітарних норм закладами освіти”, – зазначила голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.
Про реформу шкільного харчування
Реформу шкільного харчування започаткувала перша леді Олена Зеленська, меню розробив шеф-кухар Євген Клопотенко. Оновлене меню для їдалень презентували у травні 2021 року, воно розраховане на 4 тижні і містить 160 страв.
А наприкінці жовтня МОЗ оприлюднило технологічні карти цього меню. Карти отримали всі необхідні експертизи – це означає, що будь-яка школа України може скачувати документ і годувати дітей новими стравами. Дотепер нові норми харчування впроваджували поступово – у школи та дитячі заклади оздоровлення та відпочинку, які самі хотіли змінити харчування в їдальнях.