Зеленський може піти у відставку, а прем’єром стане Медведчук – Портников

Серйозний економічний і соціальний криза почалася б найближчим часом в Україні і без світової пандемії коронавируса.

Епідемія тільки прискорила і посилила його, тому що при владі в Україні перебувають не нові обличчя, а непрофесійні політики – сказав в інтерв’ю український публіцист і журналіст Віталій Портников.

– Коронавірус виявився чорним лебедем для всього світу. Прем’єр Шмигаль вже заявив, що Україна входить в економічну кризу, викликаний вірусом. Як переживемо?

– Ніхто в цілому світі не може передбачити наслідки пандемії – так що і я не буду пророком апокаліпсису. Але те, що слабкі залежні економіки мають менший запас витривалості, думаю, і пояснювати не потрібно.

Як і те, що в Україні серйозна економічна і соціальна криза почався б найближчим часом і без епідемії. Вона його тільки прискорила і посилила.

За тиждень до масштабної світової ізоляції президент Зеленський перезавантажив влада, помінявши уряд і генпрокурора. Навіщо?

– Ми не маємо справу з класичною конституційної процедури формування українського уряду. Ми живемо в президентсько-парламентській республіці, де відповідальність за формування уряду повинна брати на себе правляча партія або коаліція більшості в парламенті.

Ця правляча партія для початку повинна мати достатню кількість кваліфікованих депутатів, які можуть заслухати кандидатів на посади міністрів. Кандидатів на посаду прем’єр-міністра, на посади інших керівників уряду, віце-прем’єрів, заслухати їх програми дій на тій чи іншій посаді. Затвердити їх на посадах для подальшого затвердження президентом країни.

Президент може включатися в цей процес тільки тоді, коли він категорично не згоден з якоюсь кандидатурою. Також депутати мають повне право заслухати тих керівників, які пропонуються самим президентом – міністра закордонних справ і міністра оборони.

І в разі незгоди з їхньою програмою або особистостями, відмовитися від їх затвердження. Якщо президент країни є представником правлячої партії – це легша задача.

Однак в українських умовах нічого подібного не відбувається. По-перше, у нас немає компетентних депутатів, які могли б зрозуміти, які програми дій міністрів. І через катастрофічних для України президентських і парламентських виборів 2019 року був сформований непрофесійне парламентська більшість.

Воно далеко від розуміння процедури і самої логіки парламентаризму, ще й пов’язано з непрофесійним керівником.

Чтайте також:  З 12 березня Кабмін вводить карантин по всій Україні на три тижні через коронавірус

– Тобто в 2019 році на президентських і парламентських виборах українці насправді проголосували не за нові обличчя в політиці, а за непрофесіоналізм?

– Так, і таким чином висловили свою зневагу до самої суті демократичних процедур в управлінні державою. Депутати українського парламенту не заслуховували прем’єр-міністра і міністрів ні в минулому році, ні в цьому. Вони голосують за список кандидатур, про який дізнаються за кілька годин до його призначення.

Більш того, в нинішній ситуації дійшло до того, що більшість кандидатів, запропонованих Зеленським на засіданні фракції правлячої більшості, відмовилася від участі в уряді. Але це нікого не зупинило від подальшого голосування.

Жоден з депутатів правлячої більшості навіть не поставив питання президенту про управлінський сором, до якого він закликав. Не було ніякого обговорення кандидатури міністрів, не було ніяких питань про наміри дій міністрів, не було ніякого розуміння, хто ці люди і чи здатні вони виконувати свої обов’язки на цих посадах.

Не було навіть ніяких питань до президента, який узяв на себе невластиві функції призначення міністрів, фактично підміняючи собою парламентську більшість.

– Чому ж він сам пропонував кандидатури в уряд?

– У 2019 і в 2020 роках депутати від віртуальної політичної партії “Слуга народу”, про програму якої не знає жоден український громадянин, і яка є по суті декорацією, проголосували за невідомих їм людей, які є декорацією уряду.

У такій ситуації можна, звичайно, обговорювати якість декорацій і сенс її заміни. Громадяни України повинні усвідомити просту річ, що ніякого уряду в країні після обрання Зеленського президентом немає.

І це та реальність, в якій ми зараз живемо. Так само не існує і законодавчої влади. Є узурпація влади невеликою групою осіб, самим президентом України, який постійно бере на себе функції не прописані в Конституції, його найближчим оточенням, яке працює в Офісі президента і яке, ймовірно,

В інших країнах таке правління мало чітку назву – управління мафії, яка підпорядкувала собі держава за участю виборців і освятила цей процес консолідації мафії навколо державних ресурсів і самої системи управління. Такі приклади були в політичній історії багатьох країн. Найбільш яскравим є приклад Італії, де в певній мірі це правління вдалося перервати тільки після знаменитої операції “Чисті руки”. Це був реальний приклад деградації державних інститутів, коли не вдається впоратися з керуванням і заміною політичного процесу, процесами кланового управління під будь-якими гаслами.

Чтайте також:  Повторне зараження COVID-19 і наслідки хвороби: лікар назвав групи ризику

Що дивно в цій історії – декорація уряду Олексія Гончарука була задіяна для того, щоб створити імідж реформаторського уряду, здатного створити зміни в країні перед західними кредиторами. На це було витрачено стільки ресурсів, в тому числі і особистих самого президента країни. Тепер ця декорація була змінена на іншу з такою швидкістю, що ті ж західні інвестори можуть запідозрити, вони мають справу не з реальною владою, а з декорацією влади. Це серйозний прорахунок людей, які придумали політичний проект “Володимир Зеленський”.

– І хто буде новим прем’єром?

– Існує тільки два варіанти. Перший – це те, що на чолі третього уряду Зеленського буде вже не технічне обличчя начебто Гончарука або Шмигаль, а буде достатньо сильний прем’єр з політично-олігархічного табору.

Він замкне на себе всю вертикаль влади, почне відновлювати країну в умовах економічної кризи і соціального хаосу. Сам президент при цьому стане номінальною фігурою, яка буде виконувати свої обов’язки навіть не в межах конституційних повноважень, він і буде повністю позбавлений будь-яких реальних важелів влади. Більш того, буде готовий від цих важелів відмовитися, як від непосильних.

Його єдиним бажанням буде досидіти час в президентському офісі, сподіваючись, що прем’єр-політик врятує від розчарування більшість його прихильників.

Є інший варіант, більш ймовірний. З поглибленням соціальної і політичної кризи буде відправлений у відставку чинний спікер ВР, на його місце виберуть нового керівника, який після відставки президента стане на час виконуючим обов’язки глави держави.

Він підготує оформлення нового уряду національного порятунку або кризового уряду і підготує ситуацію щодо дострокових президентських і парламентських виборів. Вони стануть для України першим кроком для виходу з цього важкого політичного та економічної кризи, в який ми занурюємося.