Для підлітків запрацювала гаряча лінія психологічної підтримки
З початку пандемії діти і підлітки виявилися заручниками складних життєвих обставин і самотності. Підтримку таким дітям і підліткам надають психологи мобільної бригади психосоціальної допомоги. Її співробітниця Марина вже збилася з рахунку, скільки дзвінків вона і її колеги отримали з початку карантину.
“Просто шквал дзвінків. Сварки в сім’ї, насильство, самотність людей похилого віку і підлітків – це все наслідки самоізоляції”— – розповідає Марина, яка працює у складі мобільної бригади вже п’ять років.
Самоізоляція стала справжнім каталізатором конфліктів і причиною зростання числа випадків сімейного насильства в усьому світі.
Від початку пандемії коронавірусу та впровадження карантину мобільні бригади почали працювати на сході України за підтримки дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та уряду США, збільшивши час роботи та розширивши географію прийому дзвінків. За даними ЮНІСЕФ, в Україні рівень насильства з початку року зріс втричі, а кількість випадків насильства насильства над дітьми в два рази.
За словами психолога, до них стали частіше звертатися за допомогою діти і підлітки, які страждають на карантині без спілкування і під тиском дистанційного навчання.
Одного разу Марина отримала в неробочий час дзвінок від 15-річної Валі, яка втекла з дому. Соцпрацівник почула в трубці: “я нікому не потрібна, мені дуже боляче”.
Проблеми в сім’ї 15-річної Валі з Костянтинівки почалися з тих пір, як її мама привела додому нового чоловіка. У зв’язку з карантином жінка втратила роботу продавщиці, і вся сім’я опинилася в ізоляції в двокімнатній квартирі. Мама Валі почала випивати і сваритися з дочкою.
Але головною загрозою в сім’ї був вітчим, який в стані алкогольного сп’яніння ображав дівчину, погрожував їй і кілька разів, коли мами не було вдома, чіплявся до Валі.
При цьому, підліток неодноразово намагалася поговорити з мамою і заслужити її уваги. Але мати стала цуратися дівчинки і звинувачувати, що вона заважає її особистому щастю.
Через нестерпну атмосферу в сім’ї у дівчини почалися конфлікти з однолітками, психосоматичні розлади і все частіше виникало бажання піти з дому. Ситуацію загострювала ще й пандемія і агресивний вітчим, який продовжував зловживати алкоголем і домагатися дівчини.
Під час чергової сварки Валя втекла до подруги. Номер мобільної бригади дівчині дала мама її подруги, які її прихистили. І цей дзвінок врятував стосунки в сім’ї Валі.
Спочатку психологиня дала їй час виплакатися, потім, заспокоюючи дівчину, разом з нею правильно дихала. Вони разом довго розбиралися в проблемі, обговорювали варіанти її вирішення. Наступного дня вранці Марина отримала від Валі повідомлення зі смайликом-сердечком: “я подумала. Спасибі вам, я повернулася додому”.
Вдома Валя ще раз поговорила з матір’ю, розповіла їй про домагання вітчима, і жінка повірила дочці. Вона розійшлася з агресивним чоловіком і з часом перестала вживати алкоголь.
Зараз мобільна бригада продовжує працювати з дівчиною і з її мамою, яка пішла на контакт з психологами. На щастя, жінка вже знайшла роботу і їхні стосунки з дочкою налагоджуються.
Психологічний клімат в сім’ї дівчини покращився. Сама Валя, прагнучи до змін у житті, зробила нову зачіску, почала більше часу приділяти навчанню і плануванню майбутнього.