В Україні виганяють зі школи особливих дітей

Дитину виганяють зі школи та тиснуть на батьків через небажання надати інклюзивне навчання

Мати першокласника розповіла, що насправді відбувається в школі з інклюзивною освітою.

Попри те, що закон про інклюзивну освіту в Україні набрав чинності вже давно, у школах досі не готові до такої форми освіти та й часто просто не бажають її запроваджувати, щоб полегшити собі життя.

Про один з таких випадків розповіла мати 6-річного першокласника на сторінці Facebook-спільноти “Батьки SOS”.

У хлопчика виявили гіперактивний розлад, а отже така дитина потребує особливої уваги та інклюзивного навчання.

В інклюзивному центрі, в якому дитина пройшла комісію, батькам дали однозначний висновок – дитина потребує інклюзивного навчання та асистента вчителя.

І тут, як кажуть, почався треш. У школі відмовили батькам у законному праві надати їхній дитині можливість інклюзивного навчання.

Чтайте також:  Спершу почули звук вибуху, а потім повалив чорний дим: у столичній школі спалахнула пожежа

“Адміністрація школи категорично проти, мовляв, інклюзії в нас не було і ніколи не буде. Почали давити на нас морально, кожного дня телефонувати і розповідати, яка дитина неслухняна і забирайте вже і негайно. Я написала заяву на відкриття інклюзивного класу, додала висновок з ІРЦ. Завтра викликають до директора на зустріч, підозрюю, що знов відмовлять і попросять забрати дитину зі школи. Що робити? Може, тут є юристи і можна отримати якусь консультацію? Нам дуже потрібна підтримка”, – у розпачі пише мати дитини.

Зауважимо, що насправді для “особливих” дітей має бути тютер, або простими словами, соціальний педагог, на оплату роботи гроші виділяють з бюджету. Для цього дирекція школи має направити листа до відділу освіти з проханням відкрити таку ставку.

Крім того, адміністрація має написати прохання у мерію, звідки виділяють кошти на доплату вчителям (20% від ставки) та на обладнання робочого місця дитини, яка потребує інклюзивної освіти.

Чтайте також:  Сильна стаття психолога про те, як складаються долі дітей, чиї батьки вирішили, що будуть жити тільки «заради них»