Законом встановлено, що частки у спадщині кожного зі спадкоємців рівні, крім випадків, коли спадкодавець, склавши заповіт, сам не розподілив спадщину між ними. Про це розповіли в Міністерстві юстиції України.
Спадкоємці можуть за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, або за нотаріально посвідченим договором, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, змінити розмір частки у спадщині когось із них.
Існують два варіанти розділу (виділу) спадкового майна між спадкоємцями:
договір про зміну розміру частки у спадщині (спадкоємці змінюють розмір спадкових часток-наприклад, один спадкоємець успадковує 1/3 частку спадщини, інший 2/3 частки спадщини);
договір про розподіл спадщини (спадкоємці визначають конкретне майно, яке може відповідати їх часткам у спадщині — наприклад, один спадкоємець успадковує квартиру, інший — житловий будинок).
Однак не може бути посвідчений договір про розподіл спадщини відповідно до заповіту, в якому заповідач конкретизував розподіл свого майна між тим чи іншим спадкоємцем і кожен спадкоємець за заповітом стає власником конкретної, зазначеної в заповіті речі (одному квартира, іншому – будинок).
Як правило, поділ спадщини здійснюється спадкоємцями відповідно до часток у спадковій масі, що належать їм за законом або заповітом. Тобто, при поділі спадкоємець отримує майно, Рівне за вартістю його спадкової частки.