На відміну від Заходу, в Україні диплом не гарантує ані знань, ані працевлаштування, тому в школярів і відсутня мотивація гарно вчитися, щоб потім поступити до вишу
Автор власних успішних навальних методик і програм, засновник першої в Україні приватної школи «Гранд» та онлайн-школи «Гранд-Експо» Володимир Співаковський навів п’ять причин незадовільного складання ЗНО українськими випускниками. Освітянин перерахував їх в інтерв’ю порталу Obozrevatel.
Вчитися не немодно
«Не сказав би, що результати смертельні чи зовсім уже незадовільні, адже досягти 100% ККД сьогодні нереально. А з іншого боку — все-таки помітна деградація освіти взагалі, як у математиці, так і в інших науках, оскільки бути розумним стало не модно. Не мріють діти стати винахідниками чи інженерами — у цьому можна переконатися, коли подивитись на їхніх кумирів, ютуберів і тіктокерів, і послухати, про що вони говорять, як говорять».
«Але головна причина: перспектив застосувати свій розум у нашій країні не так уже й багато, а якщо нема місця застосування праці, стирається і мотивація навчатися».
В Україні диплом не гарантує ані знань, ані працевлаштування
«Випускник найкращого економічного вишу не здатен скласти бізнес-план, а до випускника найкращого медичного страшно потрапити на прийом, бо можна не вижити! Навіть брендові університети дають не вельми якісну освіту — ті, куди всі прагнуть потрапити. Ті, через які зараз, напевно, побиваються абітурієнти, котрі не склали математику, і їхні батьки».
«Чому люди готові все життя збирати своїй дитині на Оксфорд або Кембридж? Бо потім вона отримає престижну добре оплачувану роботу. У Франції та Німеччині виші безкоштовні, але підхід такий самий: якщо ти навчаєшся на пілота, після закінчення навчання ти літатимеш, а не працюватимеш офіціантом. Якщо на айштішника — тобі запропонують роботу в провідній профільній компанії, і це означатиме, що ти не помилився, обрав справді брендовий заклад. А в нас можна вивчитися за фахом «міжнародний бізнес» — і прибирати столики в кав’ярні. Диплом навіть модного вишу не гарантує ані знань, ані працевлаштування. Ось про що давно варто задуматися, а не про те, куди бігти подавати апеляцію за результатами ЗНО».
Не навчання онлайн винне, а невміння ним користуватися
«Щодо онлайн-навчання, то стверджувати, що це зло, теж неправильно. Минулого року я зробив те, про що давно мріяв, — створив онлайн-школу. Багато говорити про неї не буду, аби ви не вирішили, що це реклама, суть ось у чому: онлайн-навчання буде працювати, якщо його правильно організувати. Я дуже хвилювався за фізику й хімію: ну як ти хімії в онлайні навчатимеш? Це ж повинно булькати щось у пробірці, кипіти, реагувати… А фізика — як ти онлайн поясниш коливання маятника? Але нічого, знайшли найкращих учителів, зняли цікаві уроки. І ось результат: троє наших учнів виграли олімпіади з хімії! Хоча займалися дистанційно».
«До речі, не треба робити з дистанційної освіти якесь нововведення, що виникло виключно через пандемію. До коронавірусу в нас у країні 65 тисяч дітей навчалися дистанційно: діти артистів, бізнесменів, спортсменів, ті, в кого поблизу немає школи, кому стан здоров’я не дозволяє школу відвідувати… Хіба всі вони — неуки? Ні».
«Онлайн-навчання — складова нашого нинішнього життя, і від цього нема куди подітися. Ним потрібно займатися, вдосконалювати, залучати психологів, медиків, вивчати особливості, правильно будувати графік. А сказати, що бахнув ковід, ми пішли в онлайн — і масово отупіли, тому так погано склали… Копайте глибше. Справа не власне в онлайні, а в невмінні ним користуватися».
«Можливо, хтось і справді не отримав знань, які міг отримати, бо одній дитині потрібен контроль, а інша без «нагляду» займатися не буде. Хтось хоче самостійно вчитися, комусь ліньки розгорнути книжку. Чиїсь батьки постійно поруч, а чиїсь працюють у дві зміни. У когось удома один комп’ютер на п’ятьох. Або в селі, у провінції, взагалі нема інтернету й комп’ютера, і купити нема за що».
Жалюгідна зарплатня в державних школах
«Проблема з учителями – одна з них. Ми в онлайн-школу набирали колектив — перешерстили 500 людей! Ледве відібрали 60 потрібних. А з державними школами зовсім біда, бо на державну вчительську зарплатню піде лише той, хто нікуди більше не зміг піти. Найкращий випускник педвишу — навряд чи. І винен у цьому, знову ж таки, не випускник, не вчитель. І не йому потрібно запитання ставити і висувати претензії».
Пандемія позбавила грошей на репетиторів
«Ще одна причина, і досить важлива: у багатьох батьків просто не було грошей на репетиторів. Криза зжерла всі заощадження в людей, а без репетитора за такого онлайн-навчання, не налагодженого, не продуманого, сирого, за відсутності контролю дуже важко підготуватися до вступу. Особливо коли йдеться про математику. Історію можна прочитати як цікаву книгу. І літературу, звісно. Правила можна вивчити напам’ять. А що робити, скажімо, з геометрією?».