Діти, що ростуть без батьків. Жінки, які роками не бачать коханих. Нелюдське ставлення і жахливі умови праці. Чому українці продовжують їздити на заробітки попри усі “але”?
“Здавалося, це не про мене”
Марія (ім’я змінено – Ред.) перебуває у декреті, її чоловік – працює, щоб забезпечити родину. Квартиру орендували: “Здавалося, всі так живуть. Я і сама не зрозуміла, як моя родина опинилася в цій ситуації. Вирішили ризикнути й вкласти гроші в бізнес… З того часу “відпрацьовуємо” цей ризик”.
“Щоб зекономити на оренді квартири, я поїхала з Ужгорода разом з донечкою до своїх батьків на Херсонщину, а чоловік – до Словаччини в пошуках заробітку. З надією, що це ненадовго”.
її доньці зараз два роки. Чоловік на заробітках вже дев’ять місяців і вони бачилися за цей період лише раз – на Новий рік.
“Важко не бачитися, не торкатися, не відчувати один одного. Але найважче коли донечка у тебе питає “Мама, а де тато?”. А ти відповідаєш “він працює, скоро приїде і ми будемо усі разом”. А от коли настане це “скоро” – невідомо”, – каже жінка.
“Як би страшно не було в цьому собі зізнаватися, але за цей час, поки ви не бачитеся, ти відвикаєш від людини. У кожного з’являються свої проблеми: у тебе побутові, у нього – як швидше заробити гроші. З’являються нові друзі, нові інтереси. Це шалене випробування ваших стосунків і вашої родини – як би ви один одному не довіряли”, – розповідає Марія.
“То наше життя, ми його проживаємо самі і вчимося на своїх помилках. Поки ми з донечкою вчимося їздити на велосипеді, наш тато – втілює мрію на наше окреме житло”.
Мільйони по світу
Вичерпної інформації про те, скільки ж українців їздить працювати за кордон, немає. Залишається спиратися на дані Державної служби статистики за 2015-2017 роки, коли вони востаннє проводили ґрунтовне дослідження з цього приводу. Воно показало, що за цей період на заробітках перебувало 1 млн 303 тисячі українців.
Минулого року тодішній міністр соціальної політики України Андрій Рева повідомив, що, за експертними оцінками, на постійній основі за кордоном працює 3,2 млн громадян України, а в окремі періоди – від 7 до 9 млн осіб.
За підрахунками Нацбанку, минулого року трудові мігранти переказали в Україну 12 мільярдів доларів США. Це – понад 8% ВВП країни. Цього року через карантинні обмеження та закритість кордонів очікуватимуть меншу, та все одно значну суму – близько 10 млрд доларів.
Держстат фіксує 11 країн, куди українці їздять на заробітки найчастіше. П’ятірка лідерів – Польща, Росія, Італія, Чехія та США.
Минулої осені комплектувати товар на складі польської мережі магазинів поїхав і Остап (ім’я змінено – Ред.): з попередньої роботи чоловік звільнився, нову в Україні не знайшов, тож вирішив шукати за кордоном.
“Там працювали не лише українці – були й поляки. Різниця у ставленні вражала, дуже виражена була певна “кастовість”. Дійшло до того, що українців називали по номерах: у нас був у кожного свій робочий номер”, – розповідає Остап.
“Спершу я подумав, що це до всіх так – але потім я почув, що поляків називають на ім’я і прізвище, і в мене всередині аж запалало. Перекури в поляків в один час, в українців в інший. Так само обіди – лише окремо. У них робочий день по 8 годин, у нас – по 12”, – пояснює він.
“Це не всюди так, але ця мережа магазинів – це як рабство якесь. Під час комплектації замовлення одна з наших дівчат сильно поранила руку. Вона звернулася до керівництва за аптечкою, на що отримала відповідь, мовляв, що ти тут забула – марш до праці”.
Остап каже, що для нього це був цікавий досвід, однак більше він на заробітки не поїде – передусім, саме через таке ставлення до українців. Крім того, для нього це виявилося зовсім не вигідно. За півтора місяця роботи на складі він заробив 1500 злотих – це близько 9 тисяч гривень.
Втім, чоловік каже, що в дечому розуміє тих, хто їде на заробітки, попри таке ставлення, і часто не надто великі заробітки: “Наші люди, особливо старші, їдуть туди, в ці жахливі умови, тому що не можуть знайти роботу тут. Тут всім потрібні 20-річні із 30-літнім досвідом роботи. Якщо ти 40+, знайти роботу в Україні буває дуже непросто, особливо в селах. А за кордоном робота завжди є. Хай навіть “чорна”.
“Треба готуватися”
Історія Андріани (ім’я змінено, – Ред.) кардинально відрізняється від Остапової. Вона працювала в одному з топових готелів Польщі у портовому місті Мельно. Дівчина переконана: можна знайти класну роботу, з користю і цікавістю провести час навіть на заробітках. Але до цього потрібно готуватися.
“По-перше, у Польщі для того, аби працювати в гастрономічній сфері, ти маєш пройти кваліфікований медогляд: купа аналізів, тестів, мазків, сканувань, – пояснює вона. – Це не так, як у нас: хочеш працювати в кафе, власник дав добро – працюй”.
Ще один важливий аспект – мова. Без знання польської хорошої роботи не знайти.
“Якщо ти хочеш працювати на нормальній роботі, де буде і хороша зарплата, і більш-менш адекватне ставлення, і щоб тебе цінували як працівника, треба знати мову. Для всіх інших випадків – “чорна”, важка фізична робота”, – каже Андріана.
“З такою повагою, як у тому готелі, до мене не ставилися на жодній роботі. Був навіть випадок, коли я здерла покриття на нігтях, то керівництво побачило мої руки й сказало: “Ти що, так не можна виходити на роботу”. Після цього відправило мене на манікюр. Безкоштовно, звісно. Ще й ці дві години як робочі зарахували”, – ділиться дівчина.
Та більше Андріана на заробітки не поїде. Вона разом з чоловіком готується емігрувати до Сполучених Штатів. Він уже 3 роки готував їм “місце” там – вона у той час їздила на заробітки, забезпечуючи їм “фінансову подушку”. Зараз вони чекають на останні документи, аби вже восени виїхати з України.
Важлива інформація для українців, які мають борги за комуналку Багато українців через важкий час не…
Відьма зробила прогноз Тарологиня та відьма Тетяна Гай спрогнозувала, що на росію чекає нещасливе майбутнє.…
Керівниця медичної служби 108-го окремого батальйону "Вовки Да Вінчі" 59-ї бригади, дівчина загиблого Героя України…
Складні погодні умови, що склалися 21 листопада майже по всій Україні, наприкінці тижня охоплять усі…
Реформа орієнтована не лише на встановлення статусу інвалідності, а й на підтримку реабілітації та відновлення…
На Калущині покарали батька за те, що він ставив сина на гречку У Калуському міськрайонному…