1 вересня 2018 року українські діти пішли в перший клас Нової Української Школи. Однак учні 143 пілотних шкіл зробили це на рік раніше. В цьому році вони першими завершують початкову школу НУШ. Педагогам і батькам цікаво, з якими викликами в роботі зіткнулися вчителя пілотних класів і якими ростуть понад 7 тисяч їхніх учнів.
Вчителів 5-9-х класів чекають тренінги по модельним програмам
Підсумки пілотування НУШ представило на онлайн-подію «Агенти змін» Міністерство освіти і науки України разом з усіма партнерами по впровадженню реформи: ЮНІСЕФ в Україні, громадським союзом «Освіторія», проектом фінської підтримки реформи української школи «Вчимося разом», програмою «EU4Skills» , Командою підтримки реформ МОН.
– Сьогодні, з розвитком сучасних технологій, недостатньо надати дитині тільки знання – потрібна ще й соціалізація, вміння застосовувати знання та навички в житті. Саме на цих принципах базується НУШ, – запевнив міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет під час конференції «Агенти змін». – Головна мета реформи загальної середньої освіти, що стартувала чотири роки тому, – створити безпечну здорову сучасну комфортну інклюзивну і мотивуючу для всіх учасників освітнього процесу навчальне середовище. Але основний агент змін, людина, на якому тримається реформа, – це вчитель НУШ. Тому в центрі уваги має бути саме сприяння особистісному та професійному його росту. Основною складовою реформи НУШ є підготовка нового вчителя.
За словами міністра, в минулому році 901 вчитель пройшов сертифікацію, яка звільняє від атестації і дозволяє отримати щомісяця 20% надбавки до посадового окладу.
– Але щоб вчити по-новому, вчитель повинен отримати ще й свободу дій: вибирати навчальні матеріали, експериментувати, а також свободу вчитися, – вважає Сергій Шкарлет.
– Заробив принцип «гроші ходять за учителем»: педагог може підвищувати кваліфікацію за бюджетні кошти не тільки в закладах післядипломної освіти. У нього є вибір, до кого звернутися. Поставлено лише дві вимоги: за 5 років підвищення кваліфікації має скласти 150 годин, а навчання повинно відбуватися щорічно, – підкреслив міністр і повідомив, що зараз починається новий етап підвищення кваліфікації вчителів.
– Уже для базової освіти, держстандарт якого затверджений у вересні 2020 року. На його основі вже розроблена і введена типова освітня програма, завершується експертиза модельних навчальних програм і починаються тренінги, щоб педагоги могли вільно ними користуватися.
Краще готові до дистанційного навчання
Так співпало, що пандемія – ще один виклик під час проведення реформи. Пілотні школи були краще за інших готові до навчання в нових умовах, за висновками МОН. Вчителі розробляли нові форми уроків, експериментували, не боялися застосовувати можливості інтернет-ресурсів.
У тому, що принципи НУШ особливо актуальні в часи COVID-19, переконана також заступник голови представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Лора Білл. За її словами, через пандемію поглибилося нерівність в доступі до освіти. Не у всіх сім’ях є гаджети для повноцінного дистанційного навчання. Але саме принципи НУШ, зокрема, створення сучасної інклюзивної середовища і дитиноцентризм, передбачають, що діти з сімей з низьким доходом, які живуть у віддалених районах, діти з інвалідністю, діти, які постраждали від збройного конфлікту на сході України, діти, що знаходяться у важких життєвих обставинах, теж зможуть скористатися реформою і подолати перешкоди на шляху до сучасної освіти. Заради цього ЮНІСЕФ і в наступні роки буде підтримувати впровадження НУШ.
– Ще багато потрібно зробити, зокрема поліпшити цифрові навички українських педагогів, – переконана радник Посольства Фінляндії в Україні з питань освіти Мінна Хаккарайнен. – Також ми активно допомагаємо викладати державною мовою тим дітям, чий перший мова не є українським. Це дозволяє дітям з меншин краще інтегруватися в українське суспільство, скористатися великим спектром можливостей для майбутнього навчання та роботи.
Міжнародний експерт нагадала, що Посольство Фінляндії в рамках проекту «Вчимося разом» – багаторічний партнер МОН у впровадженні НУШ, адже підтримка освіти є пріоритетом політики Фінляндії.
Думати про професії – з 1-го класу
Завдяки ще одному міжнародному партнеру – програмі «EU4Skills: кращі навички для сучасної України» вже з перших класів учні будуть замислюватися про майбутню роботу і з ними будуть займатися елементами професійної орієнтації. В рамках НУШ з 1 вересня цього року починається пілотування в 8 регіонах України: для початкової школи – в рамках предмета «Я досліджую світ», для учнів 5-9-х класів – в рамках предмета «Здоров’я, безпека і добробут». Ці навички згодом допоможуть дітям знайти збалансоване рішення, яку спеціальність вибрати і де її отримувати – в університеті або установі професійної освіти.
За словами директора програми «EU4Skills» Йенса Адама, навчання онлайн і офлайн пройдуть більше тисячі українських вчителів. До кінця 2021 року презентують онлайн-платформу з матеріалами по профорієнтації – на допомогу педагогам. Якщо пілотування задовольнить педагогів і батьків, таке навчання розпочнуть у всіх школах країни. Цю програму фінансують Німеччина, Фінляндія, Польща та Естонія.
Від Школи тренерів НУШ до Всеукраїнської школи онлайн
– У «Освіторіі» є хороший друг, партнер і наставник – естонський філософ, член естонського парламенту Юло Вооглайд, який так само, як і наша команда, вважає, що всі зміни в країні починаються з освіти, – розповіла операційний директор ОС «Освіторія» і експерт з освітніх інновацій Анна Сидорук.
– Саме Юло навчив нас, що зміни в будь-якій системі можна робити двома шляхами. Перший: створити прецедент нової, більш якісної та успішної системи. Другий: нарощувати кількість агентів змін, адже коли їх в суспільстві буде 10-15%, їх вплив вже неможливо буде зупинити. Ми пішли обома шляхами. Перш за все створили Новопечерський школу як приклад нового освіти в Україні. Цей навчальний заклад виховує майбутніх лідерів з українським серцем, але з глобальним мисленням, нове покоління, яке володіє сучасними знаннями і навичками 21-го століття. Можна сказати, в ДНК кожного з команди вчителів Новопечерський школи – постійне навчання. Не дивно, що регулярно переймаючи досвід топових європейських, канадських експертів, вчителі самі стають експертами в різних напрямках.
– Добре пам’ятаю день, коли нашу школу відвідала тодішній міністр освіти України Лілія Гриневич, яка побачила процес організації навчання та результати, які демонстрували учні. Вона запропонувала нам співпрацювати і ділитися досвідом і експертизою вже з усією країною. Наші вчителі стали експертами, працювали в робочих групах Міністерства. А перед нами стояла амбітна мета: протягом шести місяців підготувати 22 тисячі українських вчителів початкової школи, які 1 вересня мали повести першокласників в Нову українську школу, – згадує Анна.
– Щоб впоратися з цим викликом, ми вибрали каскадну модель навчання. «Освіторія» почала Школу тренерів НУШ. Ми відібрали 50 експертів з усієї країни, по дві особи на кожну область. Вони протягом чотирьох місяців навчалися, а потім вчили вчителів офлайн в регіонах. Спільно з нашими партнерами – студією онлайн-освіти ЕdEra ми розробляли онлайн-курс для вчителів НУШ. Це, напевно, перший в Україні онлайн-курс, який був обов’язковим компонентом підвищення кваліфікації вчителів. Власне, обов’язковим він був для 22 тисяч вчителів, тому уявіть наше здивування, коли в перший же місяць існування курсу на нього записалося понад 100 тисяч педагогів. Ніхто не очікував такої спраги знань!
– І сьогодні цей курс – один з найпопулярніших в Європі: більше 270 тисяч зареєстрованих, майже 200 тисяч учителів пройшли підвищення кваліфікації та отримали сертифікати. Для цього курсу розробили 95 навчальних відео. В рамках такого навчання вчителі підвищили свою кваліфікацію з таких компонентів, як проектна і командна робота в групах, критичне мислення, організація навчального процесу та інтегровані курси. Це було досить інтенсивне навчання протягом шести місяців, адже воно складалося як з теоретичної, так і з практичної частини.
Наша співпраця з МОН на цьому проекті не закінчилося. Зараз ми працюємо над проектом «Всеукраїнська школа онлайн», де розроблені 1800 уроків для учнів 5-11-х класів. Ми готові допомагати державі у реформуванні базової школи НУШ і переконані, що співпраця громадськості, вчителів і держави дає найбільш якісний результат, – переконана Ганна Сидорук.
Учні НУШ – впевнені, активні і допитливі
Заступник міністра освіти і науки України Любомира Мандзій згадує: коли тільки починалося пілотування, доводилося долати скепсис. Нерідко педагоги і батьки вважали, що у дітей будуть поверхневі знання, вони не будуть мотивовані вчитися в першому класі, тому що не отримуватимуть бальних оцінок.
Але найбільше досягнення НУШ: неозброєним оком видно зміни в поведінці учнів. За словами заступника директора Романівської гімназії (одного з пілотних навчальних закладів з Житомирської області), випускники початкової школи НУШ – не такі, як усі діти. Вони сміливо дивляться в очі, а не відводять погляд, вони відважні і впевнені, люблять вчитися.
Те, що значно відрізняє уроки в НУШ – цікаві практики, досліди, проекти, творчі завдання. У 32 проектах взяв участь кожен учень пілотного класу.
– Компетентним дитина може стати тільки через власну діяльність, – переконана вчителька початкових класів Богодухівського ліцею №2 Харківської області Тетяна Стус. – Прагнення стати й експериментувати – природний стан дитини, тому в НУШ постійно присутній дослідницька діяльність. Наприклад, при вивченні в рамках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» теми «Ми – винахідники. Ми – дослідники »учні майже стали археологами: шукали приховані під землею залишки цінних речей, вільно висловлювали свої припущення, критично аналізували і самі відбирали правильні відповіді. А потім за допомогою гаджетів вивчали знайдені артефакти. При вивченні теми «Світ невидимий. Людина »влаштували подорож по організму, створювали рухливі скелети, покращували навички чищення ротової порожнини, робили модель органів дихальної системи. Ще одна улюблена дітьми тема – «Світ невидимий. Космос ». На цьому уроці школярі проводили перші спостереження за небесними тілами, створювали шолом космонавта, з Lego виготовляли космічні кораблі майбутнього. Цей досвід залишається з дітьми назавжди, робить їх більш допитливими і креативними.
Ще одна особливість НУШ: отримати шанс стати самостійним і впевненим повинні не окремі діти, а кожен учень. Застава тому – впровадження інклюзивної освіти в НУШ. Кейсом щодо такого досвіду поділилася заступник директора спеціалізованої школи «Талант» Дніпрорудненської міської ради Запорізької області Жанна Разіевская.
За її словами, першочерговим завданням була доступність освітнього середовища. За цей час в школі створили три ресурсних кімнати, де одночасно можуть отримувати корекцію діти з різними нозологіями. Ще до створення інклюзивних класів тут провели діагностику готовності вчителів до роботи з дітьми з особливими потребами, а для сімей влаштували батьківський лекторій за участі психологів, медичних працівників. У навчальному закладі працюють психологи, дефектолог, логопед, реабілітолог, а в кожному інклюзивну класі – асистент учителя. Для дітей ввели додаткові корекційні заняття: за системою Монтессорі, арт-терапія, театр-корекція, каніс- і Орніт-терапія (реабілітація за допомогою тварин – собак і птахів).
Реформа вийшла на новий етап. Формула НУШ стосується не тільки початкової, а й усіх рівнів освіти: дитиноцентризм, компетентнісний навчання, мотивовану учитель, педагогіка партнерства, сучасна освітнє середовище, нова структура, ціннісне виховання, автономія шкіл, справедливе фінансування і рівний доступ. Вже з 1 вересня 2021 року 136 шкіл почнуть пілотування державного стандарту базової освіти.