В Україні – це одне з найбільших хліборобських свят.
19 серпня віряни та церква вшановують Преображення Господнє — описане в Євангеліях таємниче преображення (перетворення), явлення Божественної величі й слави Христа на горі Фавор.
В Україні – це одне з найбільших хліборобських свят. Його ще називали святом врожаю. Кожен із селян вважав за святий обов’язок віднести до церкви на посвяту овочі, фрукти, гриби, мед у стільниках, хліб — щедрі подарунки природи. Сенс свята полягає в події об’явлення преображеного Христа апостолам і у глибокій людській подяці Богу за дані Ним достиглі плоди. Припадає на Успенський піст або Спасівку, проте цього дня дозволяється споживати рибу, олію та вино.
У народі свято Спаса мало світське значення, пов’язане зі святом врожаю. Це дає підставу вважати, що його первісне коріння сягає дохристиянських вірувань. Адже майже в усіх давніх народів існували урочисті свята врожаю. Красномовним свідченням того, що Спас символізував свято врожаю, яке згодом використало в своїй обрядовості християнство, є звичай освячувати в церкві дари природи: яблука, сливи, груші, обжинкові вінки, бджолині стільники тощо.
Як пише відомий український вчений Василь Скуратівський у книжці “Місяцелік”, майже всі жінки, в котрих померли діти, не вживали до Спаса яблук. Існує повір’я, що в цей день мати Божа роздає діткам на тому світі золоті яблука, а ті чиї батьки порушили обітницю, стоять збоку і плачуть, на що мати Божа відповідає: “Твоє яблуко свиня з’їла”.
Селяни до Спаса намагалися зібрати всі зернові. Знахарки востаннє заготовляли лікарські трави. “Діва Марія, — казали з цього приводу, це зілля сіяла, а Спас поливав — нам на поміч давав”. Гуцули остерігалися запалювати й виносити на вулицю вогонь, а закарпатці навіть позичати його.
19 серпня: народні прикмети
Добра антонівка до великого року.
Антонівка вродила — наступного року хліб уродить
Прийшов Спас — бери рукавиці про запас.
Спас — усьому час.