Як працює імунітет при інфекційних хворобах, зокрема, COVID-19?
Реінфекція можлива при більшості інфекційних хвороб, пояснює інфекціоніст Євгеній Щербина.
Серед винятків такі хвороби, як кір, герпетичні інфекції, токсоплазмоз тощо.
“До коронавірусів, як і до багатьох інших вірусів з групи ГРВІ, імунітет формується доволі нестійким та короткочасним, що вимірюється місяцями, рідко роками”, – пояснює Щербина.
Коли до нас в організм потрапляє якийсь патоген, наша імунна система швидко реагує, намагаючись стримати загрозу і мінімізувати будь-які збитки. Наша перша лінія захисту – це імунні клітини, відомі як клітини вродженого імунітету.
Цих клітин зазвичай недостатньо для усунення загрози, і саме тут вступає в гру гуморальний імунітет. Це утворення та циркуляція у крові специфічних захисних антитіл до конкретного збудника.
“Якщо людина не контактує із вірусом, рівень антитіл поступово з часом знижується, а потім вони повністю зникають із кров’яного русла”, – пояснює Юрій Степановський.
Проте існує різновид лімфоцитів, так звані “клітини пам’яті”, які несуть інформацію про особливості вірусу і при повторному контакті зі збудником дають сигнал до швидкої продукції специфічних антитіл.
“Специфічні антитіла нейтралізують вірус, перешкоджаючи йому проникати у клітини. Окрім цього, лімфоцити ще мають здатність знищувати клітини, які уражені вірусом”, – пояснює імунолог.
На формування специфічного імунітету потрібен час – від кількох днів до кількох тижнів.
“Тому перший епізод інфекції є зазвичай важким.
Щоб подолати вірус, організм знищує власні клітини, які інфіковані вірусом й імунна відповідь може бути настільки сильною, що несе шкоду усьому організму (наприклад, у деяких пацієнтів виникає “цитокіновий шторм”)”, – додає Степановський.
Коли ж імунітет сформований, повторну зустріч з вірусом людина може і не відчути, бо ця відповідь є дуже специфічною.
“Для кращого розуміння уявіть ситуацію: ворог заховався у будівлях. Його можна знищити повністю, розбомбивши ці будівлі (так діє неспецифічна імунна відповідь при першому контакті з вірусом – руйнування клітин і тканин і в деяких випадках органів і систем органів), або ж залучити снайперів – ворог буде знищений, а будівлі вціліють (специфічна імунна відповідь)”, – пояснює імунолог.
Від яких факторів може залежати повторне інфікування?
Повторне зараження може відбутися через багато причин: наприклад, через те, що первинна інфекція була занадто легкою, щоб викликати імунну відповідь, або через те, що імунна система була порушена іншими захворюваннями, пояснюють експерти для The New York Times.
Захист організму від повторного зараження залежить від двох факторів – наявності антитіл та клітинного імунітету.
“У майже всіх людей, які перехворіли на COVID-19, виробляються антитіла IgM та IgG – ті самі, які ми можемо виявити за допомогою методу ІФА та встановити факт перенесеної хвороби.
Антитіла зберігаються місяцями, і вважається, що допоки вони є – людина максимально захищена від повторного зараження”, – пояснює Щербина.
Проте антитіла не довготривалі і через деякий час зникають.
Це показало дослідження від вчених лікарні Оксфордського університету.
Їхній експеримент показав, що пік формування антитіл припадає на 24 день після першого позитивного результату тесту полімеразної ланцюгової реакції.
Згодом їхня кількість починає знижуватися. До 85 днів після інфікування кількість антитіл знижується приблизно на половину.
В середньому антитіла зберігалися в організмі 137 днів від пікового значення, а потім зникали.
Ще одне дослідження показало, що майже у всіх піддослідних були антитіла до Sars-CoV-2 протягом всього періоду спостереження (94 дні).
Але в організму є ще один спосіб захиститися від вірусу – це клітинний, пояснює Щербина.
“Це інша складова можливого захисту від COVID-19, який може тривати набагато довше, ніж антитіла.
Проте є одна проблема – ми ще не навчились точно вимірювати клітинний імунітет, тому зараз ми можемо робити тільки припущення”, – пояснює інфекціоніст.