Клінічне випробовування іноземних препаратів на території України проводяться щонайменше 20 років і це все легально здійснюється.
Перш ніж вийти на ринок, кожен медпрепарат повинен пройти клінічні випробовування, бути випробуваним на людях. І в цьому плані Україна являється благосприятливою площадкою.
Фактично держава на сьогодні перетворилася на полігон для випробовування лікарських засобів іноземних фармкомпаній.Свої препарати на українцях тестують відомі гіганти: Pfizer, AstraZeneca, Hoffmann-La Roche і багато інших.
Випробування зарубіжних лікарських засобів викликають в українського суспільства неоднозначну реакцію. Одні бачать в цьому бачать шанс на безкоштовне лікування «проривними» ліками, інші апелюють до непрозорості ринку, де є місце махінації, корупції і навіть дослідам над людьми.
Найбільший резонанс дана тема отримала кілька років тому, після призначення скандально і. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун. Буквально через два тижні після вступу на посаду, Супрун підписала свій перший наказ №835, який дозволяв проводити випробування 95 препаратів на українських громадянах. Про це в ефірі одного з ток-шоу повідомила народний депутат України II, VII і VIII Олександра Кужель. При цьому, жителі західних країн, за словами політика, отримували за участь у випробуваннях тисячі доларів, в той час як тести на українцях проводилися безкоштовно.
Тут слід зазначити, що клінічні випробування іноземних медикаментів в Україні відбуваються щонайменше років двадцять. Причому цілком легально. Про це свідчить наказ №281 МОЗ України от 2000 г. Однак, є в цій темі свої нюанси.
Дешеві «піддослідні»
При виведенні на ринок нового медпрепарату, клінічні випробування є обов’язковими умовами. Стати учасником випробувань в Україні нескладно. У цій сфері працює кілька електронних платформ, де досить просто зареєструватися на дослідження. Після 10-секундного пошуку в інтернеті, наші журналісти виявили таке цікаве оголошення.
«Лікарі-дослідники запрошують пацієнтів пройти відбір в клінічних центрах при медичних установах в Україні на участь – безкоштовне інноваційне лікування конкретних захворювань в міжнародних клінічних випробуваннях (дослідженнях) лікарських засобів», – говорилося в повідомленні. Далі йшов список клінік, де можна було пройти «тестування» із зазначенням недуг, які потрібно експериментально пролікувати.
Додамо, що клінічні випробування проводяться як в комунальних, так і в приватних клініках України. Учасників залучають як безкоштовним випробуванням «інноваційного кошти», так і безкоштовною медичною страховкою. Як розповів Klymenko Time глава правління Всеукраїнського лікарського товариства Костянтин Надутий , перед тим, як взяти участь у випробуваннях, потрібно звертати увагу на умови договору.
– Необхідно уважно читати, що написано в договорі. Тому як ступінь захисту пацієнта залежить від того, що в договорі записано, – уточнив експерт.
За даними ЗМІ, участь в клінічних випробуваннях ліків приймає щорічно 25 тис. Українців. І це при тому, що люди можуть зіткнутися з побічними ефектами, так як, по суті, дають згоду випробувати на собі не до кінця досліджений препарат. Але українці на це йдуть. Костянтин Надутий не виключає, що кількість наших громадян, які бажають взяти участь у випробуваннях, з кожним роком збільшується.
– У суспільствах, де є високий ступінь медичної захищеності, менше схильні йти на подібні експерименти. У нас же число бажаючих природно більше через низьку доступності медицини з фінансової точки зору, – підкреслив експерт.
Фармацевтичне лобі
Над залученням потоку бажаючих проводиться робота як з боку політиків, так і з боку медпрацівників. Наприклад, в наказі МОЗ від 24.05.21 р в графі «додаток» є перелік 98 медпрепаратів, які тестують фармкомпанії, а також вказані клініки, де це проводиться. Відзначимо, що деякі керівники медцентрів сидять мало не на зарплаті у фармгігантів, отримуючи сотні тисяч гонорарів – вище їх офіційної зарплати. Серед них керівники столичних та обласних центрів онкології, серцево-судинних центрів, різного роду інститути та ін. А тому, просування різного роду «просунутих» іноземних медпрепаратів, що стоять чималих грошей, а також популяризація серед пацієнтів клінічних випробувань лікарських засобів, ведеться повним ходом.
З іноземними компаніями тісно співпрацюють українські владні структури . Взяти ту ж пандемію коронавіруса. Грунт для спрощеного просування на вітчизняний ринок іноземної вакцини почали готувати відразу після оголошення пандемії – в березні 2020 р.
Як результат, в українському законодавстві була прописана норма паралельного імпорту. Нею передбачено, що на території України для боротьби з COVID-19 можна ввозити препарати, такі як вакцини і сироватки, які не зареєстровані в Україні, в тому випадку, якщо вони зареєстровані в економічно розвинених державах і схвалені їх регуляторами. Тобто, замість чотирьох місяців, які раніше були потрібні для реєстрації препарату, «ковід-вакцини» реєструються за спрощеною схемою протягом п’яти днів. Це д ає свої ризики, наприклад, для ввезення в країну препаратів незрозумілого походження.
Додамо, що високі чиновники і політики, за допомогою своєї рідні, також мають відношення до фармкомпаніям. Один із прикладів – Дмитро Луфер, який обіймав посаду заступника міністра при Зоряне Скалецького – міністра МОЗ з серпня 2019 року по березень 2020 г. Його дружина Віра Луфер за основним місцем роботи отримала в цілому 1,8 млн грн від компанії AstraZeneca, про що зазначено в декларації Дмитра Луфера за 2019 р
Колишній депутат Верховної Ради минулого скликання Роман Романюк (№ 25 списку Блоку Петра Порошенка), а нині депутат Київради, також був обласканий фармкомпаніями, а точніше його дружина Лілія. Від французької фірми Sanofi-Aventis і AstraZeneca жінка в 2020 р отримала 40 тис. Грн, про що зазначено в декларації політика. За даними ЗМІ, роком раніше гонорари сім’ї були в рази вище.
Менш рівні ніж інші
Причин, за якими в Україні іноземці широко тестують свої препарати – кілька. Основна – бідність населення . На випробування адже часто погоджуються ті, у кого немає коштів на дороге лікування. І в цьому провина не стільки самих громадян, скільки держави, яке сьогодні поступово усувається від виконання соціальних зобов’язань, не забуваючи при цьому підвищувати податки, комунальні тарифи , і віддавати на відкуп спекулянтам ціноутворення на продукти першої необхідності.
Ще одна важлива причина – лояльне українське законодавство , яке підлаштовано під великий капітал. У підсумку, наші пацієнти менш захищені, ніж, скажімо, їхні колеги на Заході. Також всепроникна корупція дає широке поле для підпільних експериментів. Подібна ситуація відбувається в найбідніших країнах Африки. За даними самого що ні є прозахідного рупора – « Голос Америки “, ще в 2008 р Pfizer звинуватили в випробуваннях неперевіреного ліки на хворих нігерійських дітях. В результаті скандал породив багато питань про правомірність діяльності американських фармацевтичних компаній, які проводять випробування нових медичних препаратів по всьому світу.
Підсумок. І все ж, потік бажаючих взяти участь в медичних «експериментах» не знижується: злидні і надія на експериментальний препарат, роблять свою справу. Виходить такий собі – «вибір без вибору», який сьогодні, до речі, широко застосовується в боротьбі з пандемією коронавируса. Т ільки на чашу ваг ставиться не експериментальні ліки і безвихідь, а наспіх запатентовані вакцини і жорсткі обмеження громадянських прав і свобод для не бажають “добровільно” робити цю процедуру. Твердження, ніби вакцинація робиться виключно з метою загального здоров’я якось слабо в’яжеться з мільярдними прибутками фармгігантів і одночасними репресіями урядів щодо своїх громадян, що почалися незабаром після оголошення пандемії. Вдалий збіг обставин?