У вітчизняній медицині розвиваються тільки грошові напрямки

“Треба залучати лікарів з Молдови і Казахстану”- експерт

До запуску медичної реформи у вітчизняній медицині розвивалися тільки грошові напрямки. Нині ж відбувається розвиток таких важливих напрямків, як сімейна медицина. Відтік українських лікарів до Європи слід компенсувати через залучення лікарів з менш розвинених країн.

Про це в інтерв’ю журналу “Країна” розповів експерт в галузі медицини Павло Ковтонюк.

“Кадрів у нас більше ніж достатньо. Бракує кадрів кваліфікованих, – каже він. – Баланс кадрів не відповідає потребам – він формувався під дією інших чинників, що не завжди відповідали потребам людей”.

До реформи медицина розвивалася хаотично. Всі дивилися, які напрямки найбільш грошові. Негрошові, такі як сімейна медицина, в нас досі нерозвинені. Хоча вона є основним напрямком медичної системи, стверджує експерт.

“Зараз динаміка розвитку вражаюча – бо туди пішли кошти з програми медичних гарантій. Протягом десяти років ми спостерігатимемо процес цього перепрофілювання. Програма медичних гарантій формує попит, а на це потрібен час. Університет вчить лікаря шість років. Тому цей процес змін триватиме. Краще щоб він був керованим, щоб в уряду була стратегія, щоб він стимулював перетік у певні спеціальності”, – каже він.

Чтайте також:  “Ми бідна країна, ми не можемо.” Наталя Мосейчук різко звернулася до влади. “Хто тепер за усе відповість?”

Українські лікарі їдуть за кордон, але це нормальний процес міграції, стверджує Ковтонюк.

“Кажуть, що лікарі масово виїжджають. Вони виїжджають, але не масово. Їдуть талановиті лікарі. Люди завжди шукають кращу роботу за кордоном. Українські лікарі йдуть у Польщу і Чехію, польські і чеські – у Німеччину, німецькі – у Британію і США, американські – в Австралію і Нову Зеландію. Це нормальний процес міграції. Нам бракує стратегії залучення талановитих лікарів з країн, менш розвинених за нас – з Молдови та Казахстану. Ми теж повинні боротись за таланти, так само як борються за наші. Цей процес уже почався, але краще щоб він був керований”, – підсумовує він.

Повне інтерв’ю з Павло Ковтонюком читайте у журналі “Країна”