Яке завтра свято – все про 7 листопада, що відзначається, що не можна робити

Яке завтра свято в Україні і світі
В Україні відзначається День працівника соціальної сфери. Він був запроваджений Указом Президента 13 квітня 1999 року та завжди святкується в першу неділю листопада, яка цього року припадає на сьоме число. Цікавий факт – на сьогоднішній день в Україні в соціальній сфері працює близько 150 тисяч осіб.

Це важливий день для справжніх цінителів французького червоного вина – Міжнародний день Мерло. Напій виготовляють з однойменного технічного сорту винограду, він є другим за популярністю в світі після Каберне Совіньон.

Основне релігійне свято 7 листопада – День мучеників Маркіяна та Мартирія. Мартирій був піддияконом, а Маркіян – читцем у Царгороді. Служили вони нотарями при патріархові святому Павлі. Головними обов’язками Маркіяна та Мартирія було записування різних листів і послань патріарха.

Після того, як патріарх Павло був вигнаний з Царгорода та замучений за свою віру, його місце зайняв лжепатріярх аріянин Македоній. Він почав переслідувати всіх, хто був вірним Павлу. Серед тих, хто прийняв мученицьку смерть, були Маркіян та Мартирій. Їх схопили, кинули до в’язниці, а потім морили голодом. Македоній пропонував їм відректися від віри, проте їхня любов до Христа Спасителя була безмежною. Тому 25 жовтня Мартирію та Маркіяну було відтято голови.

Їхні мощі було поховано біля Меландійських воріт, де згодом за наказом Святого Івана Златоуста побудували храм.

Чтайте також:  Олена Зеленська зізналася в коханні, і президент тут ні до чого – "Найкрасивіший"

Святе ім’я Мартирія згадується під час читання 7-ї пісні канону преподобним Дальніх печер. Наші пращури вірили, що в цей день навіть природа оплакує святого, тому часто йде сніг або дощ. В молитвах до Мартирія завжди згадуються скривджені, нещасні, убогі та всі ті, кого потрібно пожаліти.

Також церквою відзначається День Анастасії та Маркіяна. В давнину його часто називали Дідівські плачі. Адже плаче не лише природа, але й дівчата та жінки, які поминають своїх родичів.

Ще одне церковне свято – День Федота. В народі казали “Федот на лід веде”, тобто температура різко падає, в повітрі відчувається справжня зима. Часто день видається непогожий. Заможні люди наймали плакальниць. Вони повинні були йти на кладовище і плакати за померлими родичами.

Іменини: як назвати дитину, яка народилася 7 листопада
Свої іменини святкують: Валерій, Валеріан, Маркіян, Анастасій, Мартирій, Матрона, Валерія.

Талісманом людей, народжених 7 листопада, вважається камінь турмалін. В Індії та Китаї він є символом цілеспрямованості та рішучості. Він був відомий ще за часів Візантії, але відрізнявся настільки високою вартістю, що навіть не всі правителі могли собі дозволити прикраси з турмаліном. Цікаво, що саме цей камінь підніс Катерині II в якості подарунку один з іноземних послів.

Заборони:

Тим, хто займається торгівлею, заборонялося їздити з товаром, інакше можна позбутися доходу.
Не варто додавати в свій раціон хліб, тому що наступний рік пройде без хліба.
Після поминок їжу, що залишилася, потрібно віддати нужденним та бідним. Ні в якому разі не можна забирати її собі.
Вважалося, що в цей день не можна плакати лише в подушку. Тому що пір’я запам’ятає ваші сльози і передасть нещастя тій людині, яка приляже на неї.
Цього дня потрібно було допомагати знедоленим, сиротам. Зазвичай все село опікувалося дітьми, які залишилися без батьків.

Чтайте також:  Астрологи назвали знаки Зодіаку, на яких звалиться справжня удача на вихідних

А якщо жінка поплаче від душі і щиро зізнається в гріхах, то її чекає щастя.

Народні прикмети і традиції
З давніх-давен наші пращури вірили в особливі прикмети, пов’язані з 7 листопада:

на небі зірки світять тьмяно – чекайте на непогожий та холодний день;
на деревах залишилося багато листя – зима буде затяжною;
засніжило – наступного року буде хороший урожай;
сильний вітер на довготривалу негоду;
ранішній туман означає скору відлигу;
якщо на нижніх гілках дерев сидять ворони – скоро почнеться вітер.
Сьомого числа листопада в наших предків було прийнято ходити на кладовище: запалювати свічки, прибирати могили, роздавати біднякам їжу, аби ті молилися за померлих. Влаштовували поминки і вдома. На столах обов’язково повинні були стояти саме ті страви, які любили за життя померлі.