Захворювання було спровоковане вакцинами, які вколювали американським військовослужбовцям
Інтерес до історії епідемій різко зріс після того, як у березні 2020 року ВООЗ оголосила про пандемію COVID-19. З’ясувалося, що найбільшою за кількістю жертв була епідемія іспанки (іспанського грипу), яка спалахнула 1918 року і закінчилася на початку 1920 року. Захворювання вразило щонайменше 550 мільйонів, чи близько 30 % населення Землі. ( Супотницький М.В. Пандемія «іспанки» 1918-1920 рр. в контексті інших грипозних пандемій та «пташиного грипу»). Число померлих від іспанки достеменно невідоме, оцінки коливаються в діапазоні від 17,4 млн до 100 млн осіб. У популярній літературі на тему іспанки найчастіше фігурує цифра 50 мільйонів. У відносному вираженні оцінки варіюють у діапазоні 0,9-5,3% населення Землі, що дозволяє вважати епідемію «іспанки» наймасштабнішою катастрофою в історії людства.
Іспанка – це, мабуть, перша справжня пандемія. За визначеннями, що діяли у ВООЗ донедавна, пандемією вважалася епідемія світового охоплення. У Європі, як відомо, було багато епідемій чуми, холери та інше, але вони були регіональними: не поширювалися на інші континенти. Іспанка накрила майже весь світ.
Назва не повинна вводити в оману. В Іспанії були далеко не найбільші втрати від цієї епідемії. Причина назви в іншому. Цензура у стані війни країн робила все можливе, щоб не допускати через пресу витоку інформації про заразу, щоб не сіяти паніку в суспільстві й не підривати бойовий дух своїх армій. А Іспанія тримала нейтралітет у війні, суворої цензури там не було, іспанські ЗМІ досить об’єктивно описували епідемію та події навколо неї.
У більшості джерел на тему іспанки епідемію називають вірусною. Однак нові дослідження показують, що це могла бути (швидше за все, була) бактеріальна пневмонія. Все це – передмова до головного. А головне версія рукотворного походження іспанки. Вперше я натрапив на цю версію, побачивши на сайті Vaccine Impact статтю Did a Military Experimental Vaccine in 1918 Kill 50-100 Million People Blamed as “Spanish Flu”? (Чи вбила військова експериментальна вакцина 1918 року 50–100 мільйонів людей, звинувачених в «іспанському грипі»?). Публікація з’явилася три роки тому. Автор статті – Кевін Баррі (Kevin Barry), президент некомерційної організації First Freedoms, Inc., яка бореться проти порушень американської конституції та зневажання прав людини в США.
Кевін Баррі вважає, що однією з найгрубшої неповаги до конституційних прав американців є вакцинація людей, що веде до інвалідності та смерті. Вона, по-перше, має ознаки насильницької процедури; по-друге, прикривається завісою брехні. На шлях боротьби зі злочинними вакцинаціями Кевін Баррі став після того, як один із його синів після такої процедури став інвалідом. Кевін Баррі – однодумець відомого правозахисника та борця проти небезпечних вакцинацій Роберта Кеннеді-молодшого. У 2015 році Кевін Баррі видав книгу Vaccine Whistleblower: «Інформатор вакцини: викриття шахрайства в дослідженнях аутизму CDC» [CDC – медичний регулятор у США. – В.К.]. Передмову до книги написав Роберт Кеннеді-мол.
Кевін Баррі пише про іспанку як про злочин більш масштабний і страшний, ніж підготовка та провокування двох світових воєн. На полях битв Першої світової війни загинуло близько 10 мільйонів людей, а іспанка забрала в 5-10 разів більше життів. І спровокував іспанку «експеримент із бактеріальною вакциною». Кевін Баррі застав ще очевидців подій вікової давності (зокрема серед своїх родичів). Ключовими у статті є слова: «Експеримент із бактеріальною вакциною 1918-19 років, можливо, вбив 50-100 мільйонів людина».
Баррі посилається на доповідь Національного інституту охорони здоров’я за 2008 рік Deaths from Bacterial Pneumonia during 1918–19 Influenza Pandemic, в якій наголошується, що бактеріальна пневмонія вбила як мінімум 92,7% стосовно кількості 9 померлих. із діагнозом іспанки.
Пневмонію спровокували вакцини, які вколювали американським військовослужбовцям. США вступили у світову війну у квітні 1917 року. Чисельність збройних сил у результаті мобілізації швидко збільшилася з 300 тисяч до 6 мільйонів. З них понад 2 мільйони військовослужбовців були відправлені за кордон, насамперед до Європи та Філіппін.
Ще до вступу США до війни американських військовослужбовців почали вакцинувати від різних хвороб. Препарати розроблялися в лабораторіях Інституту медичних досліджень (ІМІ), який був створений Джоном Рокфеллером (ІМІ існує й досі, але зараз називається Університетом Рокфеллера). У цьому вся Інституті зародилася сучасна фармацевтична промисловість. Інститут став піонером багатьох підходів, які сьогодні використовує фармацевтична промисловість, включно з приготуванням вакцинних сироваток.
З січня 1918 року американським військовослужбовцям почали вводити препарат проти бактеріального менінгіту, який вироблявся в ІМІ, причому вихідною «сировиною» були коні. Першими щеплення отримали солдати військової бази у Форт-Райлі (Fort Riley), штат Канзас. Там і був зафіксований перший летальний кінець: солдат, який нібито захворів на нову форму грипу, яка за іронією долі отримала назву «іспанка». Автор зауважує, що вірніше було б називати нову хворобу «грипом Форт-Райлі». У статті наголошується: «Можливо, схожість ранніх симптомів бактеріального менінгіту та бактеріальної пневмонії із симптомами грипу є причиною того, що експерименти з вакцинами у Форт-Райлі не розглядалися як потенційна причина іспанського грипу протягом 100 років».
У своїй статті Кевін Баррі посилається на звіт про щеплення на базі Форт-Райлі, під яким стоїть підпис Фредеріка Тейлора Гейтса (Frederick Taylor Gates).. У багатьох довідниках та енциклопедіях його представляють як баптистського священника, педагога та головного радника нафтового магната Джона Д. Рокфеллера. Саме на вимогу Гейтса цей американський мільярдер ухвалив рішення про створення в 1901 році згаданого Інституту медичних досліджень, а пізніше Фонду Рокфеллера. Фредерік Тейлор Гейтс керував цими інститутами та визначав їхню політику. Пріоритетним напрямом діяльності ІМІ та Фонду став розвиток фармацевтичної промисловості (до цього фармацевтика була мистецтвом виробництва штучного товару під кожного конкретного пацієнта). Стара фармацевтика під керівництвом Фредеріка Гейтса у другому десятилітті XX століття стала безжально знищуватись, замінюватись на масове виробництво продуктів хімічного походження. Джон Рокфеллер починав свій бізнес з нафтовидобутку, потім почав займатися перероблюванням нафти, ще пізніше зайнявся нафтохімією. Наступним його кроком стала фармацевтика, що ґрунтується на хімічних сполуках (алопатія), а не на органічних речовинах (натуропатія). У рамках нової фармацевтики одним із пріоритетів були препарати для щеплень від різних інфекцій.
Вивченням та розробкою вакцинних препаратів вчені медики займалися ще у XIX столітті. Десятиліттями вони перевіряли препарати на тваринах, потім дуже обережно переходили на людей; при цьому ніяких масових бліцах щеплень і бути не могло. А Фредерік Гейтс побачив унікальну нагоду провести масову бліцвакцинацію без тривалих клінічних досліджень: таку можливість надала війна. Тисячі та тисячі американських військових були перетворені на піддослідних мишей. Гейтс повідомляє, що солдатам послідовно вводили 3 дози вакцини проти бактеріального менінгіту.
Історія почалася в Америці, але продовжилася у Європі. Читаємо: «Інститут (ІМІ. – В.К.) повідомляє, що під час Першої світової війни він поширював бактеріальну сироватку в Англії, Франції, Бельгії, Італії та інших країнах. Мало що відомо про те, як ці країни експериментували над своїми солдатами». Автор закликає владу європейських країн відкрити свої архіви та розповісти правду.
До речі, бактеріальна сироватка масово застосовувалася для щеплень населення США. Це було після закінчення війни, коли американські військовослужбовці почали повертатися додому. Влада налякала американського обивателя тим, що солдати можуть заразити їх тим, чим самі заразилися в європейських окопах. Однак гігантські масштаби смертності від іспанки пояснюються не лише масштабним застосуванням зазначеного препарату в США та за його межами. Проколоті вакциною ІМІ американські військовослужбовці були носіями бактеріальної зарази та інфікували тих, хто не був вакцинований.
У великій статті багато цікавих та актуальних деталей, але я завершу її огляд іронічною фразою Кевіна Баррі: «Вакцини рятують життя… за винятком того, що ми вбили 50-100 мільйонів людей у 1918-1919 роках – це набагато менш ефективне гасло продажу, ніж надмірно спрощений “Вакцини рятують життя”».
Іспанки, які дізналися історію, звичайно ж, не могли пройти повз дивовижний збіг прізвищ двох «героїв» вакцинації – Фредеріка Гейтса і Білла Гейтса. Прямий родинний зв’язок між ними не проглядається, але збіг прізвищ символічний. Першого обізнані люди прямо звинувачують у вбивстві 50-100 мільйонів людей. Другий поки що тільки намагається повторити «подвиг» однофамільця.
PS Те, що повідомляє у своїй статті Кевін Баррі про іспанку, не є відкриттям. До нього про це говорили та писали багато хто, але влада та Big Parma робили все, щоб глушити правду. Серед таких чесних авторів – американський професор та доктор-натуропат Елеонор Макбін ( Eleanor McBean ; 1905-1989), яка написала кілька книг з вакцинації. Найбільш відома з них – The Poisoned Needle: Suppressed Facts About Vaccination» (Отруєна голка. Приховані факти про щеплення), що з’явилася 1957 року. Про Елеонор Макбін – якось наступного разу.