З 1 січня у безробітних малозабезпечених українців з’явилася можливість отримати від держави кредит до 100 000 грн, щоб відкрити власний бізнес у рамках програми “Рука допомоги”. Гроші дають без відсотків, а в разі виконання всіх умов їх можна зовсім не повертати.
Такий пілотний проєкт було запущено з 2016 по 2019 рік у Харківській, Полтавській та Львівській областях. За цей час у ньому взяло участь близько 240 громадян. І ось тепер набутий досвід вирішили застосувати в масштабах усієї України.
Чи дійсно отримати гроші так просто і які умови включає програма, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
У чому суть програми?
Відповідно до ідеї проєкту “Рука допомоги”, безробітні та малозабезпечені громадяни зможуть отримати безвідсоткову фінансову допомогу від держави у розмірі до 15 мінімальних зарплат (97 500 грн).
Отримати гроші можуть члени малозабезпечених сімей, які офіційно не працюють та зареєстровані в центрі зайнятості. Це стосується домогосподарств, у яких місячний дохід на одну особу не перевищує 2 393 грн.
Українці, які відповідають вимогам та хочуть отримати фінансування, мають звернутися до місцевого центру зайнятості. Там їм роз’яснять умови, допоможуть скласти бізнес-план та захистити його перед комісією.
Відкриваючи бізнес, громадянин повинен зареєструватися як “ФОП” 3-ї групи. Якщо ці етапи пройшли успішно, підприємець отримає кредит на 3 роки. Але на руки гроші не дадуть, а натомість перерахують їх на покупку необхідної техніки та інвентарю.
Важливо: гроші, сплачені підприємцем як ЄСВ протягом цього часу, зараховуються на погашення кредиту. Наразі ЄСВ із однієї мінімальної зарплати становить 1 430 грн, таким чином за 3 роки “ФОП” заплатить державі 51 480 грн. А якщо взяти на роботу ще двох найманих співробітників, то за цей період погаситься майже весь кредит.
На “Руку допомоги” планують виділити 100 млн грн. Це означає, що цього року взяти участь у проєкті зможуть близько 1000 українців.
Як це працює на практиці?
Микола Рак за допомогою держпідтримки ще 4 роки тому відкрив піцерію в рідному Бориславі на Львівщині. Чоловік розповідає, що мріяв про власну справу ще зі школи, але спочатку судилося інакше, і він поїхав на заробітки до Італії. Там Микола навчився пекти піцу на дровах і дуже захопився цією справою. Коли повернувся додому, вирішив спробувати приготувати піцу самостійно – просто в себе у дворі змайстрував піч і почав готувати.
“Мені дуже хотілося, щоб навіть у нашому невеликому містечку люди могли спробувати справжню італійську піцу. Піца мені вдалася і я почав роздавати її на пробу сусідам та знайомим. Оскільки грошей на подальший розвиток у мене не було, знайомі і порадили взяти участь у проєкті” – говорить Микола.
За його словами, отримати гроші було неважко. Чоловік добре знав свою справу, без проблем склав бізнес-план та захистився. Єдина проблема була в тому, щоб наперед домовитися про покупку обладнання та зафіксувати ціну. Адже від договору до виплати грошей має пройти якийсь час, а ціни швидко змінюються.
За 100 000 грн чоловік зміг придбати тістоміс, спеціальний стіл, лопати, шпателі. Ще за власні гроші він орендував приміщення, а пічку мурував сам. Микола почав готувати піцу на винос, спочатку працював один, а пізніше найняв водія, кур’єра та майстрів.
“100 тисяч – це невеликі гроші для бізнесу, але мені їх якраз вистачило. Можливо, якби це був невідомий бізнес, я б сумнівався, чи брати позику. Але піцу я любив, знав, що потрібно і що вона матиме попит” – додав він.
У чому підводні камені?
Голова Асоціації представників малого та середнього бізнесу Києва Максим Тютюнников розповідає, що до них уже звертаються підприємці, які намагалися скористатися програмою, але невдало. Для отримання фінансової допомоги майбутньому учаснику програми необхідно захистити перед комісією у місцевій службі зайнятості свій бізнес-план. Водночас ідеться про те, що розробити успішний бізнес-план учаснику можуть допомогти фахівці центрів зайнятості, але це працює не завжди.
“Щодо цього до нас звернулася громадянка, яка хотіла стати учасником цього проєкту, і розповіла, що її сільський центр зайнятості не зміг їй допомогти у складанні бізнес-плану, пояснивши це відсутністю фахівців. Практика показує, що в регіональних (периферійних) службах зайнятості не вистачає або взагалі відсутні кваліфіковані фахівці, які б допомогли розробити ефективний і продуманий бізнес-план у тій чи іншій сфері”, – розповідає Тютюнников.
Окреме питання – сума кредиту, якої не завжди вистачає для повного, самостійного та успішного розвитку бізнесу.
Як стверджує Тютюнников, за статистикою, підприємці на створення малого бізнесу витрачають мінімум $5-7 тис., не кажучи вже про його розвиток та просування. За 100 тисяч гривень можна купити лише кілька одиниць техніки чи обладнання, яких не вистачає для відкриття бізнесу.
“Аналізуючи досвід людей, які взяли участь у цій програмі, треба зазначити, що не всі вони відповідали критеріям малозабезпеченої сім’ї. У більшості сім’я, яка розраховувала на отримання грошової допомоги, вже мала певні умови для створення бізнесу. Наприклад, невелике господарство, рогату худобу, приміщення для здійснення підприємницької діяльності, сільськогосподарську або іншу техніку. Також були випадки, коли допомогу було надано “безробітним”, які мали досвід у підприємництві, оскільки насправді працювали, але нелегально. Через цю програму люди легалізували власний бізнес”, – наголошує експерт.
Загалом ця ініціатива уряду справді може допомогти деяким громадянам розпочати свій бізнес. Але варто розуміти, що під неї можуть потрапити лише справді мотивовані українці, які тимчасово опинилися у важких обставинах, але мають певні накопичення та розуміння підприємницької діяльності. А ось ті, хто раніше не працював і не розуміє, як улаштований бізнес, навряд чи зможуть розпочати власну справу.