“Три богатирі” насправді були українцями: як вони змінили прописку на російську

На картині Віктора Васнецова “Три богатирі” – Ілля Муромець, Добриня Микитич та Альоша Попович героїчно позирають в далечінь. Ними так пишаються московити як “ісконно рускімі молодцамі”.

Джерело: “Історія обману” на 24 каналі
Росія вкрала українські перекази
2
Прототипи богатирів
3
Як богатирі стали російськими
4
Новгородський цикл билин
5
Згодом народними лицарями стали козаки
6
Еволюція лицарства
Правда в тому, що цих лицарів викрали в нас, українців-русинів. Вони мали цілком реальних історичних прототипів. Ким були ці люди й навіщо росіяни анексували собі наші билини й наших богатирів – читайте далі.

Росія вкрала українські перекази
Московська пропаганда має давні корені. Імперія століттями перетягувала на себе всі сфери українців, які мали б свідчити про руське походження московського “небрата”. Так вони позичили й нашу усну народну творчість, вона ж бо значно давніша, ніж писемна.

Цікаво! Героїчний епос, билини з’явилися ще в часи Київської Русі. Правильніше їх називати старинами, бо вони оповідали про старі часи. А богатирів звали храбри – тобто хоробрі.
Наприклад, билини Володимирського циклу (адже центральною постаттю там є князь Володимир) формувалися у IX – XIII століттях. Навіть росіяни визнають, що вони таки київські й всі події відбуваються в Києві та навколишніх теренах за часів Володимира Великого.

У тих оповідях згадують Крім Києва й Чернігів, а ще назви річок. Добриня, до прикладу, б’ється зі змієм над Пучай-рікою, припускають, що це Почайна в Києві.

Прототипи богатирів
Герої билин Ілля Муромець, Добриня Микитич та Олексій Попович мали своїх історичних прототипів і за них недавно розгорілася запекла інформаційна війна між Україною та Росією. На пропутінських телеканалах кисельовці з піною на зубах обурювалися.

Ілля Муромець
Нам приписали мало не диверсію, бо наші науковці насмілилися говорити, що Ілля Муромець походить із Чернігівщини. Російські легенди кажуть, що цей історичний персонаж народився в селі Карачарово біля Мурома і звідти його прізвисько Муромець.

Тим часом українські дослідники називають його Муровцем, бо Ілько походив із села Морівськ, чи по-старому Муромськ під Черніговом. Ці назви, до речі, згадують у літописах.

Чтайте також:  Ми святкyвaли п’ятy piчницю нaшoгo шлюбy. Всiм poдичaм я пoxвaлилaся, щo мaю oтpимaти в пoдapyнoк дopoгi сepeжки

Прототипів богатиря Ілька може бути кілька. Серед них називають Іллю на прізвисько Чобітько. Він був ченцем Києво-Печерської лаври й там донині спочиває. До речі, у писемних згадках у XVI столітті цього чоловіка називають Іллею Моровлянином.

Добриня
Ще один билинний герой – Добриня. Про нього вже значно більше записів у письмових джерелах Русі. Історичний Добриня був воєводою, дядьком князя Володимира Великого, рідним братом Малуші – Володимирової мами.

Добриня також начебто спочатку встановив ідола Перуна, а потім допомагав Володимиру хрестити Русь і скинув ідола в річку. Звідси, можливо, сюжет билини, де Добриня перемагає Змія, який у ранньо-руському християнстві вважався символом язичництва.

Альоша Попович
Альоша Попович – у нас його називають Олексієм або Олешком. Він теж історичний персонаж Київської Русі. Кілька літописів розповідає, що Олексій Попович походив із міста Пирятин на Полтавщині, був лицарем і бився проти печенігів та половців.

Начебто він убив половецького хана та його брата. Тверський літопис свідчить, що він загинув у битві проти монголів на річці Калка 1223 року.

Як богатирі стали російськими
Московити мали на те причини. Річ у тім, що на землях Київської Русі, майбутньої України, ці билини існували усно, а потім взагалі розчинилися в інших жанрах, а записали їх саме в Росії.

Без сумніву Київська Русь була в межах нинішньої етнічної України, але також простягалася і значно північніше. На ті часи до її складу входив, скажімо, Новгород.

Що було далі з тими північними територіями, які колись належали до Київської Русі – їх жорстоко завоювало Московське князівство. Звісно, там жодних народних героїв не могло з’явитися під міцним кулаком царя-батюшки.

Новгородський цикл билин
Щоправда, у них таки виник Новгородський цикл билин, але він уже суттєво відрізняється за змістом від київського.

Чтайте також:  Справжній скарб: чоловік знайшов у своєму дворі кільце часів Римської імперії. Кільце влади.

Якщо в Київському циклі – це герой, який готовий піти на самопожертву заради держави, не має корисливих цілей, то дух героя Новгородського циклу суттєво відрізняється. Там на першому плані матеріальні цінності, особиста перевага над іншими,
– розповів доктор філологічних наук Святослав Пилипчук.

Конкретний приклад героя з новгородських билин – Василь Буслаєв, син у Новгородському циклі. Так от у дитинстві з ним ніхто не хоче бавитися, бо коли він виходить і починає демонструвати свою силу.

Його жорстокість і кривавість – це такий формат, який характеризує формування нового, російського етносу, де зовсім інші цінності.

Згодом народними лицарями стали козаки
На наших теренах билинні богатирі – захисники рідної землі – нікуди не зникли. Вони перейшли в наступний героїчний епос – козацькі думи, унікальний жанр, якого не має жодний інший народ. Народними лицарями стали козаки.

Тобто в нас уже нові лицарі, нові герої, бо такі історичні обставини, а в Росії законсервувалися ті ж давні богатирі з билин.

Народи безперервно запозичують щось в інших культур і це нормально, головне визнавати ці запозичення, а не привласнювати їх, як київських лицарів.

Еволюція лицарства
Ці богатирі нікуди не зникли донині, кожна війна витворювала своїх героїв-захисників. Маємо сотні пісень, де народ оспівав січових стрільців, опришків, гайдамаків, вояків УНР, УПА. Наше століття продовжило цю лінію і війна на Донбасі витворила нових лицарів, про них пишуть пісні, розповідають анекдоти про ворога.

“Це називається еволюція лицарства. Лицарство є однією зі складових етнічної поведінки українців. Це характерно для українців і воно потім приймає нові форми відповідно до нових історичних обставин, – пояснив доктор філологічних наук Ярослав Гарасим.

Символом новітнього героя став, наприклад, оперний співак Василь Сліпак, який покинув театр у Парижі, пішов на війну добровольцем і загинув. І таких імен нинішніх українських героїв уже сотні та тисячі.