Голова ПЦУ зазначив, що не можна дозволити ворогу посіяти в душах зерна розбрату, омани та ненависті.
Сьогодні так важливо українському народові не падати духом, не зневіритись, не озлобитись, не дати ворогу посіяти в наших душах зерна розбрату, омани та ненависті, сказав Епіфаній у зверненні до українського народу.
“Дуже важливо, попри все, залишатися ЛЮДЯНИМИ стосовно одне одного – будь хто на фронті чи в тилу, залишився в Україні чи намагається врятуватися за її межами, продовжує працювати чи залишився вдома. Не осуджуйте безпідставно, адже у кожної людини свої обставини та причини, і кожен робить свій вибір залежно від того, як йому підказує совість і серце. І Суддя кожному – Бог”, – додав він.
За його словами, українці змушені нести несправедливий тягар війни і роблять все від себе залежне, аби вберегти цінний дар Божий – життя – своє і своїх рідних, батьків, дітей. І роблять це в той спосіб, який саме для них є найприйнятнішим.
“Не спокушайтеся щось радити, повчати, нарікати або осуджувати інших, кожний відповідатиме перед Богом за себе!
Багато нині дискутують, як правильніше: залишитись в Україні чи виїхати за кордон? Для кожного правильним буде те рішення, яке він свідомо і зважено ухвалить сам: де і як він зможе більше з Божою допомогою послужити людям, своїй Батьківщині, де і як зможе вберегти життя своїх рідних, дітей, чи буде виправданим ризик?.. Нестерпним є життя під обстрілами, але нелегкою є і доля біженців”, – наголосив Епіфаній.
Він також зазначив, що у Священному Писанні на прикладі земної родини нашого Спасителя зображені поневіряння вимушених переселенців: Пречиста Діва Марія та Йосиф Обручник були змушені з Немовлям Ісусом тікати від царя Ірода до Єгипту, аби вижити. Тобто, вони теж були біженцями – без усталеного, впорядкованого життя, без власного дому і потребували допомоги від інших людей.
“Так само вчиняють зараз і багато наших співвітчизників, тож чи варто засуджувати це? Вірмо, що ми обов’язково переможемо. Перемагаймо зло та творімо добро – і починаймо з себе! Звільніть місце у своєму серці від байдужості, заздрості, образи на інших і заповніть його добром, співчуттям, допомогою, служінням ближнім. Усім довкола зараз необхідна підтримка, тож не “з’їдаймо” одне одного, а допомагаймо! Бо наша сила – в єдності і взаємній підтримці”, – завершив свою промову Епіфаній.