14-річний Сашко щодня під обстрілами в Бучі добував їжу і воду для сім’ї

Історія 14-річного Сашка Гуцала, який разом з родиною пережив кількатижневу окупацію в місті Буча, дійсно вражає. Хлопець був “добутчиком” у своїй сім’ї – щодня під ворожими обстрілами він відправлявся на пошуки їжі та води для рідних.

Про це повідомляє ТСН.

Окупацію родина пересиджувала у підвалі. Поки батько постійно укріплював імпровізовану фортецю і тримав оборону, мама доглядала за меншими дітьми, роль добутчика дісталася Сашкові.

Батько називає сина героєм, адже завдяки йому родина не померла з голоду в тому підвалі.

Свої “блокпости” чоловік ставив з тачок, з метала, з решіток, аби якомога надійніше захиститися від ворога.

Підвал став прихистком для багатьох людей
Туди родина Гуцалів і ще близько тридцяти місцевих переселилися в перший день вторгнення. Іноді температура була 8 градусів, тому грілися, притулившись один до одного.

Чтайте також:  Випадок в магазині, який я нелегко забуду. Зайшла в магазин. Краєм ока бачу: мама з синочком років 6-ти, одягнені бідненько

Найгірше почалося, коли закінчилися їжа. Тоді Сашко разом з іншими людьми з підвалу пішов на пошуки до місцевих магазинів, які вже були пограбовані окупантами.

Фото: Сашко (праворуч) з меншим братом

“Хліб вибирав, там було печиво таке, що на основі хліба і сир”, – розповідає хлопчик.

Сашко каже, що боявся, але не піти, не міг. Адже двоє молодших братиків і сестричка просили їсти.

“Боявся, хто знає, що у них в голові. Вони ж приходять з автоматами. Думають, що вони дуже “грозні”, – каже хлопець.

Потім стало ще гірше, коли окупанти розбили комунікації, і не стало світла і води. За водою Сашкові доводилося ходити до колодязя тітки Іри – єдиного, що був поруч. Мама Олена каже, що дуже боялася за сина, однак лишити менших ніяк не могла.

Чтайте також:  "Непоправна втрата, загинув на полі бою": Тернопільщина втратила ще одного захисника

“Кожен бах ми чули, але у мене менші, я ніяк не залишу”, – розповідає жінка.

До підвалу намагалися увірватися окупанти
“Вони вирвали ті двері, пробували ці вибити – не вийшло. Залишили гранату – бахнули, прорвалися, і пішли коридором”, – розказують люди.

Окупанти знали, що в підвалі є діти, але це їх не зупинило.

Сашко дуже соромиться, коли його хвалять і каже, що героєм себе не вважає.