Христове Воскресіння, Пасха, Великдень – найжаданіше свято весни для всіх українців. Сьогодні в умовах війни Великдень – це не лише весна, з цим святом пов’язані надії українців на перемогу та відродження України. Про традиції, прикмети Світлого Христового Воскресіння розповідається в матеріалі ТСН.ua.
У 2022 році християни Західного обряду відзначають Пасху 17 квітня, Східного – 24 квітня. Розказуємо про традиції святкування цього світлого свята.
Традиції святкування Великодня
Тиждень перед Великоднем вважається дуже урочистим, кожний із семи днів пасхальногого тиждня чимось важливий та відрізняється традиціями. Найбільш урочистими є Чистий четвер та Страсна п’ятниця.
На Гуцульщині в понеділок діти відвідують хресних та стареньких родичів, “гріють діда”, таким чином сповіщають про те, що Великдень вже близько. За таку звістку дітей пригощають булочками з випеченими хрестиками, різними солодощами. На Західній Україні існує традиція перескакувати у Чистий четвер через вогнище, таким чином очищаючи тіло та душу. На Поліссі замішують тісто на паски, діжку з тістом накривають рушником, зверху на неї кладуть гроші та ставлять повище, на стовпчики воріт. За місцевим повір’ям, сонце, що зійде благословить діжку.
Чистий четвер є символом духовного очищення, в народних традиціях пов’язаний із обрядами купання. В прадавні часи в Чистий четвер було прийнято купатися в ополонці, озері, річці чи бані. В наші дні традиційно в Чистий четвер прибирають в домі, все перемивають і, звичайно, купаються.
В Чистий четвер зазвичай печуть паски. Згідно з повір’ям випікати паски господиня повинна наодинці, без чужих очей. Сирні паски найчастіше печуть у Центральній та Східній Україні.
Страсна п’ятниця традиційно є днем скорботи, коли не можна розважатися, багато християн цей день не їдять і не п’ють. В церквах в Страсну п’ятницю виносять плащаницю (символічну тканину як символ тієї тканини в яку було загорнуто тіло Христа)
Святкування Пасхи починається зі святкової літургії, яка триває в ніч з суботи на неділю та закінчується багаторазовим проголошенням “Христос Воскрес!”. Священник освічує пасхальні кошики зі стравами, що є знаком, що тривалий піст завершився і можна їсти “скоромне”. На Західній Україні після літургії та трапези біля храмів проводять гаївки та різноманітні ігрища.
З освяченим кошиком поспішають до дому за багатий Великодній стіл. Господар чи господиня повинні поставити кошик на порозі дому та тричі сказати: “Христос воскрес”, а родина та гості відповісти: “Воістину воскрес”. Пасхальна трапеза розпочинається молитвою. Після молитви господар ділить свячене яйце чи писанку на стільки частин, скільки присутніх за столом. Для померлих родичів також залишають частку. В інших регіонах влаштовують “бої”, у яких стукаються яйцями та перевіряють їхню шкаралупу на міцність. Після того як з’їдають свячені яйця приступають до інших не постних м’ясних страв, завершують трапезу пасхою. Свяченій пасці в Україні надається велике значення. В деяких регіонах трапезу на Великдень починають з розрізання паски. Взагалі куштування освячених страв називається розговінням або розговинами. На Поділлі, Волині та Західній Галичині на саму Пасху, а також в понеділок та вівторок господар ділить пасху на стільки частин, скільки членів в сім’ї, після цього три рази обходить стіл із мискою, повною їжі. Смисл цього обряду – щоб у домі все було.
Особлива увага приділялася залишкам пасхальної трапези. Ні в якому разі не можна було викидувати залишки паски чи іншої освяченої їжі. Паску потрібно обов’язково доїдати, або, в крайньому випадку, закопувати в таком місці, де ніхто не ходить, щоб не топтатися по ньому. Кістки зі столу також треба було закопати. Бережно ствилися і до шкарлупи свячених яєць, за повір’ям які також краще було спалити або закопати. Жодної крихти зі свяченої їжі не повинно було впасти, вважали мешканці Східної та Центральної України.
Традиція обливатися у другий день свят (поливний понеділок) поширена по всій Україні, найбільше цієї традиції притримуються на Західній Україні. На Гуцульщині та Бойківщині прихід подивальників до дівчат давав надію на заміжжя.
Що можна і не можна робити на Великдень
На Великодень бажано не робити нічого по дому. В давнину суворо заборонялася будь-яка домашня робота. Можна було лише годувати худоби та птицю. Традиційно на Пасху провідують всіх родичів, ходять в гості до знайомих. Після довгого Великого посту завжди влаштовували народні гуляння та розваги. Вважалося, що в пасхальні дні не можна перебувати в печалі, злитися чи сваритися. Приносити радість ближньому – основне призначення цього свята.
У Великодний тиждень традиційно поминають покійних. Родичі приходять на цвинтар, на могили померлих, просять у них прощення. Вважається, що ті, хто помер у Великодний тиждень, попаде у рай, тому що протягом трьох днів Пасхи ворота раю є відкритими (відкриті та царські врата в іконостасі), і душа відразу відлітає на небо, до раю.
На Великдень не можна ворожити або займатися різними ритуалами та обрядами, не пов’язаними з православ’ям.
Прикмети на Великдень, пов’язані з погодою
Вважалося, що:
Якщо на Великдень буде гарне сонце – можна очікувати гарний врожай та гарне літо.
Якщо в перший день Пасхи мороз чи грім можна чекати врожай льону.
Якщо в перший день Пасху холодно, то холод продовжиться ще сім днів.
Якщо в перший день Воскресіння Христового йде дощ, то дощовим буде останній місяць весни. А дощі протягом святого тижня до урожаю жита.
Кури будуть добре нестися, якщо на Пасху ніч була зоряною.