Глобальний ВВП, за оцінкою, не повернеться до до кризового рівня до 2022 року
Згідно з аналізом, проведеним відділом досліджень і аналізу Economist Group – Economist Intelligence Unit (EIU),глобальний ВВП не повернеться до кризового рівня до 2022 року, а рівні держборгу стрімко збільшаться.
Як повідомляє СNBC, викликані коронавірусом блокування по усьому світу за останні два місяці підірвали економічну активність, що означає, що країнам довелось використати трильйони доларів податково-бюджетного стимулювання на тлі більш низьких доходів та набагато вищих медичних та соціальних видатків
Таким чином, звіт EIU свідчить по те, що уряди в більшості розвинутих країн вирішили, що більш високі держвитрати і, відповідно, більш високі рівні держборгу є кращим варіантом, ніж «руйнування виробничого потенціалу», викликаного пандемією. Це свідчить про неминучий стрибок рівня держборгу цього року.
У доповіді говориться, що для найбільш надійних країн витрати на обслуговування більш високих рівнів заборгованості не стануть безпосередньою причиною для занепокоєння. Однак в остаточному підсумку урядам доведеться зіткнутися з накопиченням боргу.
Щоб обмежити бюджетний дефіцит, уряди в більшості розвинених країн не зможуть продовжувати скорочувати витрати. Урядам також навряд чи вдасться зробити будь-які заощадження, щоб зменшити борг. Це залишає їм мало фінансових можливостей для маневру.
Експерти EIU переконані, що найбльше постраждають найбідніші країни.
Прагнучи пом’якшити економічні наслідки пандемії, різні фінансові інститути, разом з найбагатшими країнами світу, запропонували значну фінансову підтримку, щоб полегшити фінансовий тягар для країн з низьким рівнем доходу і ринків, що розвиваються. Це дасть біднішим країнам короткостроковий простір для вивільнення ресурсів для збільшення витрат на охорону здоров’я і реалізації економічних стимулів і програм підтримки.
Однак це призведе до ще більшої заборгованості цих економік. Згідно зі звітом, погашення їх боргів буде відкладено і, ймовірно, в кінцевому підсумку за рахунок розвинених країн. У середньостроковій перспективі це створює ризик дефолту за відсутності більш всеосяжних планів щодо полегшення тягаря заборгованості.
Через дев’ять років після кризи суверенного боргу, який вдарив по єврозоні, економісти організації попередили, що деякі розвинуті країни також можуть опинитись на межі кризи. Зокрема, вони визначили Іспанію та Італію, які найбільше постраждали від пандемії.
«Південноєвропейські держави все ще відновлюються після багатьох років жорсткої економії у поєднані з високим рівнем держборгу, старінням населення (яке є більш вразливим для важких форм коронавірусу) та постійним дефіцитом бюджету, – йдеться у звіті. – Європейський центральний банк діятиме швидко, щоб стримати наслідки, але боргова криза в будь-якій з цих країн викличе величезну турбулентність на фінансових ринках. Своєю чергою, криза дуже швидко розповсюдиться по земній кулі».