100 годин у черзі заради дешевої автівки. Що відбувається на польсько-українскому кордоні

Українці чекають по декілька діб на пропускних пунктах, аби ввезти дешеве авто. Люди тут навіть встигають стати друзями.

Фото автора
Черга на кордоні рухається зі швидкістю близько півтора кілометра на добу.

В Україну завезли вже понад 80 тисяч автомобілів у межах закону про безплатне розмитнення авто з ЄС. А на кордонах і далі — кілометрові черги. Люди буквально живуть у машинах по кілька днів, доки перетнуть кордон. Я побував на польсько-українському пропускному пункті “Грушів — Будомеж”, щоб побачити все на власні очі.

Коротко нагадаємо: 24 березня ухвалено закон, яким передбачено звільнення від сплати митних платежів для фізичних осіб під час ввезення транспортних засобів. Відповідно до розпорядження уряду від 3 травня №354-р, наразі переміщення транспортних засобів, придбаних за межами митної території країни громадянами України, дозволено через митний кордон у пунктах пропуску “Устилуг”, “Грушів” на кордоні з Польщею та у пункті пропуску “Малий Березний” на кордоні зі Словаччиною.

“АВТОМОБІЛЬ БУВ НАШОЮ МРІЄЮ”

…На ПП “Грушів — Будомеж” — тисячі автівок у черзі, яка розтягнулась на більш як десять кілометрів. За кермом легковиків переважно жінки, дехто з дітьми. “Ми з чоловіком усе життя мріяли про власне авто, — каже львів’янка Надія на “Фольксвагені Шаран”. Жінка вже третю добу стоїть у черзі на кордоні. — Але машини в Україні доволі дорогі, тож грошей на омріяну покупку нам не вистачало. А тут з’явилася така можливість. Ми з чоловіком усе порахували, і в нас загорілись очі — можемо дозволити собі авто! Тож я поїхала до Польщі. Тим часом чоловік через інтернет знайшов мінівен в одному з польських міст, я його купила всього за п’ять тисяч злотих, а це приблизно 1200 доларів. Ще стільки ж вкладемо у ремонт. Але радість від покупки зникла після першої доби стояння в черзі. Я тут уже більше 60 годин. І не відомо, коли потраплю додому”.

“Я з Київщини, моє авто розстріляли окупанти, — розповідає Алла. — Купила в Польщі машину за дві тисячі доларів і була дуже щаслива. А потім потрапила в чергу на кордоні. Уже четверту добу тут стою, скоро буду відзначати ювілейні 100 годин. Я дуже виснажена. Елементарно — тут нема де помитись, вологі серветки — справжня валюта. І виходу немає. Ну не кину ж я тут свою машину, яку купила ледь не за останні гроші”.

Чтайте також:  "Намалював" собі дитину: на кордоні з Польщею затримали ухилянта, який вдавав із себе багатодітного батька

АКУМУЛЯТОРИ СІДАЮТЬ, МАСТИЛО КАПАЄ

…Багатокілометрова черга розтягнулась полем. Тут немає магазинів, туалетів і душу. Люди вже засмаглі, адже постійно сидіти в машині — важко, а надворі припікає сонце. Невиспані, з набряклими обличчями, бо кожну годину треба просуватися у черзі на декілька метрів. Проспиш — тебе оминуть і доведеться ще довше стояти в черзі. Люди голодні, їжі обмаль, бо ніхто не думав, що потрапить у таку пригоду, й не розрахував запасів продуктів.

Горнятко гарячої кави чи чаю тут справжня розкіш. Таке собі може дозволити лише той, хто завбачливо взяв газовий примус. Спраглі, бо немає де зачерпнути чи купити воду. І злі. На чергу, на митників, на сусідів у черзі, на владу… Зрештою, на самих себе, що не змогли спрогнозувати такого.

“У моїй автівці розрядився акумулятор, — каже тернополянка Наталя. — Он сусіди по черзі допомогли мені завестись. Я їм за це дала пів пачки печива. Ми тут уже всі потоваришували й стали майже рідними. Одне одному підганяємо машини, щоб інший міг поспати не годину, а хоча б три. Одного відправили пішки за три кілометри в сусіднє село й він там купив для нас воду, хліб. Ось так і живемо”.

Чимало автівок виходять з ладу — в основному сідають акумулятори, бо ти завівся, проїхав 20 метрів і вимкнув двигун. Тож іноді машину доводиться штовхати в черзі. Вся смуга, де стоять автомобілі, вкрита плямами: зі старих і дешевих іномарок течуть мастило, антифриз, пальне.

А ДЕ ДОРОГІ МАШИНИ?

Прямую пішки повз чергу. Я читав у соцмережах, що люди женуть круті джипи й престижні седани за десятки тисяч доларів. Але тут їх не бачу. Є скромні опелі, фольксвагени, рено, сітроєни, пежо, форди… Пройшовши з кілометр, нарешті побачив мерседес, але йому вже 15 років, і вартість його, за словами власника, — приблизно три тисячі доларів.

Чтайте також:  В реанімації через ускладнення від COVID-19 на апараті ШВЛ перебуває трьохмісячне немовля

Йду далі. Ось на розмитнення чекають вантажні бусики — вочевидь хтось купив собі для ведення бізнесу. О, нарешті крутий “БМВ Х6”. Підходжу ближче, а в нього — вм’ятина на всю ліву сторону. Значить, теж не дуже дорогий.

Направду, пройшовши зо три кілометри, побачив лише одну доволі вартісну автівку — “Фольксваген Тігуан”. Усі решта дешеві або середнього класу.

ЧОМУ ТАКІ ДОВГІ ЧЕРГИ?

“Причина цих черг — зовсім не в тому, що чимало людей захотіли купити собі авто, а в процедурі розмитнення, — пояснює засновник і активіст Всеукраїнської громадської організації “Авто Євро Сила” Олександр Чернявський. — Ще раніше Кабмін дав доручення митникам розробити спрощений механізм розмитнення. Вони створили документ, так звану нульову митну декларацію. Вона вмістилась на одному аркуші паперу А4. Власник авто мав би внести у цей документ своє прізвище та ім’я, марку машини, її технічні характеристики, отримати на кордоні мокру печатку й з цим документом одразу поїхати в МРЕО, аби поставити автівку на облік.

Однак голова Податкового комітету Данило Гетьманцев не дозволяє митниці впровадити цю нульову митну декларацію і залишає той порядок розмитнення машин, який був. Тобто і далі діє вся бюрократична тяганина на кордоні, послуги брокерів, внутрішня митниця… Це все в десятки разів збільшило час проходження кордону.

Чому Гетьманцев на це пішов? Для мене очевидно, що він діє не в інтересах українців, а в інтересах автоолігархів, які хочуть, щоб наші громадяни купували автівки в їхніх салонах за величезні гроші. І дійсно, створивши такі перепони на кордоні, чимало людей просто відмовились їхати на територію Євросоюзу за доступними машинами…”