Експерти уважно спостерігають за тим, як коливаються курси валют і зазначають, що можливими є декілька варіантів розвитку подій. Фахівці також пояснили, як простим українцям діяти за різних сценаріїв.
Як інформує “Ukrinform”, більшість аналітиків бачать перспективи для зміцнення європейської валюти — приміром, через підвищення облікової ставки в ЄС (що Європейський центральний у четвер вже зробив), то “гривнеоптимістів”, на жаль, небагато.
Хоча є й ті, хто вважає, що за сприятливого розвитку подій на фронті і при збереженні єдності та рішучості міжнародних партнерів незважаючи на власні матеріальні втрати підтримувати Україну у боротьбі за майбутнє цивілізованого світу, гривня може втриматися на нинішніх рівнях та навіть дещо зміцнитися. Звісно ж, не до позначки 27-28 за долар, а приблизно до 38-39.
Долар по 50? 60? 100? Хто з експертів “дає” більше?
Цими днями у пресі і соцмережах активно тиражували повідомлення про те, що макроекономічним прогнозом Мінекономіки, який лежить в основі розрахунків проєкту держбюджету-2023, передбачений валютний курс до кінця наступного року на рівні 50 гривень за один долар.
А до завершення 2022-го “зелений”, ймовірно, коштуватиме 42 гривні. Водночас частина експертів вважає такий прогноз занадто оптимістичним: мовляв, за певних умов п’ятдесятигривневу позначку долар може “перестрибнути” вже навіть цьогоріч. Все залежатиме від ситуації на фронті та від регулярності надходжень в Україну міжнародної фінансової допомоги.
Про відповідні ризики говорить, приміром, керівник відділу аналітики Libertex Group Андрій Шевчишин.
Він вважає, що різке знецінення гривні можуть спровокувати такі фактори:
– замалий обсяг зовнішньої підтримки Україні, який не відповідатиме її поточним потребам,
– негативні для нас зміни ситуації на фронті або “заморожування” протистояння на нинішньому рівні.
Тоді як сприятливий для України розвиток подій може позитивно позначитися на настроях інвесторів.
Загалом же “базовий сценарій розвитку подій передбачає подальшу девальвацію гривні.
Під кінець року ми можемо мати 50 гривень за долар та більше. Все залежатиме від масштабів емісії та обсягів зовнішньої допомоги. Негативний сценарій передбачає, зокрема, девальвацію гривні до 80 – 90 гривень за долар.
Позитивний сценарій: гривня може втриматись на рівні 40 – 45 за долар. А за позитивного інвестиційного клімату вже наступного року гривня може навіть ревальвувати. На жаль, це дуже оптимістичний сценарій і далекий від базового”, – констатує Шевчишин.
Також на динаміку курсу гривні, за його словами, вплине те, як Україна пройде опалювальний сезон.
За сприятливих погодних умов нам має вистачити газу для проходження опалювального сезону, без необхідності його додаткових закупівель на зовнішніх ринках.
А це — добре для гривні, оскільки призведе до зменшення витрат на енергоносії і до послаблення тиску на валютний ринок.
На думку директора Інституту трансформації суспільства Олега Соскіна, за певних умов падіння національної валюти може бути іще дошкульнішим — аж до 100 гривень за долар. Але це — лише у разі серйозних поразок ЗСУ на фронті.
“Оскільки надійдуть 8 мільярдів євро (від ЄС), курс залишиться приблизно таким же, як зараз, – 40-45 гривень за долар. Може бути, навіть трохи зміцниться – до 38.
Якщо ж, не дай Боже, віддадуть ці території, і Росія почне наступ на Миколаїв і далі, курс досягне 60 гривень за долар, для початку. А до кінця року, якщо ситуація “заморозиться” – 100″, – прогнозує експерт.
Натомість фінансовий аналітик, кандидат економічних наук Андрій Новак вважає, що причин для значного підвищення курсу долара нині немає.
Реальна вартість американського “зеленого”, на його думку, не повинна перевищувати 40 гривень.
Інформацію ж про те, що долар може подорожчати до 50-и економіст називає “елементом гібридної війни”.
Андрій Новак
“Україна отримує фінансову допомогу від західних країн, завдяки якій щомісяця до бюджету надходить більше коштів, ніж надходило ще рік тому, у мирний час”, – нагадує експерт.
Головне – вміло розпоряджатися цими грошима. Для цього, на думку Новака, НБУ, поміж іншого, має жорсткіше відстоювати стабільність національної валюти.
Директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський нагадує, що долар по 50 гривень є лише прогнозом для гіршого сценарію, на який не варто орієнтуватися. За словами економіста, курсові прогнози потрібні, щоб розуміти, якими можуть бути надходження до держбюджету від ПДВ на імпортні товари.
І якщо проаналізувати минулі роки, то переконаємося: закладений у прогнозах курс у більшості випадків був завищеним.
“Це не означає, що Уряд, Міністерство економіки та НБУ сідають, витягають приховану табличку і кажуть: “за нашим таємним планом буде 50“. Ні. Це просто оцінка для гіршого сценарію, за яким війна затягується на більшу частину наступного року”, – пояснив Вишлінський.
Гривня: втриматись (,) не можна (,) девальвувати
Спробуймо проаналізувати наведені аргументи й детальніше розібратися, за яких умов в цій заочній дискусії можуть перемогти прибічники різних сценаріїв поведінки гривні на валютному ринку.
Поміж турбулентностей, викликаних російською агресією проти України, на гривню найбільше тисне брак коштів, які є у розпорядженні держави. Економіка скорочується, прибутки падають, натомість витрати — передовсім на оборонну сферу та на соціальну підтримку різних верств населення, – непропорційно зростають. Приміром, вже анонсовано, що лише на сферу національної безпеки та оборони в бюджеті 2023 року хочуть передбачити щонайменше трильйон гривень (проти 287 мільярдів, як було за “довоєнним” Законом про держбюджет-2022).
З урахуванням інших витрат, зокрема коштів, необхідних для підготовки до майбутнього найскладнішого у нашій новітній історії опалювального сезону, країні щомісяця не вистачає $5-7 мільярдів (183-256 мільярдів гривень за нинішнім офіційним курсом). Надія лише на безперебійне надходження кредитної і грантової допомоги від наших партнерів — інших країн та міжнародних фінансових інституцій. А впевненості у такій ритмічності, на жаль, немає. Поки що йдеться про конкретні домовленості щодо отримання ресурсу, якого Україні вистачить щонайбільше на 3-4 місяці.
Довкола цього аналітики вибудовують свої невтішні та відносно заспокійливі прогнози. Невтішних наразі більше. За відсутності макрофінансової підтримки й пільгового кредитування від партнерів можливостей для комерційних запозичень (навіть “за дорого”) небагато. Альтернатива — активізація емісії. А це для “самопочуття” гривні — неабияка небезпека. Хоча в НБУ й запевняють, що намагаються без потреби не вмикати грошовий друкарський верстат, може виникнути ситуація, коли діватися справді буде нікуди. В останні місяці цього року в обіг можуть випустити з пів сотні понаднормових мільярдів нічим, на жаль, не підкріплених гривень. А це — прямий шлях до подальшої девальвації нашої валюти.
А ось іноземної валюти, яка у мирні часи надходила б від вітчизняних підприємств, зокрема експортерів, на міжбанку й надалі меншатиме. Попит же з боку імпортерів зростатиме. Передовсім, для закупівлі енергоресурсів — газу, вугілля й пально-мастильних матеріалів. Звідси — потреба в посилених інтервенціях з боку Нацбанку, який змушений буде розпродувати золотовалютні резерви.
Але є добра новина: в серпні ці резерви аж на 13,6% зросли — до $25,4 мільярда. Передовсім, завдяки надходженню кількох траншів фінансової допомоги від партнерів.
Можлива ж додаткова потреба у продажу іноземної валюти для задоволення попиту учасників ринку і заспокоєння цінових коливань ($150-$200 мільйонів на тиждень) за два прогнозовано найскрутніші для держфінансів місяці — жовтень і листопад – потенційно вимиє зі скарбниці $1,2 — $2 мільярди. Загалом же потреба в інтервенціях в цей період може сягати $5-$6,5 мільярдів. А це вже – погана новина: зроблені у серпні накопичення розтануть, мов снігова грудка біля печі. Тоді обсяги міжнародних резервів знов опустяться нижче психологічної позначки в $20 мільярдів.
Проте маємо надії, що завдяки партнерам Україні вдасться компенсувати втрачене. У середу Європейська комісія запропонувала надати Києву 5 мільярдів євро макрофінансової допомоги. Про це повідомила президентка комісії Урсула фон дер Ляєн. Але рішення не остаточне. Пропозицію мають схвалити Європарламент і Рада ЄС, після чого кошти зможуть переказати Україні. Нагадаємо,18 травня Єврокомісія запропонувала надати Україні додаткову макрофінансову допомогу в розмірі до 9 мільярдів євро у 2022 році у зв’язку з російською агресією. Перший транш в 1 мільярд євро надійшов на початку серпня. Далі ж процес загальмував: тривали суперечки між державами-членами ЄС щодо гарантування решти 8 мільярдів.
В Уряді очікують, що до кінця року Україна отримає і ці 5 мільярдів, і решту 3 мільярди обіцяних євро від Євросоюзу в межах цього пакета допомоги. Також вже ведуться консультації щодо програми на наступний рік. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Нам необхідна буде підтримка від ЄС у розмірі 12 мільярдів євро. Разом з іншою допомогою від союзників та міжнародних фінансових організацій це дозволить покрити запланований дефіцит бюджету й забезпечить стабільність нашої економіки”, — запевнив глава Уряду.
Але, звісно ж, панацеєю від усіх наших фінансових негараздів — як при балансуванні бюджету, так і у валютній сфері – ці кошти не стануть. Приміром, зараз на ринок додатково тисне зростання валютних апетитів населення. В серпні вперше з початку війни українці купили більше валюти, ніж продали. Банки придбали в людей готівкової та безготівкової валюти на $1,367 мільярда, продали — на $1,473 мільярда. Негативний баланс — понад $100 мільйонів, що як для інших часів начебто й небагато, але для нинішніх — ще один привід для паніки й штучного роздмухування попиту. Приміром, люди масово кинулися забирати гроші з валютних вкладів у банках, зокрема намагаючись продати їх за вигіднішим курсом на готівковому чи чорному ринку. Дехто ж просто воліє тримати кревні “зелені” при собі. Як наслідок — наприкінці серпня-початку вересня банки стикнулися з проблемою нестачі валютної готівки. Тож вкладникам просто відмовляли у їхньому праві отримати заощадження. Такі ж сигнали ще більше нас із вами розбурхували…
У Приватбанку, клієнти якого почали скаржитися одними з перших, пояснили, що влітку в країні зріс попит на готівкову валюту. Причому аж так, що, незважаючи на кількаразове збільшення обсягів завезення банкнот з-закордону (вдесятеро більше, ніж у серпні минулого року), євро і доларів просто забракло. Проблема загострилася через логістичні труднощі, сталися збої з доставкою кешу до відділень у регіонах. В банку запевнили: на вересень замовили ще більше готівки.
Тим часом в ПУМБ повідомили про запровадження з 10 вересня комісії за видачу готівкової інвалюти з рахунків фізичних осіб у розмірі 1% від суми. Таким чином у фінустанові намагаються бодай якось утримати клієнтів від виведення коштів з валютних рахунків. Комісію вводять для дебетових карток “всеКарта” за видачу чотирьох іноземних валют: долара, євро, фунта стерлінгів та польського злотого. При цьому клієнтам пообіцяли пільги, якщо ті стабільно зберігатимуть кошти на рахунках: наступного місяця у них буде можливість зняти гроші без комісії.
“Поточна нестача готівкової валюти в окремих банках тимчасова. Національний банк уважно стежить за ситуацією та має достатньо готівкової валюти, щоб підтримувати готівкову валютну ліквідність банківської системи на належному рівні для задоволення потреб українців”, – наголосив заступник голови Національного банку Юрій Гелетій.
І цього тижня Нацбанк здійснив першу операцію з обміну готівкового долара на безготівковий – практично всі запропоновані $100 мільйонів розподілили поміж банків. За даними пресслужби регулятора, в операції взяли участь 12 із 14 системно важливих банківських установ. Найближчим часом ці банки зможуть поповнити свої каси валютною готівкою, щоб задовольнити попит клієнтів.
Наступну операцію обміну готівкової валюти на безготівкову запланували на понеділок, 12 вересня. Банкам запропонують до обміну готівковий євро. І вже незабаром обіцяють налагодити логістику постачань для потреб українських банків валютної готівки із-за кордону. При цьому НБУ продовжить проводити операції з обміну готівкової валюти на безготівкову, доки це буде необхідно. При цьому “операції з обміну готівкової валюти на безготівкову між Національним банком та банками України жодним чином не впливатимуть на обсяг міжнародних резервів України”, – запевнили в НБУ.
Національний банк також рекомендує банкам збільшити обсяги завезення готівкової валюти, щоб унеможливити виникнення подібних проблем у майбутньому.
Поміж останніх рішень регулятора — і дозвіл банкам продавати населенню не 50% того, що вони викупили у людей, а всі 100%. Це має позитивно вплинути на задоволення попиту на готівкову валюту.
Натомість бізнесу Нацбанк заборонив купувати іноземну валюту, якщо вона є на його рахунках. Як пояснили в НБУ, незважаючи на те, що на валютних рахунках українських компаній є $8,7 млрд, вони продовжують купувати валюту “про запас”, посилюючи таким чином тиск на безготівковий валютний ринок, що, звісно ж, б’є і по ринку готівковому.
За даними сайту “Мінфін”, у четвер до закриття торгів на міжбанківському валютному ринку курс долара у купівлі та продажу не змінився (36,56 — 36,93 гривні), євро знизився на 11 копійок у купівлі та на 12 копійок – у продажу (36,45 і 36,81 гривень відповідно).
На готівковому ринку котирування гривні до долара становили 40,50−41,49, євро — 39,90 та 40,80 гривень.
На “чорному ринку” (в обмінниках) долар коштував 41,35−41,70, євро — 40,55−41,05 гривень