На фронті загинула військова медикиня Мар’яна Тряско із позивним “Квітка”. Мар’яна останні 14 років жила в Італії, але коли розпочалася повномасштабна війна, все залишила й приїхала захищати Україну. В Італії у неї залишилися чоловік та двоє дітей.
Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
В Італії залишилося двоє дітей
Мар’яна Тряско з позивним “Квітка” була військовим медиком. Родом вона з Івано-Франківщини, із села Тростянець.
“Мар’яна тут виросла, ходила до школи, потім працювала в місцевій лікарні, вона була медиком. Приблизно 14 років тому поїхала жити та працювати в Італію. Там же живуть дві її сестри та мама, а брат – у Німеччині. Звичайно, поїхали вони туди працювати не від хорошого життя. Але Мар’яна там вдруге вийшла заміж”, – розповідає один із жителів села.
В Італії у жінки залишилися двоє дітей – 14-річний син та 10-річна донька. Про них вона згадує у короткому відео, яке було знято кілька місяців тому у 102-й бригаді Сил територіальної оборони Івано-Франківської області.
У Тростянці Мар’яна будувала свій будинок і мріяла разом із сім’єю приїжджати до себе на батьківщину.
Хотіла бути корисною
Однак коли 24 лютого Росія вторглася в Україну, вона все залишила і приїхала на батьківщину.
“Ми познайомилися з нею тоді, коли вона зателефонувала з Італії до Тараса Слівчука і попросила допомогти потрапити до медичної служби. Тому що хотіла бути корисною нашим військовим і Україні. По телевізору побачила, що в Україні бракує, і без вагань приїхала.
Згадую нашу першу зустріч. Така весела, усміхнена, щира та добра. З усмішкою розповідала, як в окопах живуть наші захисники, як ховаються під час дощу, що їдять, п’ють, де зберігають їжу, куди ховаються під час обстрілів. Розповідала багато і весь час усміхалася, наче їй не страшно. Побратими нею пишалися. Вона завжди турбувалася про їхнє самопочуття, вчасно надавала допомогу, вміла підбадьорити”, – написала про неї Оксана Слівчук.
Один із друзів Мар’яни згадує, що колись її родичі у своїй хаті кілька днів ховали Степана Бандеру. Від того будинку вже залишився лише фундамент та сімейні спогади.
Односельці теж говорять про Мар’яну як про дуже добру, чуйну людину. Вона завжди приходила на допомогу всім, хто її просив.
Мар’яну було важко поранено під час мінометного обстрілу, два дні лікарі боролися за її життя, але врятувати не змогли.
Нині родина збирається у рідному селі. Тіло Мар’яни незабаром доставлять із Запоріжжя, поховають її на рідній землі. Де саме – у селі чи на Алеї Героїв у Долині – вже вирішуватимуть близькі.