У Вовчанську на Харківщині сотні людей пройшли через катівні росіян. Та в них залишалась віра в Україну попри катування та окупацію.
Серед білого дня у Вовчанську людей викрадали, а потім тижнями тримали без їжі, не давали води. Серед тих, хто пройшов тортури, були і медики, і вчителі, йдеться в ТСН.
“20 липня в районі лише на моїй школі висів прапор України”, – розповідає Лідія Миколаївна, яка до окупації вона 42 роки пропрацювала в Іванівській школі вчителькою української та директоркою.
Викладати за російськими підручниками жінка відмовилася, як і видавати учням свідоцтва з російським гербом, тож окупанти обурилися. “Розказували, що сюди вже більше Україна не повернеться. Ми повинні вчити дітей, виховувати і все. І наголосили, що я звільнена”, – пригадує жінка.
І тоді пані Лідія вирішила тікати до Харкова, але на блокпості з’ясувалося, що її прізвище в списках на затримання. “Один підходить і каже мені: «Яку ти ***, везеш інформацію в Харків?». Я кажу: “Я ніякої інформації не везу”. Він одразу автомат мені під бороду, а другий: «Закрий рот». І витягнув пістолет, чи шо: «щас мозги вилетять», а я кажу: «Хай вилітають, я не боюсь нічого, мені 60 років, я вірна Україні», – розповідає директорка.
Жінці надягли мішок на голову, замотали скотчем та завезли обстріляними вулицями у вже переповнений підвал місцевого заводу. “Не пити, не їжу, нічого. Ні, один прийшов з насмішкою: «Яблуко будеш?». Кажу: «Я не голодна», – ділиться спогадами колишня бранка.
Потрапити у катівню в окупованому місті можна було за найменше. Медсестру Ірину з чоловіком затримали, бо не захотіли вішати російський прапор на відділенні швидкої. “Тримали нас в камері дві доби. В одній – 20 людей, жінки і чоловіки. Навіть до туалету не пускали. Спали на піддонах”,- розповідає молодша медсестра Ірина Залізовська.
Головну лікарку арештували за відмову видавати зарплату в рублях. Після тортур її ледве впізнали, розповідають підлеглі. “Схудла, вона у два рази менше стала. Важко, каже було. У вісім ранку відкривають до туалету і у вісім вечора і все. А так стоїть відро. І їх там було 14 чоловіків і вона одна жінка”, – розповідає лікарка.
Відпустили в’язнів росіяни лише, коли ЗСУ підійшли до міста. “Відчинили і сказали швидко тікайте, а то вас розтріляють”, – додає Ірина.
Перше, що зробили медики після звільнення – повісили український прапор на лікарні.
На вулицях Вовчанська і досі сліди перебування росіян – обстріляні будинки, залишки ракети на дорозі, пропагандистські плакати… Але люди прибирають за окупантами і мріють повернутися до нормального життя.