Завтра, на жаль, не у всіх буде. Правда життя досить сумна: гинуть щодня найкращі люди, вічні героїв імена! Ці рядки Олег опублікував на власній сторінці у Фейсбук 9 жовтня. Невдовзі юного захисника не стало…
У Героя залишилась мати Марія, батько Михайло, сестри Катерина і Ярослава та бабуся Ольга.
Спи спокійно, хлопчику. Дякуємо тобі за все…
— Ніколи не забувайте про ціну, якою здобувається перемога! — 4 дні тому Олег востаннє поширив на власній сторінці у Фейсбук відео з кадрами війни з таким підписом. Хлопчина, який не ще встиг пожити, не встиг створити власної сім’ї, але віддав за нас із вами найдорожче — власне життя. Йому назавжди тепер 25…
Він був щирим, добрим і справжнім
Трагічна звістка знову сколихнула Великоберезовицьку громаду. Захищаючи Україну від російських окупантів, у Краматорському районі на Донеччині загинув 25-річний воїн з Настасова Бахмач Олег Михайлович. Герой отримав поранення, несумісні з життям, під час бою.
Бахмач Олег Михайлович народився 24 липня 1997 року. Навчався у місцевій школі, після її закінчення був призваний на строкову військову службу. Під час повномасштабного вторгнення рф в Україну став на захист рідної країни. Обороняючи її волю та незалежність, віддав найдорожче – власне життя…
— Олег Бахмач був спокійним і товариським, неабияким патріотом та мав багато друзів, — згадують про хлопчину земляки з Настасова. — Він був щирим, добрим і справжнім. Знаємо, що служив у десантно-штурмових військах. Це така гірка втрата…
У Героя залишилась мати Марія, батько Михайло, сестри Катерина і Ярослава, швагро Андрій, племінниця Софійка та бабуся Ольга.
У Великоберезовицькій громаді висловлюють щирі співчуття рідним і близьким. Розділяють разом з ними невимовний біль втрати і скорботи. Вічна пам’ять Герою!
— Що завтра буде — невідомо, якою видасться зима, чи повернемося додому, чи плани зранку не дарма?! Що завтра буде таємниця, а особливо в час війни, давно вже не в руках синиця, небо в ракетах й восени… Завтра, на жаль, не в усіх буде, правда життя досить сумна. Гинуть щодня найкращі люди, вічні герої імена!— такий допис Олег опублікував на власній сторінці 9 жовтня. Невдовзі хлопчини не стало. Але, як і заповідав, його ім’я назавжди внесено до Книги пам’яті Героїв України!
Вічна тобі па’мять, наш Олежику!
«Коли я дізналась про смерть Олега, переді мною пролетіли всі наші шкільні роки — від першого до одинадцятого класу, — поділилась Надія Дідух. — Як ми разом бігали до бібліотеки малими, вибираючи книжки, а пізніше йшли разом на випускний. Неможливо повірити, що ти тепер будеш ангелом на небі, якого ми не зустрінемо ніде, не поговоримо. Це дуже велика втрата для всіх, хто знав і спілкувася з ним. Вічна тобі па’мять, наш Олежику!»
Оксана Кондрат згадує, що Олег був дуже хорошою людиною. І цю втрати осягнути неможливо.
— Вічна пам’ять та слава Бахмач Олегу! Доземний уклін Герою за мужність! — каже Надія Донченко. — Плаче Україна разом з рідними Олега! Щирі співчуття та сили пережити велике горе втрати!