Мати, син та побратими загиблого воїна ЗСУ вважають, що на відео росіяни стратили саме Олександра Мацієвського.
Регіональне управління Сил ТрО “Північ” Збройних сил України назвало ім’я воїна ЗСУ, якого жорстоко стратили російські окупанти. Це – Олександр Мацієвський.
Про це вони повідомили у Facebook.
Регіональне управління Сил ТрО “Північ” Збройних сил України розповіло подробиці загибелі українського захисника, відео страти якого опублікували росіяни.
Обставини загибелі захисника України
Олександр Мацієвський був бійцем 163-го батальйону 119-ї окремої бригади ТрО Чернігівської області. 30 грудня 2022 року він та ще четверо українських захисників прийняли бій на околицях Соледара Донецької області. О 12:00 того ж дня зв’язок з військовими зник. Воїни ЗСУ не змогли пробратися на їхні позиції через постійний мінометний обстріл. Обставини смерті та потрапляння в полон Олександра невідомі, оскільки всі його побратими або загинули, або зникли безвісти.
Мати Олександра, його син Михайло і військовослужбовці його підрозділу впізнали побратима на цих кадрах.
Як повернули тіло воїна
2023 року відбувся обмін тілами загиблих військовослужбовців. Саме тоді вдалося повернути тіло Олександра.
“14 лютого 2023 року Ніжин зміг провести в останню путь свого земляка. Без сина лишилася мати, без батька син. Але буде пам’ять про те, як гідно, без щонайменшого страху український воїн сприймає свою смерть заради Батьківщини”, – йдеться у повідомленні.
Біографія воїна, якого стратили росіяни за “Слава Україні!”
Олександр Мацієвський народився в Молдові 10 травня 1980 року. В сусідній державі мати українського героя, Парасковія Михайлівна, працювала технологом на Кишинівській взуттєвий фабриці. У Молдові Олександр закінчив середню школу та електротехнічний коледж.
Потім родина повернулася до Ніжина, на Батьківщину. До лютого 2022 року Олександр працював за фахом.
Коли почався повномасштабний наступ Росії на Україну, Олександр одразу пішов до Ніжинського ТЦК та СП, але спочатку не зміг потрапити до війська. А тому він робив укріплення, чатував на блокпосту, готував пляшки з запалювальною сумішшю та ходив до військкомату з проханням мобілізувати його.
11 березня його було зараховано до Ніжинського батальйону територіальної оборони. Олександра після навчання призначили снайпером. У грудні 2022 року, коли батальйон збирався вирушати на схід, Олександр не сказав мамі, що він поїде до зони активних бойових дій, бо дуже не хотів, щоб вона хвилювалася. Коли він прощався з мамою, то подякував їй за те, що вона його народила.
Остання розмова з мамою
29 грудня 2022 року Олександр востаннє говорив з мамою. Він сказав їй: “Мамо, я ніколи не здамся в полон!”. Парасковія Михайлівна зрозуміла, що син на фронті. Більше матір не спілкуваласьяз сином. Лише 7 січня 2023 року їй прийшло повідомлення про те, що Олександр знову на зв’язку.
“Після слів побратимів, що Сашка вже нема, життя поділилося на до і після… А потім знову випробування, впізнання рідної дитини в Київському морзі, огляд всіх тих кульових отворів, що обірвали життя Воїна. Мати згадує – з появою в мережі відео загибелі моє серце знов сколихнулось. Це був мій Сашко, а потім дзвінок від його сина, він зі сльозами кричав: “Я бачив, як вбили мого батька!” Мати твердо знає свого сина і його вчинок, який облетів увесь світ, його чітко характеризує. Вона впевнена, що побратими помстяться за нього”, – йдеться у повідомленні.
