“В цих публічних місцях почнуть виписувати повістки, ухилянти втратять останній прихисток”: мобілізація набирає обертів

За ухилення від мобілізація передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність. В Україні призову підлягають усі чоловіки від 18 до 60 років, крім тих, хто має відстрочку або тих, хто не є придатними до військової служби за рішенням ВЛК. За ухилення передбачено відповідальність, зокрема й кримінальну.

Як інформує “УНІАН”, адвокат Олександр Камша, арбітражний керуючий юридичної фірми Ілляшев та Партнери, пояснив у коментарі, за яких умов громадянин вважається ухилянтом та нестиме адміністративну або кримінальну відповідальність.

Ухилення від мобілізації – адміністративна відповідальність

“Доречно буде порадити слідкувати за актуальністю власних даних кожному з військовозобов’язаних, які перебувають на обліку, та, у разі необхідності, проводити звіряння даних, у передбачені Порядком строки, задля уникнення можливості притягнення до адміністративної відповідальності”, – зазначив Камша.

Призовники, військовозобов’язані та резервісти мають виконувати Порядок організації та ведення військового обліку, який наразі передбачає таке:

перебування на військовому обліку;

прибуття за викликом через повістку в ТЦК;

проходження медогляду;

уточнення даних, коли ті змінюються;

не змінювати місце проживання з моменту оголошення мобілізації та у воєнний час;

ставати на військовий облік протягом семи днів з дня зміни місця проживання;

подавати до 1 жовтня щороку документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на строкову військову службу;

звіряти власні персональні дані не рідше за раз на п‘ять років.

За порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію призовники, військовозобов’язані та резервісти притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення. Такі порушення тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти (850 грн) до ста (1 700 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

“Варто пам’ятати, що через принцип презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина мають прирівнюватись до доведеної невинуватості”, – зазначив адвокат.

Чтайте також:  Астрологиня розповіла, що чекає на Росію в найближчому майбутньому

Кримінальна відповідальність для ухилянтів

Кримінальна відповідальність в Україні настає за ухилення від мобілізації або ухилення від військового обліку чи зборів за умов, які описані в статтях 335−337 Кримінального кодексу України.

Причиною можуть слугувати такі правопорушення:

ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу;

ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;

ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів.

Відповідальність настає, коли військовозобов’язаний, який не має права на відстрочку після належного вручення повістки, який пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний придатним або обмежено придатним до служби та належним чином особисто отримав мобілізаційне розпорядження, в якому були вказані всі реквізити, зокрема дата вручення та дата і адреса прибуття до пункту збору, не з’явився до пункту збору у зазначену дату.

Виключенням є наявність поважних причин, через які громадянин не зміг прибути до пункту збору. Вони обов’язково мають бути підтверджені документально.

Кримінальна відповідальність за ухилення відповідно до статей Кримінального кодексу України така:

за статтею 335 ― до 3 років обмеження волі; за статтею 336 — від 3 до 5 років позбавлення волі;

за статтею 337 передбачено штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або до одного року виправних робіт у разі ухилення, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником ТЦК, керівниками відповідних органів СБУ, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України.

За законом після попередження, у разі повторного порушення, настає кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі.

11 січня Кабінет мініістрів відкликав скандальний законопроект про мобілізацію. Після доопрацювання його повторно винесуть на розгляд до Верховної Ради. Ряд норм законопроекту викликали дискусії, зокрема, електронні повістки, вилучення у підприємців авто, призов інвалідів третьої групи та інше.

Чтайте також:  Вже незабаром деякі українці втратять субсидії

Як інформує “НСН”, військовозобов’язаним видають повістки, після чого потрібно в зазначений час явитися до ТЦК. Чи законне вручення повісток на вулицях і які права не можуть бути обмежені.

За словами юристів, під час дії воєнного стану можливі обмеження деяких прав і свобод.

Чи законно вручати повістку на вулиці

Як пояснюють правознавці, чинним законодавством України не визначено місце, де саме повинна вручатися повістка, тому фактично її можуть вручити будь-де: в парку, на блокпостах, на вулиці чи в іншому публічному місці.

А в умовах воєнного стану держава може накладати певні обмеження прав та свобод громадян з конкретним визначенням терміну їхньої дії, що передбачає Конституція (стаття 64), каже колишній суддя Верховного суду України Віктор Шишкін.

Чи є законним вручення повісток на вулицях: роз’яснення

За його словами, згідно з Конституцією, держава “може обмежувати” – це значить, що остаточне рішення залишається на розсуд влади.

Тому у випадку війни та закриття кордонів видача повісток у громадських місцях не є порушенням прав людини, пояснює Віктор Шишкін.

“Якщо людину не можуть застати вдома, то чому їй у такий спосіб не вручити повістку – повідомити про необхідність з’явитися у військкомат? Держава наразі вимушена шукати різні механізми оповіщення”, – сказав юрист і додав, що не може однозначно сказати, що все це неправильно.

Які права українців не можуть бути обмежені

Водночас, за словами Шишкіна, деякі права українців не можуть бути обмежені в жодному разі. Наприклад, це стосується примусового позбавлення людини житла чи права на оскарження дії держави в суді.