Мобілізація 2024: електронні повістки, штрафи, арешти, вилучення майна – що чекає на українців

Верховна Рада у першому читанні прийняла скандальний урядовий законопроект щодо посилення мобілізації №10449.

За словами джерел “ЕН”, саме цей законопроект став основним каменем спотикання між верховним головнокомандувачем Володимиром Зеленським і головнокомандувачем Збройних сил України (ЗСУ) Валерієм Залужним, звідки і взялися усі чутки про потенційне звільнення останнього із-за нібито непримиримих протиріч у питанні цифр та підходів до самого процесу. Після гучного провалу початкової версії законопроекту автори врахували численні зауваження, проте документ все ще містить спірні моменти, над якими нардепи планують попрацювати. Друге читання попередньо може відбутися 21 лютого. Тож найближчим часом слід очікувати на дуже напружені дебати, оскільки і під оновлений документ голоси для його прийняття знайти буде дуже непросто.

Позиція Міноборони

Мобілізація в Україні відбувалася від самого початку російського вторгнення і з 350-400 тисяч кількість військових збільшилася в 2-2,5 раза. Але на той момент до армії йшли переважно люди, які хотіли добровільно доєднатися до сил оборони і зараз резерв цих людей вичерпується. Посилення мобілізації потрібно, щоб забезпечити військовий облік максимальної кількості чоловіків та поповнити війська, які зазнали великих втрат за майже два роки повномасштабної війни з Росією. Військове командування очікує мобілізувати 2024-го року близько 450-500 тисяч новобранців.

«Ми маємо обмежені можливості для підготовки резервів на власній території, оскільки противник може завдавати ракетних та авіаційних ударів по навчальних центрах і полігонах. Тривалий характер війни, обмежені можливості для ротації солдатів на лінії зіткнення, прогалини в законодавстві, які начебто легально ухиляються від мобілізації, суттєво знижують мотивацію громадян до служби в армії», – нещодавно писав у своїй розгорнутій статті про сучасну позиційну війну та можливість її виграти генерал Валерій Залужний.

У Мінобороні наголошують, оновлений законопроект про мобілізацію відповідає вимогам часу, а головне – дає визначеність українцям. «Він містить ключову норму про визначеність терміну служби, про ці 36 місяців. Тому що ви не можете бігти невизначену дистанцію. Невизначену дистанцію бігти надзвичайно важко. Ми чудово усвідомлюємо, що це один з важливих чинників залучення людини до війська – на скільки я йду до війська. Ця визначеність є дуже важливою, і законопроект також має інші норми, які дозволять цю визначеність забезпечити, зробивши сам механізм мобілізації ефективнішим, зрозумілішим і прозорішим», – вважає начальник управління преси та інформації Міноборони Ілларіон Павлюк.

Депутати та їх претензії

За словами першого заступника голови Верховної Ради Олександра Корнієнка, законопроокт змінився після першої редакції, але в ньому залишаються кілька позицій, які викликають дискусії. Зокрема, питання електронних повісток, будуть дискусії і по нормам щодо тих, хто доглядає осіб з інвалідністю. Також є питання до аспірантів за рахунок державного і недержавного замовлення. Велика частина дискусії стосуватися заходів примусу. «Очевидно, що правок буде багато до другого читання, бо закон дискутивний, але будемо шукати порозуміння», – наголосив він.

Очільниця антикорупційного комітету парламенту Анастасія Радіна повідомила, що законопроект про мобілізацію містить корупціогенні норми. «Разом із колегами із антикорупційного комітету зафіксували в оновленій редакції законопроекту норми, які можуть породжувати вибірковість чи корупцію. Ці норми необхідно виправити до другого читання законопроекту — і це цілком можливо зробити», – зазначила вона. На думку голови комітету, необхідно визначити чіткий строк та умови, за яких військові фактично демобілізовуються, адже запропоновані норми проекту закону можуть породити «вибірковий підхід». У питанні відстрочки від призову по догляду за особою із інвалідністю, необхідно чітко зафіксувати принцип «одна особа із інвалідністю І чи ІІ групи — відстрочка для одного доглядача». Також необхідно зробити справедливий механізм виявлення порушників, щоб відійти від вибіркового застосування санкцій до одних осіб і «не помічати» інших, зазначила Радіна.

Складнощі голосування

Між тим, питання чи вдасться набрати достатню кількість голосів для прийняття законопроекту у другому читанні залишається відкритим. Важливим моментом є те, що співдоповідачем законопроекту виступає саме Валерій Залужний, який має значний авторитет серед депутатів. Симпатикам головкома ставити «палиці в колеса» політично невигідно. Однак і ухвалювати його у нинішньому вигляді вони не поспішають, остерігаючись негативної реакції своїх виборців. Тож їх наступні кроки будуть залежати від того, чи будуть враховані їхні поправки.

Наступний нюанс криється в середині президентської фракції. ЇЇ спікери також озвучують багато застережень. В тому числі ставиться під сумнів сама потреба такої масштабної мобілізації, що вартуватиме бюджету за різними підрахунками приблизно 720 млрд. грн. В Раді було зареєстровано кілька альтернативних законопроектів. Нову версію подав і нардеп від «Слуги Народу» Георгій Мазурашу, в якому він детально прописав як запобігти «полюванню на людей» на вулицях країни, а законопроект, запропонований Кабміном, називає «посиленням рабовласництва» в Україні.

Чтайте також:  Астрологічний прогноз на 3 жовтня

Якщо ми реально хочемо вирішити питання зміцнення обороноздатності, забезпечення Армії, покращення ситуації з ротацією і поповненням ЗСУ, категорично не можна демонструвати ставлення до громадян «як до рабів». Такі законодавчі ініціативи, як 10449 в частині «рабовласницьких» норм працють на розкол суспільства, і комплексно шкодять – і громадянам, і армії, і економіці, і обороноздатності, і країні в цілому, – підкреслює Георгій Мазурашу

Однак Рада відхилила усі альтернативні законопроекти, тож їх авторам доведеться задовольнитися правками до документу, прийнятого за основу.

З іншого боку, політсили, які не входять до більшості, розуміють, що власних голосів у «слуг» може не вистачити, тому у них з’явився шанс поторгуватися із Банковою, або ж підвищити свій рейтинг на принциповій відмові підтримати законопроект. Зокрема, після заяв лідера партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко, що назвала законопроект репресивним та антиконституційним навряд чи варто очікувати його схвалення цією політсилою. Політикиня переконана, на фронт мають відправляти підготовлених воїнів, зокрема працівників силових структур, яких у тилу нині налічується майже півмільйона, а не гнати непідготовлених людей. «Цей закон лише внесе страх, хаос і агресію і в без того травмоване війною українське суспільство. Він також може внести трагічний розкол між владою та народом. Зруйнувати нашу єдність, спровокувати громадянське протистояння, що зараз абсолютно недопустимо», – заявила вона.

На судову систему чекає колапс

Утім, на думку військового аналітика та колишнього командира роти батальйону «Айдар» Євгена Дикого, проміжний варіант законопроекту був не бездоганним, проте, цілком придатним для першого читання. А от оновлений документ характеризує як такий, що не може забезпечити ані справедливість, ані мобілізацію. За його словами, визначення граничного терміну служби (36 місяців) – це позитивне зрушення, проте це не розв’язує наявні проблеми, оскільки цей термін однаковий для всіх. «Три роки в ТЦК чи стройовій частині в глибокому тилу та три роки в Авдіївці чи Кринках – це зовсім різні речі, адже в бойових умовах люди потребують демобілізації значно швидше, вони фізично потребують заміни», – говорить експерт.

За його словами, пропоновані засоби впливу для ухилянтів, на відміну від штрафів та ув’язнення, неефективні, адже зможуть хіба що змусити людину зареєструватися чи оновити свої дані в ТЦК. За його словами, це ідеальне рішення для правової держави, проте воно не працюватиме в реаліях сьогодення.

Автори проекту вирішили завалити суди загальної юрисдикції десятками, якщо не сотнями, тисячами позовів від ТЦК проти ухилянтів. Можемо вже робити ставки – на якому тижні після ухвалення проекту в чинному вигляді судова система колапсує? – пояснив свою думку Дикий.

«Складається враження, що при внесенні змін «цільовою аудиторією» були виключно ухилянти, а метою авторів правок – жодним чином їх не роздратувати та не образити. Мета забезпечити нашу армію достатньою для оборони від орди кількістю бійців залишилась десь «за дужками»», – зауважив військовий експерт. А також нагадав історію УНР (Української Народної Республіки), яка зникла з карти світу сто років тому, – її керівництво також орієнтувалось на суспільні настрої та замість примусової мобілізації використовувало ресурс вмотивованих громадян, який зрештою зійшов нанівець.

Економічна сторона мобілізації

Мобілізація має бути оптимізована таким чином, щоб охоплювати не тільки «білі» сегменти української економіки, але й насамперед тіньову частину, адже саме там зосереджені робітники, які отримують зарплатню в конвертах і не платять податки, переконаний керівник Центру політичного аналізу Володимир Головко. «Якщо «тіньова» ніша буде охоплена, не потрібно буде забирати людину з підприємства, яке приносить податки, експортні кошти, мита і т.д. та дає державі гроші на утримання Сил оборони. Тому якщо будуть фокусуватися лише на підприємствах, бронювати чи не бронювати, але не дивитися в інші суспільні сфери, то ми не вирішимо це питання з мобілізацією», – зауважив Головко. Він наголосив: коли мобілізаційні заходи охоплять «невизначений» сегмент української економіки, не буде такого тиску на підприємства. «Президент казав, що одного військового 5-6 осіб годують та утримують своїми податками. І ми бачимо цих 5-6 осіб, які утримують військовослужбовця, бо вони ходять щодня на роботу, в білий відкритий бізнес. Але ми не бачимо ще 4 осіб, які і не платять податки, і не воюють. І, мені здається, сюди треба дивитися», – резюмував експерт.

Чтайте також:  На Закарпатті чоловік ухилився від мобілізації та заявив про "щире каяття": суд його покарав

Немає іншого вибору, ніж воювати

Так чи інакше, але альтернативи мобілізації немає, країну доведеться захищати, переконаний політолог Володимир Фесенко. «Не варто оцінювати ситуацію з мобілізацією у термінах «ресурсу», йдеться про людей на фронті. Тут питання справедливості і чесності. Треба, щоб у цих людей було більше побратимів, щоб у нас була більша потуга на фронті, та щоб був додатковий резерв тих, хто воює», – сказав експерт. На його переконання, за законопроект щодо мобілізації мають нести спільну відповідальність всі. «І військове керівництво, і політичне керівництво. І командувач ЗСУ, і Міністерство оборони. Тут розділяти не можна. Треба розуміння, що це не Залужному, Умєрову чи Зеленському потрібно. Це спільний нагальний державний і суспільний пріоритет» – резюмував Фесенко.

«Я тут трохи не розумію взагалі політичного чинника в цьому питанні мобілізації. Якщо мобілізація не буде проведена, то і політичні чинники щезнуть через те, що Російська Федерація буде просуватися вперед. Про які політичні чинники можна буде говорити, якщо знову росіяни опиняться під Києвом? Є така думка, яка теж циркулює в суспільстві. На першому місці все одно повинна бути війна. Якщо, на превеликий жаль, війну буде програно через те, що ми не зможемо мобілізуватися, то всі політичні ризики, всі політичні рейтинги та проблеми взагалі щезнуть як такі. От така ситуація», – у свою чергу резюмував військовий оглядач Денис Попович.

Але очевидно одне – якщо Україна не буде готова далі продовжувати воювати, то і скептикам на Заході буде набагато легше просувати ідею про припинення допомоги та змусити до примирення з російським агресором.

Повністю ухвалити закон про посилення мобілізації можуть вже у березні цього року.

Так, в законопроекті пропонується зменшення призовного віку з 27 до 25 років. Військовослужбовець, який безперервно провів на службі 36 місяців, матиме підстави для звільнення. Особи, які добровільно мобілізуються, матимуть відстрочку протягом двох місяців. Люди з інвалідністю усіх груп будуть звільнені від військової служби. Усі громадяни проходитимуть перед мобілізацією обовʼязкову військову підготовку (вишкіл) терміном у 2-3 місяці.

Передбачено грошове забезпечення мінімумом у 20 тис. гривень без врахування додаткової винагороди. Додаткова винагорода на період воєнного стану закладається від 30 до 100 тисяч гривень.

Пропонується відсутність обов’язкової явки у ТЦК та СП для оновлення даних. Це можна буде зробити онлайн в особистому кабінеті або у Центрі надання адмінпослуг (ЦНАП). Також пропонується утворення електронного кабінету на базі реєстру військовозобов’язаних Оберіг.

У законопроєкті скасовується строкова служба. Замість неї запроваджується базова військова підготовка (вишкіл). Особа віком 18-24 років зможе самостійно обрати, коли їй проходити військовий вишкіл, який триватиме не більше 5 місяців. За цією особою також зберігатиметься її робоче місце.

Уряд пропонує ввести бронювання для державних службовців, як для усіх інших. Категорії Б та В передбачають 50% від військовозобов’язаних в певному органі. Водночас голови міських та селищних рад, територіальних громад мають бронь. Військовозобов’язані, які працюють на посадах в органах місцевого самоврядування — 50% від військовозобов’язаних.

У законопроєкті не передбачені якісь зміни щодо мобілізації жінок, втім за особами жіночої статі залишається відповідне право.

У випадках, коли громадянин України протягом 10 днів з дня вручення повістки не виконав зазначеного обов’язку або не з’явився до ТЦК (або закордонної дипломатичної установи), суд може: тимчасового обмежити виїзд за межі України, у праві керувати транспортним засобом, або накласти арешт на кошти та інші цінності, що, зокрема, зберігаються в банках. Між тим затверджуються й перелік поважних причин неявки до військкомату.

Засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, можуть бути призваними на військову службу під час мобілізації за бажанням.