Донорство крові та її компонентів – важливий вчинок для громадян будь-якої країни, оскільки це може врятувати життя однієї чи навіть декількох осіб. В Україні донорам не платять, але громадяни можуть здавати плазму платно в деяких приватних клініках – за це можна отримати від 278 грн залежно від об’єму донації.
Тому OBOZ.UA розглянув, хто може стати донором в Україні, де та скільки за це платять, а також які переваги має донорство.
Оплата донорської крові
Згідно з розрахунками ВООЗ, мінімальна кількість донорів, необхідна будь-якій країні за мирних умов, становить 1% від її населення, але під час війни ця потреба значно зростає. Станом на 2020 рік в Україні офіційно налічувалося близько 320 тис. донорів на 44 млн населення.
Раніше в країнці на державному рівні була закріплена норма про платну кровоздачу, але у 2024 році набрала чинності норма закону “Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові”, яка дозволяє не платити за це. Тому обласні Центри крові перейшли на безоплатне донорство.
Водночас деякі із закладів продовжують виплачувати донорам компенсацію за обід. Зокрема у Чернігівському обласному центрі крові повідомили “Суспільному”, що ця сума становить 45,88 грн.
Втім деякі пункти прийому донорської крові продовжують платити за компоненти крові. Як показав моніторинг OBOZ.UA, лише одна клініка компенсує 450-555 грн у Києві та 278-340 грн в інших містах за здачу плазми залежно від обсягу. Причому об’єм можливої донації плазми розраховується індивідуально, оскільки кількість крові у людей різна.
Хто може бути донором?
Для донації крові та її компонентів підходять не всі. Здавати кров можуть українці, а також іноземці, що мають постійну посвідку на проживання, а також відповідають таким умовам:
є повнолітніми;
а їхня вага від 50 кг (у деяких центрах крові приймають із вагою від 55-60 кг);
відсутність абсолютних або тимчасових обмежень щодо донорства.
До тимчасових обмежень належать різноманітні інфекційні захворювання (зокрема сифіліс, COVID-19, грип та туберкульоз), проведення у минулому маніпуляцій (татуювання, пірсинг, ендоскопія, хірургічні операції та інші), нещодавні вакцинації. Також не приймають кров після прийому ліків (зокрема, в деяких центрах крові відмовляють доноркам, що приймають оральні контрацептиви), а також у вагітних чи після пологів.
Абсолютні обмеження мають люди з деякими хронічними захворюваннями (інсулінозалежні люди з діабетом, проблемами нервової, дихальної, сечостатевої системи та іншими), інфекційними хворобами (зокрема з ВІЛ та гепатитом С). Також відмовити можуть за ризиковану сексуальну поведінку та після резекції чи трансплантації органів.
Статус Почесного та Заслуженого донора
Хто такий Почесний донор? Статус Почесного донора присвоюється після добровільної безоплатної (тобто без грошової винагороди від реципієнта чи його родичів) донації:
40 доз цільної крові;
40 доз компонентів крові, заготованих методом аферезу (тромбоцити, лейкоцити, еритроцити);
або 60 доз плазми.
Статус Почесного донора підтверджується відповідним посвідченням та нагрудним знаком, які видаються центром крові. Ці атрибути видаються безплатно.
Надання статусу Почесного донора розглядається й відбувається на обласному рівні. Заслужений донор України – державна нагорода, яку видають за безоплатну донацію:
100 доз цільної крові;
120 доз плазми;
або 100 доз тромбоцитів.
Однак після донації в касі центру крові донор може отримати державну компенсацію за харчування, але це не рахується за оплату. На можливість набуття статусу Почесного донора не впливає ані час, ані інтервали кровосдачі.
Крім того, Почесні і Заслужені донори отримують 10% надбавки до пенсії. Після збільшення мінімального прожиткового мінімуму у 2024 році надбавки донорам в Україні були перераховані – після 1 січня виплати зросли з 258,90 до 292,00 грн.
Крім можливості отримувати доплату до пенсії, згідно із чинним законодавством, в день донації, медичного обстеження та на наступний працівник, який виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності із збереженням за ним середнього заробітку. Крім того, студентів в ці дні звільняють від занять, а військовослужбовців – від нарядів, вахт та інших форм служби.
Якщо ж підприємство, учбовий заклад чи командування військової частини залучає донора до роботи, йому за бажанням надається інший день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. Коли донор здає кров під час відпустки, вона продовжується на відповідну кількість днів.
Крім того, донорство – це можливість дізнатися свою групу крові на резус-фактор. Також щоразу перед кровоздачею робляться безоплатні аналізи на гемоглобін, ВІЛ, гепатити B та C і сифіліс.