Наприкінці жовтня президент Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкти про подовження воєнного стану та загальної мобілізації до 7 лютого 2025 року. Отже, для українців залишаються актуальними питання бронювання, відстрочок від військової служби, виїзду військовозобов’язаних за кордон.
Як інформує “24”, найближчим часом планується призов до війська 160 000 осіб. Це має підвищити рівень укомплектованості військових частин до 85%, повідомив 29 жовтня у Верховній Раді секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Литвиненко. Він зазначив, що загалом до Сил оборони вже було призвано понад мільйона українців, і додатковий набір дозволить укомплектувати військові частини до 85% та забезпечити надійну обороноздатність країни в умовах поточної ситуації на фронті.
Чи буде мобілізація до 25 років
У жовтні радник керівника Офісу Президента Сергій Лещенко заявив, що на Володимира Зеленського чиниться “тиск” з боку американських політиків – як демократів, так і республіканців – щодо мобілізації чоловіків віком від 18 до 25 років. На думку Лещенка, американці аргументують це тим, що у часи війни у В’єтнамі США закликали до служби з 19 років. Однак Зеленський не піддається такому тиску.
Секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко також висловив підтримку щодо зниження призовного віку. За його словами, війську бракує молодих людей, тому мобілізацію можна розпочинати, якщо не з 18, то з 20 років. Водночас 9 жовтня Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт 11379-д, який забороняє мобілізацію обмежено придатних чоловіків віком від 18 до 25 років.
Заступник голови комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв заявив, що, хоча “офіційного запиту немає”, представники республіканців та демократів у США дійсно порушували питання зниження мобілізаційного віку. Міністр оборони України Рустем Умєров також підтвердив, що союзники порушували питання зниження віку призову, оскільки хочуть зрозуміти, чому Україна не мобілізує людей від 18 до 25. Однак зараз мобілізація триває за законом. Президент Зеленський наголосив, що вводити зміни у мобілізаційний вік зараз “небезпечно”.
Соломія Бобровська, членкиня парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, заявила у коментарі, що чутки про зниження мобілізаційного віку не відповідають дійсності – це не обговорюється на комітеті.
Це не має втілення в жодному законопроєкті, про зниження мобілізаційного віку ніхто не подавав – ні депутати, ні Генштаб, ні Міністерство оборони. Ці речі безпідставні, вони підігріваються час від часу, такої дискусії в парламенті немає. Це можна почути лише виключно в розмовах із військовими, але питання зниження віку мобілізації ніколи не звучало як вимога, швидше – як зауваження про кращий фізичний стан більш молодих людей. Але це не законодавча ініціатива,– запевнила Соломія Бобровська.
Хоча Верховна Рада скасувала мобілізацію обмежено придатних чоловіків віком до 25 років, деякі категорії все ж можуть долучитися до лав Сил оборони. Це:– ті, хто пройшов строкову службу у мирний час;– ті, хто закінчив вищий військовий навчальний заклад чи військову кафедру та отримав певну військово-облікову спеціальність.У решті випадків чоловіки віком від 18 до 25 років можуть мобілізуватися за власним бажанням.
Чи буде бронювання в листопаді та кого бронюватимуть
У жовтні бронювання військовозобов’язаних в Україні сповільнилося. Президент Зеленський обурився зростанням кількості заброньованих – до 1,5 мільйона осіб. Тож Кабмін до 15 листопада 2024 року призупинив дію певних положень щодо визначення критично важливих підприємств.
У неділю, 20 жовтня, стало відомо про призупинення сервісу бронювання через портал “Дія”. Це сталося через аудит заброньованих військовозобов’язаних.
Послуга тимчасово закрита. До 15 листопада триватиме аудит заброньованих військовозобовʼязаних. Повідомимо про відновлення сервісу, тож стежте за оновленнями,– повідомляється під час спроби скористатися сервісом бронювання.
Наприкінці жовтня уряд частково відновив процедуру бронювання – Кабмін ухвалив постанову, за якою підприємства та установи повторно перевірять на статус критичності. Його або підтвердять, або скасують.
Працівники компаній чи організацій, які отримали бронювання до 31 травня 2024 року, зможуть без проблем подовжити термін його на аналогічний термін.
До теми Бронювання військовозобов’язаних частково відновили
Критерії, які дають можливість бізнесу чи організації отримати критичний статус, варіюються: від сплати податків до рівня прибутку. Бронювання до 100 відсотків співробітників наразі мають виконавці грантових проєктів на замовлення партнерів.
Згідно з новою постановою уряду, за результатами проведеної перевірки орган ухвалює одне з таких рішень:
про невідповідність підприємства, установи, організації критеріям, зазначеним у пункті 2 цих критеріїв і порядку, а також скасовує їхній статус критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
про відповідність підприємства, установи, організації критеріям, зазначеним у пункті 2 цих критеріїв і порядку, і визначення їх критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Чи буде економічне бронювання в Україні
У 2024 році в Україні багато говорили про економічне бронювання. Мовиться про можливість отримати бронювання завдяки сплаті певної суми податку чи збору або ж отримати бронювання, маючи певний рівень зарплати.
11 травня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкти про економічне бронювання, ініційовані головою Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитром Наталухою.
В них передбачалися такі умови економічного бронювання, як:
підвищений військовий збір у 20 400 гривень щомісяця за працівника; або ж бронювання за рівнем офіційної зарплати понад 36 336 гривень;
а також комбінована модель з рівнем зарплати 36 336 гривень для найманого працівника та 20 400 гривень військового збору для ФОПів.
В уряді також озвучили принцип “воюй або працюй”, який повторює слова президента Зеленського. У парламенті до недавніх пір вважали, що економічне бронювання запровадять до кінця 2024 року.
Однак 18 жовтня в ефірі телемарафону президент Зеленський заявив, що економічне бронювання в Україні ще не запроваджене, бо це складне питання.
“Ті моделі, які показували мені, не зовсім справедливі. Тут складно обирати одну професію, не обирати іншу. Мають бути інші критерії. Критерієм має бути не професія… Військові бояться, що через це буде недостатньо нових сил. Бізнес по-іншому ставиться. Якщо це буде, то які критерії? Щоб не було так, що мовиться лише про бізнес з великими прибутками. А як щодо середнього, малого бізнесу? Тому, мені здається, тут поки балансу немає, не можна просто шашками махати”,– заявив президент.
Зеленський зазначив, що вже визначено список професій, від яких залежить робота критичної інфраструктури та без яких не може вижити українська армія. Щодо інших професій – це складне питання, знайти для цього баланс дуже непросто, вважає президент.
За даними NV, зі 100% до 70 – 90% скоротять кількість заброньованих у військовій промисловості та енергетиці. А військові адміністрації зможуть відмовляти бізнесу у критичному статусі.
Чи штрафуватимуть за неявку за повісткою у листопаді
Закон про мобілізацію, що набув чинності у травні 2024 року, передбачає штрафи для військовозобов’язаних у розмірі від 17 000 до 25 000 гривень за низку порушень: ігнорування повісток, неоновлені військово-облікові дані, порушення військового обліку.
Повістки за новим законом формуються через реєстр “Оберіг” з накладеним електронним підписом начальника ТЦК та СП та надсилаються Укрпоштою до військовозобов’язаних.
25 жовтня Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував ухвалити в першому читанні законопроєкт №12093, який пропонує спростити механізм притягнення до відповідальності ухилянтів за статтями 210 та 210-1 КУпАП — за порушення військового обліку і мобілізаційного законодавства. Про це повідомила “Судово-юридична газета”.
Основні зміни такі:
Заочний штраф без протоколу: у разі повернення виклику ТЦК з відміткою про невручення або відмову в отриманні можна відразу винести постанову про штраф, минаючи протокол. Якщо особа не з’явилася без поважної причини, ТЦК може накласти штраф заочно.
Реєстр “Оберіг” як доказ: дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів “Оберіг” можуть використовуватися як доказ. Це має полегшити підтвердження фактів невиконання облікових зобов’язань.
Місце розгляду справи: справи за статтями 210 і 210-1 КУпАП можуть розглядатися за місцем військового обліку особи або за місцем виявлення правопорушення.
Примусове виконання штрафів: якщо штраф не сплачений протягом 30 днів з моменту набрання постановою законної сили, він підлягає примусовому стягненню. ТЦК та СП зможе передати постанову виконавцю для арешту рахунків та інших заходів примусу.
Документ також пропонує знижку у 50% на штраф для ухилянтів, якщо вони добровільно визнають порушення та сплатять штраф, що накладається ТЦК та СП.
За даними комітету, у 2024 році понад 6 мільйонів військовозобов’язаних громадян не оновили свої контакти – номер телефону, електронну пошту та адресу проживання, хоча це вимагав закон про мобілізацію.
Як шукатимуть ухилянтів у листопаді
Міністр оборони Рустем Умєров 28 жовтня анонсував зміни у цифровізацію оборонної сфери для більш “справедливого та ефективного” процесу призову на службу в армію.Мовиться про посилення військового обліку та відстеження порушень законодавства.
Кабмін затвердив зміни, за якими ТЦК та СП, СБУ, розвідувальні органи та Нацполіція обмінюватимуться даними через електронну систему. Це дасть змогу правоохоронцям швидко і ефективно отримувати інформацію про порушників і доставляти їх до ТЦК або відповідних органів, стверджує міністр оборони.
Цифровізація підвищує прозорість і допомагає краще організувати роботу з комплектування наших Сил оборони. Це рішення про відновлення справедливості щодо тих, хто сумлінно виконує свій обовʼязок перед Батьківщиною. Нові правила також посилять нашу обороноздатність, роблячи армію сильнішою, а військовий облік – більше прозорим,– зазначив міністр.
Як можна буде оформити відстрочку від мобілізації у листопаді
Відстрочка від мобілізації є однією з найбільш запитуваних функцій від користувачів застосунку Резерв+, розповіла заступниця міністра оборони Катерина Чорногоренко. Вже найближчим часом Міноборони планує запустити три типи відстрочок у Резерв+. Як зазначалося раніше, нова функція з’явиться у застосунок приблизно у листопаді.
До теми Відстрочка для студентів у Резерв+: у Міноборони розповіли, як це працюватиме
За словами Чорногоренко, спочатку відстрочка у Резерв+ з’явиться для багатодітних батьків, студентів денної форми навчання й аспірантів, а також осіб з інвалідністю.
Ми обрали ці категорії з огляду сенситивність, з огляду на масовість цих послуг, з огляду на те, що в принципі в Резерв+ є амбіція стати повноцінною, аналогічною точкою входу з ТЦК,– зазначила заступниця очільника Міноборони.
Військовозобов’язаний зможе обрати, як він хоче “здійснити візит” – офлайн до ТЦК чи онлайн через застосунок Резерв+.
“Саме тому найближчим часом ми зможемо зробити цю функцію доступною для наших користувачів”, – додала Чорногоренко.
Хто може виїхати за кордон у листопаді
Через повномасштабне вторгнення Росії чоловікам, які підлягають військовому обов’язку, заборонено залишати межі країни. Це передбачено указом президента № 64/2022.
Документи для виїзду перевіряють працівники Державної прикордонної служби під час перетину кордону. Зокрема, представники ДПСУ мають право перевіряти військово-облікові документи чоловіків мобілізаційного віку під час прикордонного контролю та в прикордонній зоні.
До теми Мобілізація в Україні: хто не зможе виїжджати за кордон у листопаді
Згідно із законодавством, заборона на виїзд поширюється на такі категорії громадян:
Чоловіки, які є військовозобов’язаними та не мають підстав для виїзду за кордон. Це стосується тих, хто не підпадає під винятки. Чоловіки, які отримали повістку на мобілізацію і мають з’явитися до військкомату для виконання свого обов’язку. Жінки, які отримали повістку на мобілізацію.
Виїзд за кордон можливий для таких категорій громадян:
Жінки, які не отримали повістки на мобілізацію, зокрема ті, хто має медичну або фармацевтичну освіту, або добровільно стали на військовий облік. Чоловіки, які не є військовозобов’язаними, тобто не мають українського громадянства або мають постійне місце проживання за кордоном. Чоловіки, які підлягають військовому обов’язку, але мають підстави для виїзду за кордон. Це стосується тих, хто виїжджає з метою навчання, роботи, лікування, участі в міжнародних заходах, виконання державних завдань, дипломатичної діяльності або надання допомоги Збройним Силам України. До цієї категорії належать також чоловіки, які супроводжують за кордон осіб з інвалідністю, своїх батьків чи батьків дружини/чоловіка з-поміж осіб з інвалідністю I чи II групи або є їхніми опікунами.
Як інформує “УНІАН”, в ексклюзивному коментарі адвокатка Тетяна Савченко, розповіла, що кардинальних змін щодо призову немає: “Тобто мобілізації згідно з чинним законом “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” підлягають військовозобов’язані особи, яких військово-лікарська комісія визнала придатними до служби та які не мають підстав для відстрочки та бронювання”.
Нагадаємо, що за законодавством під мобілізацію потрапляють такі військовозобов’язані:
категорія 18-60 років – якщо вони мають досвід військової служби, вважаються придатними (пройшли ВЛК), а також якщо їх знято з військового обліку, але визнано придатними під час воєнного стану (у цьому разі їм потрібно до 4 лютого наступного року пройти медкомісію); категорія 25-60 років – якщо у них немає досвіду і вони визнані медкомісією придатними до служби, а також якщо у них раніше був статус “Обмежено придатний” під час воєнного стану через стан здоров’я (їм також слід пройти медкомісію ще раз).
Як уже говорили вище, під мобілізацію потрапляють і ті, хто не має права на відстрочку або бронювання.
Тут потрібно відзначити деяку зміну, якої зазнала мобілізація після 50 років – Україна, як і раніше, продовжує призивати після 50-ти, але в цьому процесі з’явився один нюанс.
“Зміна відбулася відносно недавно, – тепер не можуть мобілізувати чоловіків віком від 50 до 60 років без наказу Генштабу ЗСУ. Тобто, на кожного військовозобов’язаного такого віку має бути певний наказ. Таке нововведення зроблено на підставі засекреченого документа. Його зміст нібито вже доведено до ТЦК, але ще не до всіх. Але це правило вже діє”,- каже Тетяна Савченко.
Під це ж правило потрапляє і мобілізація після 55 років – Україна продовжує призов до ЗСУ чоловіків передпенсійного віку.