У школах нова реформа – вчитись буде непросто
У школах нова реформа – вчитись буде непросто
Нові Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти затвердило МОН. У чому відмінність підходу щодо оцінювання учнів та чому воно стосується саме 5 – 9 класів? У серпні 2024 року Міністерство освіти і науки України затвердило Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти. Журналісти Суспільного звернулись за роз’ясненням, з яким можна познайомитися в матеріалі.
Що передбачають зміни в оцінюванні учнів 5 – 9 класів
Мета введення змін в оцінюванні – узгодити систему оцінювання в класах Нової української школи (НУШ) з Державним стандартом базової середньої освіти. Спільними для старих і нових критеріїв оцінювання залишаються рівні та 12 – бальна шкала. Проте тепер дається свобода закладу освіти використовувати власну шкалу оцінювання.
У МОН дали наступне роз’яснення, чому зміни стосуються саме навчання учнів 5 – 9 класів, а не 5 – 11 класів, які також навчаються за новим Державним стандартом базової середньої освіти.
“У 2024 – 2025 навчальному році за ним будуть навчатися 5 – 7 та 8 класи, які навчаються за пілотними проєктами НУШ. 8 – 9 класи не зможуть повною мірою використовувати нову систему оцінювання, оскільки навчаються за старим державним стандартом,”
– йдеться у листі.
У критеріях оцінювання 2011 року, які використовували школи ще до минулого навчального року, був основний акцент на знаннєвому компоненті.
“Відповідно, якщо ми аналізуємо ті критерії, то бачимо, що якщо учні відтворюють частину знань, тобто володіють якимись поняттями та змістом, це може вважатися високим рівнем досягнень,”
– зазначили у Міністерстві освіти.
Реформа НУШ і Державний стандарт базової середньої освіти, який уряд затверджено у 2020-му, базуються уже на компетентнісному підході (знання + уміння + цінності + ставлення).
Новий документ дає опис кожного бала шкали оцінювання. Його подано з урахуванням структури компетентності й наскрізних в усіх ключових компетентностей умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критично й системно мислити, здатність логічно обґрунтувати позицію тощо.
У відомстві наголосили, що в критеріях 2024-го робота з інформацією закладена в кожну освітню галузь.
“Тобто це вміння розвивають і під час вивчення мови, і під час вивчення математики чи мистецтва. І це інформація різного штибу: текстова, візуальна тощо,”
– йдеться у повідомленні МОН.
Нові критерії оцінювання школярів
Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти окреслюють підходи до оцінювання результатів навчання учнів 5 – 9 класів. Зокрема, визначено:
загальні критерії оцінювання (визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів);
критерії оцінювання за освітніми галузями.
Критерії оцінювання мають чотири рівні (кожний наступний охоплює вимоги до попереднього й додає нові). Один рівень складається з 3 балів, які в сумі дають 12.
початковий (1–3 бали);
середній (4–6 балів);
достатній (7–9 балів);
високий (10–12 балів).
У Рекомендаціях надано детальний опис кожного бала шкали оцінювання. Окрім того, у документі запропоновано форму Свідоцтва досягнень учня / учениці. Якщо потрібно, школи можуть вносити в нього зміни, аби воно якнайліпше відповідало освітній програмі закладу освіти та потребам учнівства.
Що таке Свідоцтво досягнень
Свідоцтво досягнень – це документ, який висвітлює комплексну характеристику навчальної діяльності учня. Він складається з двох частин:
1. Характеристика навчальної діяльності. Тут учителі оцінюють рівень сформованості наскрізних умінь в учня/учениці наприкінці навчального року. Йдеться про розуміння прочитаного, висловлення власної думки, критичне і системне мислення, ініціативність тощо.
Оцінок у цьому розділі нема. Учитель лише визначає один із рівнів сформованості того чи того уміння: “Має значні успіхи”, “Демонструє помітний прогрес”, “Потребує уваги і допомоги”. Заповнювати цю частину свідоцтва вчителі можуть колегіально або це може робити класний керівник.
2. Характеристика результатів навчання. У цьому розділі виставляють бали за навчальні предмети/інтегровані курси щосеместрово й за рік. Спочатку вчитель виставляє бал за окремі групи результатів навчання, які визначено в Державному стандарті базової освіти. Після цього виводить загальну оцінку за семестр
За кожну з цих груп результатів навчання вчитель виставляє оцінку. Загальна оцінка за семестр формується на підставі чотирьох оцінок за групами результатів, а річна – на основі семестрових.
Як нововведення використовувати на практиці
Для організації оцінювання результатів навчання вчитель/вчителька має визначити форми формувального і підсумкового оцінювання під час планування освітнього процесу на семестр, формулювати зрозумілі для учнів навчальні цілі; основою для формулювання таких навчальних цілей є обов’язкові результати навчання, визначені Державним стандартом.
Насамперед це формувальне оцінювання, йому МОН рекомендує надавати перевагу.
“Це відстеження динаміки поступу учня/учениці. Саме формувальне оцінювання дозволяє коригувати освітній процес. Це ті реперні точки, які дозволяють простежити, як учень ішов з пункту А в пункт Б і що він на певному проміжку досяг,”
– пояснюють у МОН.
Якщо ж йдеться про підсумкове оцінювання, то тут оцінюють не прочитаний текст, не написаний твір, а результати навчання, які визначені в державному стандарті.
“Тобто там чітко визначено очікувані результати навчання, тому саме на них має орієнтуватися вчитель, пропонуючи учню-учениці те чи те завдання. Важливо й те, що, на відміну від 2011 року, учителеві треба ознайомлювати учнів з критеріями оцінювання. Не тільки загальними чи галузевими (тобто тими, що стосуються конкретної дисципліни), а і з критеріями оцінювання тієї чи тієї роботи. Тобто учень має розуміти, що за це завдання може отримати стільки-то балів, виконавши перше, друге, третє,”
– пояснили у міністерстві.
Крім того, вчитель може змінювати, добирати види діяльності й фіксувати навчальні досягнення як на кожному уроці, так і через діагностувальні проміжні роботи. Ці роботи можуть бути спрямовані на оцінювання певної групи чи груп результатів навчання. Таким чином вчитель може сам визначати, як саме проводити таке оцінювання.
У МОН зазначили, що вчителі зможуть більше ознайомитися з оновленими підходами до оцінювання під час проходження підвищення кваліфікації в обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти.