Нові райони: як Верховна Рада перекроїла мапу України

Верховна Рада більше ніж утричі скоротила кількість районів в Україні та суттєво збільшила їхні розміри.

Про це йдеться в поданій урядом постанові, за яку в п’ятницю проголосували 238 депутатів. Зокрема рішення підтримали депутати “Слуги народу” та двох депутатських груп “Довіра” і “За майбутнє”.

Партії мерів не буде. Як ідуть на вибори Кличко, Філатов та Садовий
Місцеві вибори 2020: нова система, переселенці з Донбасу і букет бюлетенів
Замість старих 490 районів тепер буде 136 (17 з них – у анексованому Криму та непідконтрольних Києву територіях Донбасу).

Це трохи більше, ніж пропонувалося спочатку – їх мало бути 129, але профільний комітет пізніше вирішив не ліквідовувати сім районів (Жмеринський на Вінничині, Синельниківський на Дніпропетровщині, Рахівський на Закарпатті, Верховинський на Івано-Франківщині, Вишгородський на Київщині, Березівський на Одещині, Бериславський і Скадовський на Херсонщині та Корюківський на Чернігівщині).

Місцеві вибори 25 жовтня вже проходитимуть у нових районах, де обиратимуть нові районні ради. У ліквідованих районах райради в жовтні вже не обиратимуть.

Дискусії
В ухваленій постанові перераховуються всі нові райони та міста, які до них входять, у кожній області.

Чтайте також:  Футболіст Ліонель Мессі здешевів на 40 млн євро

Щодо кожного району тривали довгі дискусії між містами та вже колишніми райцентрами.

Наприклад, до новоутвореного Бучанського району увійшло 12 міст, сіл та селищ, включно з Бучею, Ірпенем та Вишневим, а також інших населених пунктів, які входять в місцеві ОТГ.

У цей же район могли включити і Вишгород з селами, але згодом вирішили виділити окремий Вишгородський район.

Так само на Херсонщині спочатку планували залишити лише три райони: Генічеський, Каховський та Херсонський.

Але після дебатів у комітеті вирішили додати там ще два: Сквадовський і Бериславський.

Навіщо ліквідовувати райони
Міністр розвитку громад Олексій Чернишов у Раді заявив, що без утворення нових районів завершити децентралізацію неможливо.

Автори ініціативи кажуть, що такі зміни дозволять зменшити витрати на районні ради, частина з яких просто зникне.

Як запевняють в уряді, у найближчі три роки така економія складатиме близько 1,5 млрд грн щороку.

Водночас очікується збільшення зарплат працівників райрад, які залишаться.

Прихильники змін кажуть, що стара система районування була створена ще у радянські часи і не відповідає потребам сучасності. Через неї, зокрема, є дисбаланс між районами за розмірами та економічним потенціалом.

Чтайте також:  21-річному водію, що спричинив аварію із 6 жертвами, загрожує 10 років тюрми.

Так само стара система районів не враховує реформу децентралізації, яка триває в Україні з 2014 року, та утворення об’єднаних територіальних громад (ОТГ) з більшим фінансуванням.

Критика нових районів
Раніше нове районування критикували через те, що центри нових районів не завжди мають гарне транспортне сполучення з іншими містами і селищами.

Наприклад, до центру деяких районів з віддалених сіл доведеться добиратися з пересадками.

Так само нарікали на ліквідацію чи перенесення районних органів, що може негативно вплинути на бюджети колишніх райцентрів.

Водночас член профільного комітету з місцевого самоврядування Віталій Безгін від “Слуги народу” назвав міфом те, ніби за довідками доведеться їздити багато кілометрів.

“Сама реформа наближає послуги до людей, і всі послуги та ресурси, у тому числі за рахунок змін до Бюджетного кодексу, ми спускаємо вниз до громад”, – пояснив він.

“Умовно кажучи, бабуся, яка живе у якомусь селі, не муситиме їхати у райцентр за довідкою. Вона буде отримувати її у центрі надання адміністративних послуг у неї біля дому”, – завірив депутат.