UA-IN

Верховна Рада більше ніж утричі скоротила кількість районів в Україні та суттєво збільшила їхні розміри.

Про це йдеться в поданій урядом постанові, за яку в п’ятницю проголосували 238 депутатів. Зокрема рішення підтримали депутати “Слуги народу” та двох депутатських груп “Довіра” і “За майбутнє”.

Партії мерів не буде. Як ідуть на вибори Кличко, Філатов та Садовий
Місцеві вибори 2020: нова система, переселенці з Донбасу і букет бюлетенів
Замість старих 490 районів тепер буде 136 (17 з них – у анексованому Криму та непідконтрольних Києву територіях Донбасу).

Це трохи більше, ніж пропонувалося спочатку – їх мало бути 129, але профільний комітет пізніше вирішив не ліквідовувати сім районів (Жмеринський на Вінничині, Синельниківський на Дніпропетровщині, Рахівський на Закарпатті, Верховинський на Івано-Франківщині, Вишгородський на Київщині, Березівський на Одещині, Бериславський і Скадовський на Херсонщині та Корюківський на Чернігівщині).

Місцеві вибори 25 жовтня вже проходитимуть у нових районах, де обиратимуть нові районні ради. У ліквідованих районах райради в жовтні вже не обиратимуть.

Дискусії
В ухваленій постанові перераховуються всі нові райони та міста, які до них входять, у кожній області.

Щодо кожного району тривали довгі дискусії між містами та вже колишніми райцентрами.

Наприклад, до новоутвореного Бучанського району увійшло 12 міст, сіл та селищ, включно з Бучею, Ірпенем та Вишневим, а також інших населених пунктів, які входять в місцеві ОТГ.

У цей же район могли включити і Вишгород з селами, але згодом вирішили виділити окремий Вишгородський район.

Так само на Херсонщині спочатку планували залишити лише три райони: Генічеський, Каховський та Херсонський.

Але після дебатів у комітеті вирішили додати там ще два: Сквадовський і Бериславський.

Навіщо ліквідовувати райони
Міністр розвитку громад Олексій Чернишов у Раді заявив, що без утворення нових районів завершити децентралізацію неможливо.

Автори ініціативи кажуть, що такі зміни дозволять зменшити витрати на районні ради, частина з яких просто зникне.

Як запевняють в уряді, у найближчі три роки така економія складатиме близько 1,5 млрд грн щороку.

Водночас очікується збільшення зарплат працівників райрад, які залишаться.

Прихильники змін кажуть, що стара система районування була створена ще у радянські часи і не відповідає потребам сучасності. Через неї, зокрема, є дисбаланс між районами за розмірами та економічним потенціалом.

Так само стара система районів не враховує реформу децентралізації, яка триває в Україні з 2014 року, та утворення об’єднаних територіальних громад (ОТГ) з більшим фінансуванням.

Критика нових районів
Раніше нове районування критикували через те, що центри нових районів не завжди мають гарне транспортне сполучення з іншими містами і селищами.

Наприклад, до центру деяких районів з віддалених сіл доведеться добиратися з пересадками.

Так само нарікали на ліквідацію чи перенесення районних органів, що може негативно вплинути на бюджети колишніх райцентрів.

Водночас член профільного комітету з місцевого самоврядування Віталій Безгін від “Слуги народу” назвав міфом те, ніби за довідками доведеться їздити багато кілометрів.

“Сама реформа наближає послуги до людей, і всі послуги та ресурси, у тому числі за рахунок змін до Бюджетного кодексу, ми спускаємо вниз до громад”, – пояснив він.

“Умовно кажучи, бабуся, яка живе у якомусь селі, не муситиме їхати у райцентр за довідкою. Вона буде отримувати її у центрі надання адміністративних послуг у неї біля дому”, – завірив депутат.