Представників військкоматів звинувачують у всіх “смертних гріхах” – у корупції в медичних установах, “дірявих кордонах” тощо. Про це виданню Hromadske розповів Олександр Бондарчук, який ще недавно воював у складі 110-ї бригади, а тепер служить у 1-му відділі Звягельського районного ТЦК.
Йдеться, що у листопаді 2024 року він повернувся на службу в ТЦК після року участі у бойових діях. Зараз його офіційна посада – оператор документального забезпечення, але замість “офісної роботи”, на практиці, він майже щодня спілкується з військовозобов’язаними та їхніми родичами.
Після повернення Олександр сподівався на спокійнішу роботу. Колись військкомати, як звичайні державні установи, сприймали як ті, що допомагають із певними документами й соціальними питаннями. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення РФ, у 2022 році, співробітники ТЦК займалися переважно добровольцями, але ситуація різко змінилася.
За його словами, деякі чоловіки питають, чому співробітники ТЦК прийшли саме до них, а не до сусідів, чому не “ловлять”, хто виїхав за кордон. Вони сприймають ТЦК як головного винуватця війни, проблем із кордонами та ухиленням.
“Люди не розуміють, що справа особового складу ТЦК – оповістити їх, оформити документи тощо. Вони роблять нас відповідальними за війну, діряві кордони, медичні висновки тощо, вони саме на нас зганяють злість, бо ми під рукою”, – зауважує Бондарчук.
На його думку, було помилкою покласти обов’язок розносити повістки саме на працівників ТЦК, а не представників місцевої влади: “Секретарям сільрад важко з таким іти до кума чи свата, вони живуть у цьому самому селі, їм страшно, що односельці хату спалять”.
Олександр переконаний, що держава має важелі впливу для оптимізації мобілізаційної роботи. Наприклад, можна запровадити механізми, які б змушували ухилянтів звертатися до ТЦК самостійно – через блокування зарплатних карток, мобільного зв’язку чи інших послуг. Військовий пояснює, що це б значно полегшило роботу ТЦК, адже їхнє головне завдання – не силоміць ловити людей, а організовувати процес мобілізації.