Крапку в суперечці – кращий Порошенко чи Зеленський – зможе поставити тільки час. Саме він витіснить наші емоції і зніме гостроту переживань.
Адже це суперечка не про факти, а про емоції. Зовні вона може виглядати як розмова про те, чим були для країни останні 5 років. Але насправді це розмова про те, ким ви себе в ці 5 років відчували. Про це у своєму відеоблозі “Грані правди” розповів журналіст Павло Казарін.
Він пояснив, що протягом цих років хтось відчував себе переможцем і хотів, аби не стало гірше. А хтось відчував себе програвшим і хотів бодай якихось змін. І немає сенсу підходити до цих відчуттів з вимірювальними приладами. Безглуздо доводити будь-кому з цих двох “таборів” ступінь успішності або неуспішності прожитих 5 років.
“Якщо ти відчував себе переможцем, то будь-які слова про “втрачений час” звучали б для тебе як знецінення. Тебе, твоїх зусиль у твоєму житті. Якщо ти відчував себе переможеним, то будь-які розмови про успіхи і прориви звучали б для тебе пропозицією і далі залишатися в таборі аутсайдерів”, – пояснив Казарін.
Він впевнений, що крапку у цій суперечці – а точніше, у цинічних дебатах – поставить саме час. Адже через 30 – 40 років нікому не буде діла до інтонацій розмови Порошенка з Путіним, або до переїзду Зеленського на держдачу, або до кадрових рішень обох. Стануть оцінювати лише їх спадок – те, що вони залишили країні після себе.
“Оптика бінокля – яка наближає деталі – зникне. А їй на зміну прийде оптика перевернутого бінокля – та сама, що дозволяє побачити їхні контури”, – пояснив журналіст.
Вікіпедія майбутнього не буде писати про наші емоції й очікування. Вона буде писати про економічні показники і тривалість життя. Про зовнішню політику і золотовалютні резерви. Про Томос і ринок землі, про безвіз і звільнення політв’язнів,
– підкреслив Казарін.
Та додав, що ті, хто стануть її читати – будуть вільні від наших переживань. І саме вони будуть виносити вердикти нашій епосі – як би нам не хотілося зробити це самостійно.