“Всі мають вчитися дистанційно”. “З 1 вересня діти підуть до школи”. За останній місяць діти, батьки і вчителі чули кардинально різні прогнози того, що буде з навчанням у вересні.
Половина літа минула і яснішою ситуація не стає.
“Ніхто нормально не знає, як це зробити”. Словами одного з депутатів парламентського комітету освіти можна описати те, що відбувається довкола школи у часи коронавірусу.
Якими можуть бути сценарії нового навчального року, чи погіршиться якість освіти, якщо діти і далі вчитимуться дистанційно, чи може статися спалах коронавірусу, якщо всі знову підуть до школи?
У цих питаннях розбиралась ВВС News Україна.
Вийти з червоної зони
“Спрогнозувати епідситуацію на вересень майже неможливо. Готуємось і до найгірших сценаріїв – до дистанційної освіти, і до проміжних варіантів, і до повністю повернення дітей до школи”.
Ось, що про долю школи говорив в інтерв’ю ВВС News Україна головний санітарний лікар Віктор Ляшком на початку липня.
У Міносвіти ВВС News Україна підтвердили – навчальний рік розпочнеться за одним з трьох сценаріїв:
низький рівень захворюваності – навчання у звичайному режимі;
високий рівень захворюваності – всі вчаться дистанційно, школи закриті;
третій і найбільш імовірний варіант – це середній рівень захворюваності. Тоді діти вчаться, як дистанційно, так і в школах.
Взагалі в залежності від епідемічної ситуації, Україну мають поділити на кілька зон: “зелену”, “жовту”, “помаранчеву” і “червону”. Закривати школи будуть лише у “червоній” зоні, розповів на засіданні парламентського комітету з питань освіти головний санітарний лікар. Затвердити це зонування, як і рекомендації для шкіл, в уряді обіцяють найближчим часом.
Наприклад, за даними Ляшка, станом на середину липня, до школи можуть не піти діти у кількох районах Івано-Франківської області.
На зауваження депутатів, чи не будуть у регіонах зменшувати кількість тестувань, щоб вийти з червоної зони, головний санітарний лікар відповів, що це виключено. Для зонування будуть брати кілька показників.
Змішана, це як?
Змішана форма навчання, яку називають найбільш вірогідною, передбачає, що частину уроків можуть проводити онлайн, частину – у школі.
Існує також варіант поділу класів на групи, коли одна частина класу йтиме до школи, а інша приєднається до уроків, наприклад, по зуму. Потім діти міняються. Про всі ці речі говорили на засідання парламентського комітету з питань освіти представники МОН і МОЗ.
Все це хочуть робити для того, щоб зменшити кількість дітей, які одночасно перебувають у школі. Як будуть ділити класи, як формуватимуть змішаний розклад, що робити, якщо всі діти захочуть йти до школи, будуть вирішувати адміністрації шкіл, розповів т.в.о міністра освіти Сергій Шкарлет.
Хто буде асистувати вчителю, якому доведеться одночасно комунікувати з дітьми і в класі, і онлайн, хто буде перевіряти зв’язок, звук – запитала очільника МОН депутатка від фракції “Голос” Інна Совсун.
“Та вчитель все зможе”, – відповів на це пан Шкарлет. Правда, при цьому розповів, що в Україні ще понад 600 шкіл потребують підключення до інтернету.
Також пан Шкарлет говорив про потребу розведення потоків дітей старшої і молодшої школи. Наприклад, щоб діти користувалися різними виходами, а уроки починалися в різний час. У школах обов’язково має бути розмітка і дезінфектори.
Крім класів, за словами очільника МОН, уроки пропонують проводити у різних приміщеннях школи та на свіжому повітрі.
І в МОЗ, і МОН визнають, що вимагати від дітей у школі соціальної дистанції майже неможливо. Але будуть намагатися розвести принаймні потоки дітей у школі, розсунути парти на відстань одного метра.
Як це можна зробити, коли багато українських шкіл переповнені, – питання відкрите.
“Ця епідемія нам показала, що в Україні не вистачає ні садочків, ні шкіл. Чому не будуються школи і чому наповнюваність у школах більша, ніж це дозволяє законодавство?”, – Віктор Ляшко пропонував депутатам комітету запитати про будівництво шкіл у місцевої влади на своїх округах.
Серед рекомендацій, які хочуть запровадити для шкіл, було носіння масок. Проте, чи муситимуть діти і вчителі носити маски у школі, поки неясно. Чекаємо на затверджені урядом рекомендацій.
У початковій школі дистанційного навчання не буде, для маленьких дітей такий формат неприйнятний, говорили у комітеті освіти.
Також школам хочуть рекомендувати скасувати всі масові заходи і екскурсії – це значить, що першого дзвоника у першокласників цього року може не бути. Школи весь час будуть перевіряти, чи готові вони до роботи в умовах пандемії.
У новому навчальному році дітей не збиратимуть у великі групи, а педради будуть у дистанційній формі. Також планують, що до школи не будуть пускати батьків, а з вчителями вони спілкуватимуться дистанційно.
Також на вході у школу планують міряти температуру, не пускати всередину сторонніх, а в приміщенні регулярно проводити дезінфекцію.
Остаточне рішення щодо всіх цих рекомендацій має ухвалити Кабмін.
Як все організувати?
Змішана форма навчання цікаво і гарно звучить в теорії, але, як це буде організовано на практиці? Коли вчителі, які зараз у відпустках, будуть опановувати нові методики навчання – працювати одночасно з дітьми і в класі, і онлайн?
“Складається враження, що позиція т.в.о. міністра – школи самі все вирішать”, – обурюється депутатка Інна Совсун.
За її словами, дистанційне навчання під час карантину показало, наскільки нерівною є ситуація у країні, навіть в межах одного закладу.
“І в таки умовах перекладати відповідальність на заклади освіти – це розписатися у власній профнепридатності. Дитсадкам, школам, профтехам та університетам потрібна підтримка і допомога: фінансова, методична і організаційна”, – говорить пані Совсун.
Вчителі мають пройти тренінги для роботи в нових умовах, вважає освітній омбудсмен Сергій Горбачов.
Він відвідав десятки шкіл під час кампанії ЗНО і постійно моніторить ситуацію в закладах освіти. Свою позицію щодо здатності шкіл запровадити нові заходи безпеки і працювати у нових умовах він описує, як “поміркований оптимізм”.
“Легко не буде, проблем вистачатиме. Але за всіх цих негараздів школи готуються до роботи в нових умовах – роблять ремонти, наносять розмітки, закуповують мийні, засоби для дезінфекції”, – говорить Сергій Горбачов.
За його словами, потрібно робити все можливе, щоб повернути дітей у школу. Для цього варто докладати зусиль і дотримуватись правил, які прописують фахівці. “Ми маємо готуватися до нового навчального року у нових умовах всіма можливим способами. Чи робиться у нас все, що треба? Я думаю, що ні. Можна було б готуватися швидше. Більш детально прописувати рекомендації”, – каже омбудсмен.
Чи буде новий спалах?
“Необхідно впроваджувати програму інфекційної безпеки, а не зупиняти життя. Коронавірус до нас прийшов на кілька років. Не будуть діти вдома весь цей час сидіти”, – вважає Андрій Александрін, голова національної експертної групи з інфекційного контролю.
Він підтримує ідею відкриття шкіл за умов запровадження заходів безпеки і дотримання соціальної дистанції – температурний скринінг на вході у школу, недопуск хворих дітей і вчителів, тестування вчителів.
Пан Александрін відвідав нещодавно кілька шкіл і говорить, що не всі речі, які там роблять, йому подобаються. Наприклад, використання багаторазових рушників замість одноразових паперових.
“Якби у школах зробили нормальні якісні вентиляції, то рівень інфікування не тільки коронавірусом, а іншими інфекційними захворюваннями знизився”, – каже експерт.
Крім цього Александрін говорить про важливість ефективного клінінгу – вологого прибирання, метою якого є забрати пил і бруд. Дезінфекція контактних поверхонь, а не обробка хімічними засобами всього навколо, після чого у дітей може з’явитися алергія.
Водночас категорично проти відкриття шкіл за нинішніх показників захворювання Юрій Жигарєв, кандидат медичних наук і лікар-інфекціоніст.
“Це самогубство. Ми не повинні починати заняття з 1 вересня ані в школах, ані у вищих навчальних закладах. Я розумію усі складні моменти, які з цим пов’язані, але те, що ми отримаємо, переважить все”, – говорить експерт.
За його словами, хоча, школярі у більшості легко переносять коронавірусну хворобу, та дуже інтенсивно її розповсюджують.
“Діти є дуже потужним локомотивом цієї епідеміологічної ситуації. Якщо вони підуть знову до школи, це може дати великий поштовх до розвитку епідемії”.
Крім того, експерт критикує ідею змішаного сценарію навчання, називаючи його нереальним в умовах переповнених шкіл і класів, бо більше шкіл за місяць не з’явиться.
“З точки зору освіти – ця змішана система має сенс. Але з точки зору епідситуації – достатньо раз прийти і заразитися. Принципової різниці не буде, ходять діти в школу раз на тиждень чи щодня”, – каже пан Жигарєв.
Він радить поспостерігати за епідситуацією у країні і, можливо, у жовтні-листопаді повернутися до питання відкриття шкіл.
За його словами, навряд чи за місяць літа ситуація з коронавірусом в Україні кардинально зміниться.
Якщо все буде онлайн?
Експерти зі сфери освіти в один голос твердять, що продовження дистанційного навчання у тому вигляді, в якому воно було, вплине на якість освіти в Україні. І не у кращу сторону.
Те, що Україна технічно не готова до такого навчання, визнав нещодавно і президент Володимир Зеленський.
Під час карантину навесні онлайн-уроки проводили лише для 17,2% учнів, найчастіше 41,2% учнів надсилали завдання для самостійної роботи, а відеоматеріали для уроків – 13%. Про це розповіли школярі, які взяли участь в опитуванні державної служби якості освіти України.
Мільйони дітей дивилися уроки по телебаченню і у Youtube Всеукраїнської школи онлайн, яку організували на волонтерських засадах вже під час самого карантину. І для багатьох дітей “вчитель по телевізору” – це було ледь не єдине джерело пояснень та інформації.
Вчителі у опитуванні розповідали, що для взаємодії з учнями найчастіше користувались: Viber − 92,4%, google-інструментами − 53,6%; електронною поштою − 57%; Zoom − 28,4%.
Ці цифри зовсім не обнадійливі, і продовження такої тенденції матиме негативний вплив на освіту, вважає Анна Сидорук, керівниця освітніх проєктів громадської спілки “Освіторія”.
“Багато вчителів не володіють інструментами дистанційного навчання. Відправити у вайбер параграфи – не дистанційне навчання! Проте, винні в тому зовсім не вчителі, а застаріла система педагогічної освіти, яка цьому не навчає. Далеко не всі вчителі й учні мають необхідні гаджети та якісний інтернет. Саме тому ЮНІСЕФ та провідні світові експерті одностайні у тому, що цифрове навчання посилює соціальну нерівність”, – каже пані Сидорук.
“Я не думаю, що це буде катастрофа, якщо діти ще кілька місяців вчитимуться онлайн, але якщо ми це дистанційне навчання покращимо”, – говорить Інна Большакова, вчителька з 20-ти річним стажем, тренерка міжнародного освітнього проєкту.
За її словами, зараз тут цілий комплекс проблем – дітей треба з кимось залишати, треба мати гаджети, інтернет, дитина має сама структурувати свій час. Тобто багато речей, які пов’язані не з сутністю, а з організацією процесів, і які треба вирішувати.
Також експерти погоджуються, що дистанційна форма не працює для маленьких дітей, яким потрібен живий вчитель.